Підприємство, яке ухиляється від виплати заробітної платні, має понести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Про це 30 серпня у “10 хвилинах з прем’єр-міністром” заявив глава уряду Арсеній Яценюк.
За його словами, Мінсоцполітики та головам ОДА разом із правоохоронними органами доручено невідкладно скликати комісії щодо погашення заборгованості з заробітної платні. “Це (заборгованість із зарплати) неприпустимо. Ми розраховуємо на те, що українські профспілки стануть на бік працівників і допоможуть уряду стягнути заборгованість по зарплаті і підтримують нашу позицію щодо збільшення мінімальної заробітної платні, соціальних стандартів і пенсій”, – заявив Яценюк.
Також він зазначив, що на порядку денному стоїть реформування системи оплати праці в цілому.
“Уряд разом із президентом і парламентською коаліцією буде працювати над новою реформованою системою оплати праці”, – зазначив прем’єр.
Українська правда
У неділю в зоні АТО незаконні збройні формування практично дотримувалися режиму припинення вогню.
Про це ввечері 30 серпня повідомили в прес-центрі АТО.
“З 6:00 до 18:00 вздовж усієї лінії розмежування, було три випадки порушення перемир’я на Артемівському напрямку: бойовики хаотично зі стрілецької зброї вели вогонь по опорному пункту сил АТО в районі с.Лозове. Також поблизу цього ж населеного пункту бойовики били з гранатомету по українських підрозділах”, – зазначили у штабі.
Разом з тим на Артемівському напрямку бойовики декілька разів відкривали вогонь між своїми позиціями.
“О 13.09 спостерігачі ЗСУ зафіксували роботу ворожого великокаліберного кулемету неподалік с.Логвіново в напрямку населеного пункту Калиновка. Близько 15:00 зі стрілецької зброї невідомі відкрили вогонь у селищі Новоолександрівка”, – йдеться у повідомленні.
Як відомо, раніше у штабі повідомили, що протягом минулої доби на сході України зафіксовано найнижчу кількість обстрілів українських позицій з 19 квітня.
Українська правда
З 1 вересня в Україні буде підвищено розмір мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії та зарплати для бюджетників.
Про це 30 серпня у “10 хвилинах з прем’єр-міністром” заявив глава уряду Арсеній Яценюк.
Яценюк нагадав, що чинний закон передбачав зростання мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму з 1 грудня, але “відбудеться раніше”.
“До Верховної Ради вноситься закон для підвищення соцстандартів для близько 12 мільйонів українців”, – заявив глава уряду.
За словами Яценюка, виплати з 1 вересня планується збільшити кільком категоріям працівників бюджетної сфери.
Відтак, виплати вчителям зростуть на 474 – 605 грн (в залежності від категорії), сімейним лікарям – на 453 грн, медсестрам – на 304 грн., працівникам соцсфери – на 304 грн, працівникам культури (зокрема, бібліотекарям) – на 348.
“Стипендія студентам – їх близько 1,5 мільойна – які навчаються у вишах 1-2 категорії – зросте на 112 грн, у вишах 3-4 категорії – на 95 грн”, – зазначив Яценюк.
Виплати одиноким матерям зростуть на 350-727 грн.
“Пенсіонери, яких близько 7,5 млн. осіб – будуть отримувати мінімальну пенсію у розмірі 1074 грн. Особи з особливими потребами отримають додатково 100-200 грн”, – повідомив прем’єр.
Також він наголосив, що мінімальна заробітна плата зросте з 1218 до 1378 гривень.
“Це означає, що зарплата має зрости не лише у соцсфері, а в цілому по економіці”, – додав Яценюк.
За словами прем’єра, загальний фінансовий ресурс, який необхідно було знайти для підвищення заробітніх плат, пенсій, виплат та інших соціальних стандартів становив близько 10 мільярдів гривень.
Також Яценюк зазначив, що у серпні за рахунок детінізації і боротьби з корупцією у Державній фіскальній службі вдалося додатково зібрати майже 2 мільярди гривень податку на додану вартість.
“Це те, що раніше розкрадалось по кишенях корупціонерів, і це те, що зараз попало в державну казну”, – заявив Яценюк.
Українська правда
Верховна Рада у першому читанні погодилася внести зміни у Конституцію щодо децентралізації влади.
За це проголосували 265 депутатів. Детально проглянути, хто як голосував можна за цим посиланням.
Одразу після цього спікер Володимир Гройсман закрив засідання.
Перед голосуванням та у його процесі частина депутатів, зокрема – від Радикальної партії, блокували трибуну, стукали порожніми пластиковими пляшками, кричали “ганьба!” і включали сирену. Представник фракції Юрій Шухевич заявляв, що у цьому питанні Україну зраджує Європа, як колись вона зрадила Чехословаччину перед Гітлером, а також двічі процитував думки Володимира Леніна про рабів.
Також проти цих змін виступала більша частина фракції “Самопоміч”. Її голова Олег Березюк під час виступу заявив, що мова йде про “зраду України”.
Противники прийняття цих змін наполягали, що вони нададуть надто широкі права окупованим районам Донбасу.
У свою чергу на прийнятті цих змін наполягав голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Він стверджував, що жодних особливих прав ні Донбас, ні жоден інший регіон не отримає, але місцеві громади зможуть краще розпоряджатися своїми ресурсами.
Цей закон також підтримала фракція “Опозиційного блоку”, голова якої Юрій Бойко заявив, що документ відкриє шлях до врегулювання ситуації на сході.
Виступаючи з трибуни, голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко заявила, що її фракція також виступає проти цього закону, оскільки, за її словами, це не дорога до миру і робиться в інтересах Росії.
Керівник групи Ігоря Коломойського “Відродження” Віктор Бондар під час виступу заявив, що кожен депутат групи визначатиметься самостійно, оскільки єдине рішення на рівні її керівництва не приймалося.
Представник групи “Воля народу” у своєму виступі розкритикував цей законопроект, але заявив, що він кращий, ніж нинішня ситуація і пообіцяв йому підтримку групи.
Керівник фракції “Народний фронт” Максим Бурбак під час виступу заявив, що його фракція підтримає законопроект, оскільки ці зміни вже позитивно впливають на місцеві бюджети.
Голова фракції “Блоку Петра Порошенка” Юрій Луценко у своєму виступі, коментуючи шум у залі, процитував Оксану Забужко про хворих “спинно-мозковим большевизмом” і заявив, що децентралізацію вимагав Майдан і пообіцяв, що БПП голосуватиме “за”, щоб “похоронити труп СРСР”. За його словами, сепаратизм є не у новій, а саме у нинішній Конституції. Також він нагадав про досвід Хорватії, яка також була змушена надати особливий статус Сербській Країні, але потім змогла її відвоювати.
Після цього прийнятий документ вдруге відправиться на аналіз Конституційного суду, після чого має бути проголосований 300 голосами депутатів для внесення змін у Конституцію.
Українська правда
Федеральна служба безпеки Росії замовила будівництво металевого паркану на кордоні з Донецькою областю.
Відповідна інформація розміщена на офіційному порталі держзакупівель РФ.
“Виконання робіт з будівництва паркану зі зварних забірних секцій з V-подібними наконечниками, спіральним бар’єром безпеки з АКЛ (армованої колючої стрічки) з матеріалів підрядника”, – зазначено в повідомленні.
Паркан довжиною більше 3 км повинен з’явитися між Ростовською та Донецькою областями до кінця поточного року.
Будівництво захисних споруд обійдеться РФ майже 10 млн рублів.
Українська правда
Президент Петро Порошенко заявив, що фінальне рішення щодо змін до Конституції буде залежати від ситуації на Донбасі та виконання Росією Мінських угод.
Про це він сказав у своєму відеозверненні у понеділок ввечері.
“Україна сьогодні підтвердила свою репутацію надійного партнера, посилила імідж країни, яка виконує взяті на себе зобов’язання. І виконує Мінські угоди, на відміну від Росії”, – прокоментував Порошенко голосування у Раді щодо змін до Конституції у частині децентралізації.
“Якщо Москва не схаменеться, будуть продовжені персональні санкції проти осіб, причетних до аншлюсу Криму та окупації Донбасу, а на початку наступного року – і секторальні економічні санкції”, – заявив він.
“Сьогоднішнє голосування не остаточне, але воно дасть величезне поле для маневру української дипломатії. А фінальне рішення наприкінці року, коли треба буде 300 голосів, запевняю вас, буде залежати від того, як протягом цих кількох місяців розвиватиметься ситуація на Донбасі, і наскільки Росія виконуватиме Мінські угоди”, – додав Порошенко.
“Проект змін до Конституції не передбачає особливого статусу для Донбасу. Це, на мою думку, лише кліше, яке для певних політичних сил стало передвиборчою технологією, елементом чорного піару проти змін до Конституції, проти президента”, – зазначив він.
“Більше того, ми прибираємо з чинної Конституції статтю 92, яка передбачає теоретичну можливість проголошення спеціального статусу для окремих міст – щоб не було навіть найменшої юридичної зачіпки для параду суверенітетів”, – додав глава держави.
“Щодо специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, то він визначається окремим законом, який вже двічі ухвалювався Верховною Радою – попереднього і цього скликання. І термін його правочинності – три роки, з яких один вже майже минув”, – сказав президент.
“Більша частина статей цього закону наразі призупинена, і вони можуть запрацювати лише після проведення на цих територіях виборів відповідно до українського законодавства і стандартів ОБСЄ. І лише після виведення з української території російських військ, після виведення зброї, після відновлення контролю над усім кордоном із РФ”, – додав він.
“Зміни до Конституції означають не втрату території, а навпаки дають шанс і перспективу політико-дипломатичним шляхом повернути під суверенітет України окуповані території”, – запевнив Порошенко.
У понеділок під Верховною Радою сталися сутички між силовиками та мітингувальниками, які вимагали не ухвалювати зміни до Конституції.
Після голосування парламенту, мітингувальники пішли штурмом на Раду і почали кидати димові шашки.
Потім хтось кинув у лави міліції і Нацгвардії бойову гранату.
Міліція затримала близько 30 осіб, серед яких, начебто, і того, хто кинув гранату під Радою.
Наразі повідомляється про близько 100 поранених. Один боєць Нацгвардії помер у лікарні.
Українська правда
ЄС надасть Україні 55 млн євро на розвиток економіки
Україна отримає фінансову допомогу від Європейського союзу на суму 55 млн євро “для відновлення економіки”.
Відповідна Угода про фінансування найближчим часом має бути підписана українським урядом та Єврокомісією. ЄвроПравда отримала копію документа.
При цьому європейська сторона вже схвалила угоду. З українського боку її незабаром буде винесено на засідання Кабміну.
Кошти будуть виділені відповідно до Європейського інструменту партнерства протягом 2016-2020 років.
Гроші надаються на створення стратегій з розвитку малого та середнього підприємництва (МСП), веб-порталу для МСП, а також для участі України у програмах, спрямованих на розвиток приватної ініціативи “Горизонт-2020”.
В регіональному розрізі увага приділяється створенню центрів підтримки бізнесу з розвинутою мережею представників щонайменше в 15 українських областях. В угоді зазначається, що насамперед це мають бути регіоні, “що постраждали внаслідок конфлікту, та сусідні з ними регіони, що активно беруть участь в процесі реінтеграції внутрішньо переміщених осіб”.
Вказані центри мають сприяти запуску інноваційних стартапів, покращенню доступу до юридичних та адміністративних послуг, проводити навчання з впровадження підприємницької діяльності.
Серед іншого планується сприяти покращенню доступу МСП до фінансових ресурсів. Для цього формується гарантійний фонд у розмірі 40 млн євро.
Відзначається, що одним із головних завдань центрів буде сприяння адаптації МСП до роботи в умовах діючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Українська правда
Президент Петро Порошенко наголосив на необхідності відмови бойовиків від проведення незаконних виборів на Донбасі.
Про це він сказав під час зустрічі із представником ОБСЄ у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Мартіном Зайдиком.
Як повідомляє прес-служба глави держави, Порошенко “наголосив на необхідності відмови бойовиків від проведення незаконних виборів на Донбасі та закликав негайно розпочати в рамках підгрупи з політичних питань обговорення модальності проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей у відповідності до українського законодавства та з дотриманням стандартів ОБСЄ”.
“Ми маємо провести вибори виключно так, як про це йдеться у Мінських домовленостях, – у відповідності до українського законодавства та базуючись на принципах БДІПЛ, за участі іноземних спостерігачів, які гарантуватимуть дотримання стандартів ОБСЄ. Вибори мають бути вільними та чесними”, – наголосив президент.
Порошенко закликав до безумовного виконання Мінських домовленостей зі звільнення полонених за принципом “всіх на всіх”, а також незаконно утримуваних на території Російської Федерації громадян України – Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та інших.
Під час обговорення діяльності підгрупи з соціально-економічних питань президент України запевнив у готовності української сторони реалізовувати попередньо погоджені проекти щодо відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу, необхідною передумовою чого має стати неухильне дотримання бойовиками режиму припинення вогню.
Порошенко під час зустрічі наголосив на необхідності суттєвого посилення Тристоронньою контактною групою безпосереднього політичного керування діяльністю діючих у її складі чотирьох робочих підгруп з безпекових, політичних, гуманітарних та соціально-економічних питань.
З цією метою президент закликав представників України, РФ та ОБСЄ в Тристоронній контактній групі налагодити та підтримувати регулярні робочі контакти.
Українська правда
Глава Міністерства внутрішніх справ повідомляє, що кількість силовиків, поранених під час сутичок під Верховною Радою, становить 125 осіб.
Про це він написав на своїй Facebook-сторінці в понеділок ввечері.
“Один убитий, 125 поранених, 12 осіб на операційних столах, один боєць у важкій комі, і лікарі поки не дають прогнозів ще п’ятьом… – це політична акція протесту?!” – заявив Аваков.
“Поранення різного ступеня тяжкості отримали бійці Національної гвардії, підрозділів МВС, служби ДСО, спецпризначенці МВС, міліціонери київських райвідділів”, – додав він.
“Постраждали журналісти “5 Каналу”, каналу 1+1, французький кореспондент. Поранено заступника міністра внутрішніх справ Василя Паскала”, – заявив Аваков.
“Серед поранених близько 20 осіб, солдатів і офіцерів, які пройшли антитерористичну операцію, нагороджені держнагородами, отримали дострокові звання – це реальні бойові люди. І ми повинні тримати їх тут, біля Верховної Ради, для того, щоб вони захищали киян від чиїхось політичних амбіцій?” – сказав міністр.
У понеділок під Верховною Радою сталися сутички між силовиками та мітингувальниками, які вимагали не ухвалювати зміни до Конституції.
Після голосування парламенту, мітингувальники пішли штурмом на Раду і почали кидати димові шашки.
Потім хтось кинув у лави міліції і Нацгвардії бойову гранату.
Українська правда
Пропонуємо відвідувачам сайту переглянути відео запис від радіо ЄС, в якому посли України за кордоном та іноземні посли в Україні та інші дипломати,а також відомі діячі культури заспівали гімн України й привітали українців з Днем незалежності.
Читати Посли співають гімн України
|
|
