На базі Нацгвардії формується нова бригада спецназу, з якої в результаті буде вибудувано “зразкове воєнізоване з’єднання спеціального призначення, навчене за НАТОвськими стандартами”.
Про це у своєму блозі на Українській правді повідомивглава МВС Арсен Аваков.
За його словами, командиром бригади призначено офіцера, який пройшов АТО, а начальник штабу бригади 2 роки навчався військовій справі в США, викладав у центрі підготовки офіцерів багатонаціональних сил при Нацакадемії оборони України, має досвід командування штабом бригади.
“З цієї нової бригади ми вибудуємо зразкове воєнізоване з’єднання спеціального призначення, повністю навчимо його за НАТОвськими стандартами і поступово переведемо за цим зразком усю Нацгвардію на професійну основу”, – зазначив глава МВС.
На озброєння буде взято досвід і статути кращих армій і спеціальних підрозділів світу.
Також Аваков повідомив, що спецназівці будуть отримувати зарплату від 7000 гривень.
“Сержанти, молодший та середній офіцерський склад – 11-13 тисяч. Старші офіцери – близько 20 тисяч. Також ми будемо платити суттєву доплату за участь у спеціальних бойових операціях; інтенсивні і небезпечні навантаження на маневрах і в навчанні, за професійне ставлення до справи” , – заявив глава МВС.
У бригаду будуть брати “лише добровольців, які висловили бажання служити у бригаді, які пройшли конкурсний відбір та уклали контракт”.
“Ми б хотіли бачити серед контрактників і насамперед будемо вітати бійців і офіцерів, що пройшли АТО, а також мають досвід служби в миротворчих місіях, знайомих зі стандартними оперативними процедурами НАТО. Людей з реальним досвідом бойових дій”, – зазначив Аваков.
Українська правда
У ході зустрічі глав МЗС “Нормандської четвірки” сторони погодилися щодо важливості якнайшвидшого досягнення домовленості про відведення танків, гармат калібром до 100 мм та мінометів калібром до 120 мм за умови посиленого моніторингу з боку СММ ОБСЄ.
Про це йдеться у повідомленні МЗС України за підсумками зустрічі, що відбулася 12 вересня у Берліні.
З цією метою вздовж лінії зіткнення мають бути створені постійно діючих пункти місії ОБСЄ.
“Українська сторона наголосила на необхідності забезпечення повного і безперешкодного доступу СММ до всієї території ОРДЛО, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону”, – зазначили в МЗС.
“Важливим є дотримання послідовного підходу у відведенні легких, а також ефективне завершення відведення важких озброєнь”, – підкреслили у міністерстві.
Українська сторона наголосила на необхідності негайно розпочати обговорення модальностей проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі українського законодавства та загальновизнаних критеріїв ОБСЄ.
Сторони висловилися за продовження конструктивної взаємодії у рамках робочої групи з економічних питань ТКГ, зокрема у частині водозабезпечення, відновлення інфраструктури, здійснення соціальних виплат при одночасному узгодженні питань відновлення сплати податків та комунальних платежів.
Також глава МЗС Павло Клімкін закликав прискорити процес звільнення полонених, включаючи політичних в’язнів, а також забезпечити допуск до них представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
“Результати зустрічі міністрів закордонних справ ляжуть в основу роботи наступного саміту “Нормандської четвірки”, що відбудеться найближчим часом в Парижі”, – зазначили в МЗС.
Українська правда
У ході зустрічі глав МЗС “Нормандської четвірки” сторони погодилися щодо важливості якнайшвидшого досягнення домовленості про відведення танків, гармат калібром до 100 мм та мінометів калібром до 120 мм за умови посиленого моніторингу з боку СММ ОБСЄ.
Про це йдеться у повідомленні МЗС України за підсумками зустрічі, що відбулася 12 вересня у Берліні.
З цією метою вздовж лінії зіткнення мають бути створені постійно діючих пункти місії ОБСЄ.
“Українська сторона наголосила на необхідності забезпечення повного і безперешкодного доступу СММ до всієї території ОРДЛО, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону”, – зазначили в МЗС.
“Важливим є дотримання послідовного підходу у відведенні легких, а також ефективне завершення відведення важких озброєнь”, – підкреслили у міністерстві.
Українська сторона наголосила на необхідності негайно розпочати обговорення модальностей проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей на основі українського законодавства та загальновизнаних критеріїв ОБСЄ.
Сторони висловилися за продовження конструктивної взаємодії у рамках робочої групи з економічних питань ТКГ, зокрема у частині водозабезпечення, відновлення інфраструктури, здійснення соціальних виплат при одночасному узгодженні питань відновлення сплати податків та комунальних платежів.
Також глава МЗС Павло Клімкін закликав прискорити процес звільнення полонених, включаючи політичних в’язнів, а також забезпечити допуск до них представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
“Результати зустрічі міністрів закордонних справ ляжуть в основу роботи наступного саміту “Нормандської четвірки”, що відбудеться найближчим часом в Парижі”, – зазначили в МЗС.
Українська правда
75% українців підтримують децентралізацію.
Про це заявив президент Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам, яке вийшло в ефір ввечері 13 вересня.
“Одним з пунктів моєї президентської програми була децентралізація. І я не дозволю, щоб цим словом лякали народ”, – заявив Порошенко.
Він зауважив, що не можна говорити про “тенденцію меншої підтримки” у парламенті з цього питання, і наголосив, що для її подальшого провадження необхідно провести серйозну роз’яснювальну роботу.
При цьому Порошенко висловив упевненість у тому, що під час голосування у другому читанні закону про зміни до Конституції у частині децентралізації “300 голосів буде”.
“Я у цьому впевнений. Ні на кого я тиснути у цьому питанні не буду. Це має бути свідоме рішення свідомих політиків. Але – 300 голосів буде, якщо буде мир. Якщо буде наступ (російських військ на Донбасі) тоді буде воєнний стан, і тоді ніякого голосування за децентралізацію не буде – змінювати Конституцію, коли воєнний стан – незаконно. Крапка”, – заявив Порошенко.
Як відомо, 31 серпня Верховна Рада у першому читанні погодилася внести зміни у Конституцію щодо децентралізації влади.
За це проголосували 265 депутатів. Детально проглянути, хто як голосував можна за цим посиланням.
Голосування відбулося попри позицію фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та “Самопомочі”, а також мітинг під Верховною Радою людей, які вимагали не підтримувати ці зміни.
Прийнятий документ вдруге відправиться на аналіз Конституційного суду, після чого має бути проголосований 300 голосами депутатів для внесення змін у Конституцію.
Українська правда
Росія організовує сили у Донецькій та Луганській областях у складі двох армійських корпусів під своїм командуванням.
Про таке повідомив екс-глава МЗС Швеції Карл Більдт у своєму Твіттері та продемонстрував схему з даними, де і які саме підрозділи розміщено.
Зокрема, за словами Більдта, на схемі – 2-й корпус, який дислокується у Луганську.
Українська правда
У четвер, 17 вересня Верховна Рада розгляне законопроекти про підвищення зарплат і пенсій на 13-18%.
Про це 14 вересня у Facebook повідомив спікер ВР Володимир Гройсман.
“Завтра стартує новий пленарний тиждень, на порядку денному маємо дуже багато важливих питань. Найголовніші – законопроекти щодо підвищення соціальних стандартів. Законопроектами передбачається підвищення зарплат і пенсій на 13-18%. Голосування з цих питань призначено на четвер”, – повідомив він.
Також Гройсман зазначив, що на поточному пленарному тижні у ВР планується розглянути низку законопроектів у рамках антикорупційної реформи, а такоже законопроекти, які регулюють відносини в економічній сфері; законопроекти, які сприятимуть запровадженню безвізового режиму, і “ряд кадрових питань”.
Як відомо, раніше віце-спікер ВР Андрій Парубій заявив, що на поточному тижні ключовими антикорупційними законопроектами для розгляду у Верховній Раді є №№2087а, 2123а, та призначення представників ВРУ до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Українська правда
Звинувачення, висловлене радником міністра МВС Антоном Геращенком на адресу молодшого сина екс-президента Олександра Януковича щодо його причетності до розстрілів на Євромайдані у 2014 році є “припущенням з використанням мовно-стилістичних особливостей, яке неможливо перевірити на предмет відповідності дійсності”.
Відповідне рішення ухвалив Печерський райсуд м.Києва 3 вересня 2015 року, розглядаючи позов Януковича-молодшого до МВС про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Документи про рішення суду 14 вересня виклав у Facebook адвокат Януковича-молодшого Юрій Кірасір.
В ухвалі суду вказано, що слова радника міністра МВС А. Геращенка є припущенням, з використанням мовно-стилістичних особливостей (вживання гіпербол, алегорії, сатири), яке неможливо перевірити на предмет відповідності дійсності, оскільки воно не містить фактів.
“Поширена інформація про позивача (Януковичі-мол.) містить оціночні судження, її автором використані висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, оскільки за своїм змістом є припущенням. Такі оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості”, – наголошується у документі.
“У задоволенні позову Олександра Януковича про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовити”, – зазначено у рішенні суду.
Рішення може бути опротестоване шляхом подачі апеляції протягом 10 днів. При цьому Кірасір не повідомляє, чи буде подана апеляційна скарга.
Українська правда
Суд заарештував голову Державної служби зайнятості зайнятості Ярослава Кашубу і призначив заставу 1.8 мільйона гривень.
Про це інформує прес-служба Генпрокуратури у понеділок.
Зазначається, що за клопотанням ГПУ Печерський районний суд м. Києва обрав запобіжні заходи двом особам з числа керівників Державної служби зайнятості, затриманим за фактом одержання неправомірної вигоди.
Керівнику Державної служби зайнятості обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено можливість внесення застави у розмірі 1 млн 800 тис грн для забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов’язків.
Іншій особі – голові тендерного комітету Державної служби зайнятості обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено можливість внесення застави у розмірі 627 тисячі грн.
В ГПУ нагадують, що вказані службові особи за попередньою змовою одержали неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у загальній сумі понад 600 тисяч гривень за надання протиправного сприяння представникам комерційних структур під час участі у державних закупівлях та у подальшому заволодінні бюджетними коштами.
Українська правда
За результатами геологорозвідувальних робіт ПАТ “Укргазвидобування” в Великоберезнянському районі Закарпатської області, поблизу с.Тихий відкрито Лютнянське газове родовище.
Про це йдеться у повідомленні “Укргазвидобування”.
Як зазначається, в результаті буріння та випробування пошукової свердловини № 2 отримано промисловий приплив газу. Добовий дебіт становив 58 тис. м3 при досліджені свердловини на 6 мм штуцері.
“За даними попередньої оцінки фахівців УкрНДІгазу перспективні ресурси газу цього родовища складають 2,4 млрд м3”, – йдеться у повідомленні.
Початкові запаси газу відкритого свердловиною покладу склали 390 млн м3.
З метою оцінки запасів цього родовища Компанія планує буріння ще декількох розвідувальних свердловин.
Українська правда
Керівник управління з повернення вкрадених активів Олена Тищенко співволодіє двома маєтками у Франції та Британії.
Про це повідомляють журналісти програми “Схеми”.
Тищенко, разом зі своїм колишнім чоловіком Сергієм Тищенком, володіє віллою у Франції та розкішним будинком у Великій Британії.
Згідно з випискою з відкритого реєстру нерухомості у Франції, колишнє подружжя володіє маєтком через фірму SCI DU GRAND CHENE.
Цей же документ показує, що Олена Тищенко (у дівоцтві – Баранова) та Сергій Тищенко мають спільну адресу реєстрації у Великій Британії. Вілла вартістю 5 мільйонів 400 тисяч фунтів стерлінгів розташована в районі Вейбрідж.
Журналісти стверджують, що у різних деклараціях, Тищенко по-різному показувала своє закордонне майно і мільйонні рахунки.
Сама ж Тищенко запевняє, що не записувала маєтки в декларацію, бо в апараті парламенту їй сказали, що цього “можна не робити”.
“Просто насправді ці декларації розроблені так дивно. У Верховній Раді запитуєш: а вказувати закордонне майно? Ні, не треба, як ми це перевіримо? Добре, не треба – то тримайте”, – заявила Тищенко.
Після виходу матеріалу, Тищенко звинуватила журналістів у тому, що вони опублікували її домашні адреси та адреси проживання її дітей і пригрозила судом.
Вона також припустила, що відомості про її маєтки були здобуті незаконним шляхом, хоча всі дані були отримані журналістами із відкритих джерел.
Як відомо, управління з повернення активів, набутих незаконним шляхом, було створене у липні при МВС, і його очолила Тищенко.
Вона разом зі своїм колишнім чоловіком була фігуранткою кількох скандалів, зокрема щодо продажу за заниженою ціною конфіскованої нафти Курченка.
Крім того, Тищенко фігурувала у справі щодо багатомільярдних махінацій казахського бізнесмена Мухтара Аблязова, яку зараз розглядає британський суд.
Українська правда
|
|
