“Газпром” звільнить Україну від умови “бери-або-плати” на наступні 2 квартали.
Про це заявив глава “Газпрому” Олексій Міллер, який у середу у Відні провів переговори з главою “Нафтогазу України” Андрієм Коболєвим.
За підсумками переговорів Міллер заявив російському телеканалу НТВ, що “всі принципові двосторонні питання з Україною вже узгоджені”.
“Ми очікуємо, що угода за участю Європейської Комісії буде підписана наступного тижня, і постачання російського газу за передоплатою відновляться з 1 жовтня”, – сказав глава російської компанії.
Дата тристоронньої зустрічі поки не узгоджена, повідомило Агентству газової інформації (АГІ) джерело, знайоме з ситуацією.
П’ять днів тому Міллер не виключав, що поставки можуть поновитися вже в “останній декаді вересня”. Однак тепер він говорить тільки про наступний квартал.
“У найближчі кілька днів НАК “Нафтогаз України” звернеться до “Газпрому” про подання знижки щодо мита, і, як це і було в попередні періоди, “Газпром” направить пропозиції в уряд РФ. Рівень цін буде конкурентноспроможний з сусідніми до України країнами Європейського Союзу”, – заявив Міллер.
“Газпром” утримається від умови “бери-або-плати” у наступні 2 квартали”, – додав він. Незастосування правила take or pay було однією з вимог української сторони.
“До сьогоднішнього дня від європейських структур України надано фінансування в розмірі $ 500 млн, це забезпечить придбання у “Газпрому” близько 2 млрд куб. м газу, що, звичайно ж, недостатньо для проходження всього осінньо-зимового періоду без ризиків. Ми продовжимо роботу” , – сказав глава газового монополіста.
Як відомо, минулої п’ятниці делегації Росії та Європейської Комісії погодили умови зимового пакета для України. Після узгодження з українською стороною його планують винести на підписання.
Найбільший російський виробник антивірусів “Лабораторія Касперського”, його українська “дочка”, а також ще один виробник антивірусів “Доктор Веб” потрапили під персональні економічні санкції України.
Про це передає “Інтерфакс-Україна”.
Ці компанії включені до переліку юридичних осіб, затвердженому указом президента Петра Порошенка про санкції у середу: у цих компаній забороняється здійснювати держзакупівлі товарів, робіт і послуг.
Крім того встановлюється заборона на використання органами державної влади антивірусних програмних продуктів Kaspersky виробництва російських комерційних структур.
Зокрема, під санкції потрапили ЗАТ “Лабораторія Касперського”, компанія “Лабораторія Касперського” (Москва) і ТОВ “Лабораторія Касперського” (Київ), а також ТОВ “Доктор Веб” (Москва).
Причиною для введення санкцій проти “Лабораторії Касперського” і “Доктора Веба”, згідно з документом, є дії іноземної юрособи, які створюють реальні або потенційні загрози націнтересам і безпеці, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяють терористичній діяльності або призводять до окупації країни.
Як повідомляється на сайті “Доктор Веб”, серед найбільших їхніх клієнтів є Верховна Рада України, Державна податкова адміністрація, Фонд держмайна, Пенсійний фонд, Міноборони, Міносвіти, ГПУ, Мінсоцполітики, Центральний виборчий комітет України, ДСТСЗІ СБУ.
Також у списку є “Райффайзенбанк Аваль”, “Українська Промислова група”, ТОВ “Северсталь-Україна”, ЗАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, Інститут ядерних досліджень НАНУ та ін.
Як відомо, 16 вересня ррезидент Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти Росії.
Українська правда
В Міністерстві інфраструктури ще не визначили порядок того, як будуть застосовувати санкції щодо російських авіакомпаній.
Про це “Українській правді” повідомили в прес-службі міністерства.
“Поки що указ (президента про затвердження рішення РНБО щодо санкцій – ред.) не набрав чинності, тому у четвер всі авіакомпанії виконують польоти за звичним графіком”, – заявили в прес-службі.
Там також пояснили, що зараз Державіаслужба “проводить наради щодо подальших кроків, які вона буде здійснювати після набуття чинності документом”.
Проте поки від коментарів у Державіа утримуються.
Водночас, в аеропорту “Бориспіль” “Інтерфаксу-Україна” повідомили, що 17 вересня польоти усіх російських компаній продовжують у звичному режимі.
Така ж ситуація і в інших українських аеропортах.
До того “Інтерфаксу” в російському Мінтрансі заявили, що ще не отримували жодних повідомлень про можливе скасування чи обмеження польотів в Україну.
Як відомо, низка російських авіакомпаній, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення в Україну, потрапили під санкції України.
Їх включено у повний список осіб і компаній, щодо яких Україна запровадила санкції.
Українська правда
Депутата Радикальної партії Ігоря Мосійчука підозрюють у вчиненні злочинів, передбачених п’ятьма статтями Кримінального кодексу.
Про це повідомила прес-служба Генпрокуратури.
Згідно з інформацією, Мосійчука підозрюють у хабарництві; хуліганстві; погрозах або насильстві щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок; втручанні в діяльність судових органів; погрозі або насильстві щодо судді.
Депутат, якого затримали у будівлі Верховної Ради, вже прокоментував слідчі дії щодо себе.
“Зараз мені будуть пред’являти підозру у справі начебто отриманні мною неправомірної вигоди. Але це лише одна стаття, по якій мене звинувачують. Інші шість статей за якими мені пред’являють звинувачення – це справи по протидії ментам і судам у справі визволення мною політв’язнів”, – написав він на Facebook.
“Звинувачення в отриманні неправомірної вигоди було сфабриковано для прикриття дійсних мотивів політичної розправи наді мною. Більше того – це рішення було прийнято Верховною Радою з порушенням регламенту і порядку. Це звичайне облудне судилище”, – вважає Мосійчук.
“Прямо зараз виламують двері в моїй квартирі у Василькові. Репресія проти мене буйно розквітає”, – пізніше повідомив він.
У розпорядженні “Української правди” є текст подання на Мосійчука. Публікуємо його нижче:
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко повідомив, що має намір оскаржити у Вищому адміністративному суді схвалення парламентом арешту Мосійчука.
“Янукович не зважувався заарештовувати депутатів у залі парламенту, а Порошенко це зробив. Ми завтра звертаємося в суд. Вищий адміністративний суд, для того щоб оскаржити рішення Верховної Ради про арешт Мосійчука”, – заявив він, пишуть “Українські новини”.
Станом на 22:30 стало відомо, що міру запобіжного заходу Мосійчукові обиратиме Печерський райсуд у п’ятницю, 18 вересня, о 9:00.
Як відомо, у четвер Рада зняла недоторканність з депутата Радикальної партії Ігоря Мосійчука і дала дозвіл на його арешт. Перед цим Шокін показав у залі відео, на якому Мосійчук отримує хабар.
Українська правда
Панель з питань децентралізації, в якій взяв участь один з лідерів опозиційного блоку та колишній глава адміністрації Януковича Сергій Льовочкін, супроводжував протест українських активістів та європейських політиків.
Ці події відбулися під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської конференції (YES) в Києві.
Щойно він почав говорити, низка учасників конференції встала, тримаючи в руках портрети загиблих членів “Небесної сотні”. Водночас, Львочкін запропонував всім присутнім вшанувати пам’ять “Небесної сотні” хвилиною мовчання, але зал не поспішав відгукнутися на цю пропозицію.
Ведучий, Стівен Сакур, зрозумів неоднозначність ситуації і зупинив Льовочкіна зі словами: “Я тут модератор і я вирішую, як вести панель”.
Перед завершенням панельної дискусії, коли слово надали залу, євродепутат Марек Сивець взяв мікрофон і зауважив, що заклики до вшанування “Небесної сотні” від соратників Януковича є неприйнятними.
“Важливо, хто саме пропонує вшанувати пам’ять”, – зазначив він.
В соціальних мережах реакція на пропозицію Льовочкіна також виявилася вельми негативною.
Українська правда
У подальшого розвитку подій на частині Донбасу, окупованій російськими військами, є три можливі сценарії.
Про це на завершенні 12-ї конференції YES, яка відбулася у Києві, заявив екс-президент Польщі Олександр Квасьнєвський.
“Негативний сценарій – ми маємо до нього бути готові – якщо РФ буде продовжувати свою агресивну політику і основна мета її буде – взяти не якусь частину України під свою зону впливу, а її усю. І ми не можемо виключати такої мети з боку РФ і керівництва Кремля”, – зазначив він.
Він додав, що РФ має достатньо інструментів, щоб досягти успіху у цьому процесі.
“Вони можуть використовувати військові методи, дестабілізувати ситуацію через економічні інструменти, тиск на економіку України, використати багато грошей на пропаганду, використати “п’яту колону” в Україні і т.і.”, – пояснив Квасьнєвський.
“Другий більш позитивний сценарій – Росія готова пом’якшити свою позицію, змінити свою політику через певні неприємні обставини, яких Путін не очікував. Він недооцінив сильну реакцію українського народу, який готовий захищатися”, – зазначив він.
Також, за його словами, Путін не очікував, що не зможе знайти спільної мови з канцлером Німеччини.
Екс-глава Польщі зазначив, що “найкраще, що ми можемо запропонувати – дискусія між РФ, Україною, ЄС, США і Канадою”.
“Думаю, що ми маємо попросити канадців бути більш активними – у них є моральні причини це робити (бо є велика українська діаспора на їхній території), і Канада є суттєвим партнером і в НАТО, і в міжнародній політиці”, – зазначив Квасьнєвський.
“Якщо ми говоримо про не найгірший сценарій розвитку подій, тут може бути 5 пунктів – Крим, повне виконання Мінських угод, ЄС (усі амбіції України щодо ЄС – ЗВТ, асоціація, інтеграція – не можуть бути зупинені Росією). Якщо Україна хоче це робити і буде виконувати усі складні умови – дорога має бути відкрита, ми маємо прийняти Україну в один день як частину європейської спільноти”, – зазначив Квасьнєвський.
“Ще один пункт – НАТО, система безпеки. Більшість членів НАТО не готові прийняти Україну зараз. Тому ми маємо запропонувати іншу систему гарантій для безпеки України. Думаю, ми можемо разом з США, РФ і Європою поговорити про те, які ми можемо надати гарантії Україні, щоб вона залишилася суверенною, стабільною, безпечною, без ризику того, що одного дня “великий брат” знову нападе і анексує якусь її частину”, – додав екс-президент Польщі.
“П’ятий пункт – найскладніший – усі сторони переговорів мають запропонувати реальну економічну підтримку Україні”, – зауважив Квасьнєвський.
“Ми зобов’язані це зробити, і це має бути не програма на 1 чи 3 роки, це має бути довгострокова програма відновлення, оживлення української економіки”, – заявив він.
“Сценарій номер три – чесно кажучи, ми не знаємо, що зробить Путін, його політика повністю непередбачувана. Якщо так – ми маємо зробити наше “домашнє завдання”. Три речі у ньому надзвичайно важливі: боротьба з бюрократією, показати, що Україна має, що запропонувати світу. А також толерантність”, – зазначив екс-президент Польщі.
“Ми, європейці, у свою чергу маємо продемонструвати нашу єдність у підтримці України і солідарність”, – підсумував Квасьнєвський.
Українська правда
На базі Нацгвардії формується нова бригада спецназу, з якої в результаті буде вибудувано “зразкове воєнізоване з’єднання спеціального призначення, навчене за НАТОвськими стандартами”.
Про це у своєму блозі на Українській правді повідомивглава МВС Арсен Аваков.
За його словами, командиром бригади призначено офіцера, який пройшов АТО, а начальник штабу бригади 2 роки навчався військовій справі в США, викладав у центрі підготовки офіцерів багатонаціональних сил при Нацакадемії оборони України, має досвід командування штабом бригади.
“З цієї нової бригади ми вибудуємо зразкове воєнізоване з’єднання спеціального призначення, повністю навчимо його за НАТОвськими стандартами і поступово переведемо за цим зразком усю Нацгвардію на професійну основу”, – зазначив глава МВС.
На озброєння буде взято досвід і статути кращих армій і спеціальних підрозділів світу.
Також Аваков повідомив, що спецназівці будуть отримувати зарплату від 7000 гривень.
“Сержанти, молодший та середній офіцерський склад – 11-13 тисяч. Старші офіцери – близько 20 тисяч. Також ми будемо платити суттєву доплату за участь у спеціальних бойових операціях; інтенсивні і небезпечні навантаження на маневрах і в навчанні, за професійне ставлення до справи” , – заявив глава МВС.
У бригаду будуть брати “лише добровольців, які висловили бажання служити у бригаді, які пройшли конкурсний відбір та уклали контракт”.
“Ми б хотіли бачити серед контрактників і насамперед будемо вітати бійців і офіцерів, що пройшли АТО, а також мають досвід служби в миротворчих місіях, знайомих зі стандартними оперативними процедурами НАТО. Людей з реальним досвідом бойових дій”, – зазначив Аваков.
Українська правда
У ході зустрічі глав МЗС “Нормандської четвірки” сторони погодилися щодо важливості якнайшвидшого досягнення домовленості про відведення танків, гармат калібром до 100 мм та мінометів калібром до 120 мм за умови посиленого моніторингу з боку СММ ОБСЄ.
Про це йдеться у повідомленні МЗС України за підсумками зустрічі, що відбулася 12 вересня у Берліні.
З цією метою вздовж лінії зіткнення мають бути створені постійно діючих пункти місії ОБСЄ.
“Українська сторона наголосила на необхідності забезпечення повного і безперешкодного доступу СММ до всієї території ОРДЛО, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону”, – зазначили в МЗС.
“Важливим є дотримання послідовного підходу у відведенні легких, а також ефективне завершення відведення важких озброєнь”, – підкреслили у міністерстві.
Українська сторона наголосила на необхідності негайно розпочати обговорення модальностей проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі українського законодавства та загальновизнаних критеріїв ОБСЄ.
Сторони висловилися за продовження конструктивної взаємодії у рамках робочої групи з економічних питань ТКГ, зокрема у частині водозабезпечення, відновлення інфраструктури, здійснення соціальних виплат при одночасному узгодженні питань відновлення сплати податків та комунальних платежів.
Також глава МЗС Павло Клімкін закликав прискорити процес звільнення полонених, включаючи політичних в’язнів, а також забезпечити допуск до них представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
“Результати зустрічі міністрів закордонних справ ляжуть в основу роботи наступного саміту “Нормандської четвірки”, що відбудеться найближчим часом в Парижі”, – зазначили в МЗС.
Українська правда
У ході зустрічі глав МЗС “Нормандської четвірки” сторони погодилися щодо важливості якнайшвидшого досягнення домовленості про відведення танків, гармат калібром до 100 мм та мінометів калібром до 120 мм за умови посиленого моніторингу з боку СММ ОБСЄ.
Про це йдеться у повідомленні МЗС України за підсумками зустрічі, що відбулася 12 вересня у Берліні.
З цією метою вздовж лінії зіткнення мають бути створені постійно діючих пункти місії ОБСЄ.
“Українська сторона наголосила на необхідності забезпечення повного і безперешкодного доступу СММ до всієї території ОРДЛО, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону”, – зазначили в МЗС.
“Важливим є дотримання послідовного підходу у відведенні легких, а також ефективне завершення відведення важких озброєнь”, – підкреслили у міністерстві.
Українська сторона наголосила на необхідності негайно розпочати обговорення модальностей проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі українського законодавства та загальновизнаних критеріїв ОБСЄ.
Сторони висловилися за продовження конструктивної взаємодії у рамках робочої групи з економічних питань ТКГ, зокрема у частині водозабезпечення, відновлення інфраструктури, здійснення соціальних виплат при одночасному узгодженні питань відновлення сплати податків та комунальних платежів.
Також глава МЗС Павло Клімкін закликав прискорити процес звільнення полонених, включаючи політичних в’язнів, а також забезпечити допуск до них представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
“Результати зустрічі міністрів закордонних справ ляжуть в основу роботи наступного саміту “Нормандської четвірки”, що відбудеться найближчим часом в Парижі”, – зазначили в МЗС.
Українська правда
75% українців підтримують децентралізацію.
Про це заявив президент Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам, яке вийшло в ефір ввечері 13 вересня.
“Одним з пунктів моєї президентської програми була децентралізація. І я не дозволю, щоб цим словом лякали народ”, – заявив Порошенко.
Він зауважив, що не можна говорити про “тенденцію меншої підтримки” у парламенті з цього питання, і наголосив, що для її подальшого провадження необхідно провести серйозну роз’яснювальну роботу.
При цьому Порошенко висловив упевненість у тому, що під час голосування у другому читанні закону про зміни до Конституції у частині децентралізації “300 голосів буде”.
“Я у цьому впевнений. Ні на кого я тиснути у цьому питанні не буду. Це має бути свідоме рішення свідомих політиків. Але – 300 голосів буде, якщо буде мир. Якщо буде наступ (російських військ на Донбасі) тоді буде воєнний стан, і тоді ніякого голосування за децентралізацію не буде – змінювати Конституцію, коли воєнний стан – незаконно. Крапка”, – заявив Порошенко.
Як відомо, 31 серпня Верховна Рада у першому читанні погодилася внести зміни у Конституцію щодо децентралізації влади.
За це проголосували 265 депутатів. Детально проглянути, хто як голосував можна за цим посиланням.
Голосування відбулося попри позицію фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та “Самопомочі”, а також мітинг під Верховною Радою людей, які вимагали не підтримувати ці зміни.
Прийнятий документ вдруге відправиться на аналіз Конституційного суду, після чого має бути проголосований 300 голосами депутатів для внесення змін у Конституцію.
Українська правда
|
|
