Редакція «Оксамиту» продовжує знайомити своїх читачів з містами України, їх соціально економічним станом. Напередодні святкування Дня Миргорода та річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників, нам вдалося поспілкуватися з міським головою Сергієм Павловичем Соломахою…
Редакція «Оксамиту» продовжує знайомити своїх читачів з містами України, їх соціальноекономічним станом. Напередодні святкування Дня Миргорода та річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників, нам вдалося поспілкуватися з міським головою Сергієм Павловичем Соломахою.
Оксамит»: – Сергію Павловичу, Ви віддали Миргороду багато років життя. Майже чотири роки на посаді міського голови. Що особливого можете розповісти про місто?
Сергій Павлович Соломаха: – Назва «Миргород» дуже пасує нашому тихому місту. Не менше, ніж його вулицям личать їхні назви. Це єдине місто в області, громада якого повернула всім старим вулицям, за винятком головної (нині вона носить ім’я Незалежності), дореволюційні назви. Та й новим жителі обирають теплі, затишні імена: Берегова, Березова, Веселий провулок, Весняна, Кринична…
Миргород – місто-курорт із 42 тисячами населення, багатою історико-культурною спадщиною й значними перспективами. Повним правом може претендувати на звання унікального міста не лише на Полтавщині, але й в Україні. Миргород має чимало напрацювань, а це, насамперед, злагоджена робота влади й громади. Як результат, Миргород визнано містом найкращого благоустрою і громадського порядку у своїй категорії в Україні. Ми пишаємося тим, що у 2013 році Генеральною Асамблеєю Всесвітньої Федерації Водолікування та Кліматолікування (ФЕМТЕК) український курорт «Миргород» отримав вищу відзнаку міжнародної спільноти фахівців курортної
справи – звання «Кращий курорт світу».
«О»: – Нині значна увага приділяється енергозбереженню та використанню альтернативних джерел. Як відбувається реалізація цієї програми в комунальному господарстві
міста?
С.П.: – Миргород – лідер із реалізації проектів з енергозбереження не лише на теренах Полтавської області, а й у державі. Сьогодні скрутні часи, коли скрізь треба економити. Однак в умовах непростої фінансової ситуації місто має здобутки. У цьому році завершуємо реалізацію програми з енергозбереження і термомодернізації в навчальних закладах. Втілюємо пілотний проект USAID, який передбачає будівництво котельні нового типу, що працюватиме на біомасі. Тривають роботи із санації пілотного об’єкта під час реалізації проекту GIZ «Енергоефективність у будівлях». Для проведення енергоефективних заходів була вибрана будівля ДНЗ № 5 «Сонечко».
Загальна вартість проекту 998 тис. грн, з яких 300 тис. грн кошти проекту, та по 500 тис. грн кошти міського та обласного бюджетів. Замінено 38 дерев’яних вікон та 5 дверей на енергоефективні, розроблено проектно-кошторисну документацію для здійснення утеплення огороджуючих конструкцій та надбудови шатрового даху, проведено роботи по утепленню стін та цоколю будівлі. Цим проектом у рамках проведення Європейського тижня сталої енергії було передано та встановлено вакуумну геліосистему підігріву води для потреб гарячого водоспоживання.
«О»: – Як місту вдалося одному з перших в Україні перейти на обов’язкове сортування побутових відходів і налагодити їх переробку?
С.П.: – Із 2006 року в місті запроваджено систему сортування сміття. Цьому сприяли реалії життя, адже проблеми з вивезенням та утилізацією
відходів актуальні в усьому світі. Миргород став пілотним містом у спільному українсько-німецькому проекті. Німецька фірма «Шефер» під вигідний кредит запропонувала
контейнери для роздільного збирання сміття. У закупівлі техніки нам допомогли Міністерство ЖКГ, державний та обласний бюджети. Для збирання сміття з тих контейнерів потрібні спеціальні автомобілі. Ми поетапно купуємо німецьке обладнання для повного забезпечення всього міста. Придбано великий автомобіль, який здатен за один виїзд зібрати відходи з усіх багатоповерхових будинків міста.
«О»: – Як мешканці поставилися до сортування відходів?
С.П.: – В інших країнах є таке правило: хто погодився роздільно викидати сміття – менше платить за його вивезення. Ми теж прагнемо цього, це, так би мовити, і мрія, і спосіб заохочення мешканців міста повернутися обличчям до рідної природи. Проводимо широку інформаційну кампанію. Звичайно, поки що ця система працює не ідеаль-
но, але німецькі партнери, здійснивши перевірку, визнали: діє не гірше, ніж у Німеччині.
«О»: – Окресліть переваги європейського досвіду впровадження програми по-миргородськи.
С.П.: – По-перше, місто стало значно чистішим. Погодьтеся, тільки задля цієї мети варто було розпочинати. По-друге, 30 % сміття не викидається на сміттєзвалище, де просто гнило б і отруювало навколишнє середовище, а обробляється у відповідний спосіб (пресується, пакується) та продається для вторинної переробки. А це прибуток, хоч і незначний поки що. Я бачу, що наша система хоч і працює, але не на повну потужність. У світі сміттярі – поважні бізнесмени, заробляють великі гроші на вторсировині. За міжнародними нормами можна переробляти 90 % усього сміття. Але для цього необхідні сміттєпереробні заводи. Миргороду такого не «потягнути» – замало сировини. Заводи треба будувати, 2–3 на всю область.
«О»: – Як на сьогодні розвивається промисловий сектор у Миргороді?
С.П.: – Миргород – насамперед сучасний санаторно-курортний комплекс з потужною лікувально-діагностичною базою і розвинутою інфраструктурою, що дозволяє оздоровити щороку близько 65 тис. осіб, прийняти понад 100 тис. туристів та отримати надходження до бюджетів усіх рівнів понад 50 млн грн. Курорт працює із повним
навантаженням, люди приїжджають із понад 30 країн світу, навіть із таких для нас екзотичних, як Бахрейн, Ізраїль, Нова Зеландія.Окрім сфери послуг має певні здобутки і миргородська промисловість. Зважаючи на оздоровчу специфіку, у структурі галузей промисловості переважає харчова та переробна промисловість – 81,6 %.
Провідним промисловим підприємством міста є ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод», продукція якого має попит не тільки в Україні, а й у США, Ізраїлі, Угорщині. Торговельна марка «Миргородська» посідає одне з перших місць серед виробників мінеральних та столових вод України.
Стабільною в промисловості міста є робота ПАТ «Армапром», що виробляє трубопровідну арматуру з особливо низьковуглецевих і спеціальних марок сталей для особливо агресивних середовищ, хімічних виробництв, атомної промисловості. Споживачами продукції стали підприємства нафто- і газодобувної та переробної галузі України,
країн СНД, замовники з Великої Британії та США.
«О»: – Які інвестиційні проекти заплановано в місті Миру?
С.П.: – Україна мала значні потужності для реабілітації інвалідів в АР Крим. У зв’язку з тимчасовою окупацією півострова зростання кількості людей, поранених внаслідок АТО, виникла потреба у подібному центрі на материковій частині України. Відтак Миргород є оптимальним місцем розташування санаторно-курортного комплексу для людей з обмеженими фізичними можливостями. Як я вже зауважував, енергетична криза та потреба в зниженні енергоспоживання вимагає проведення низки заходів з підвищення енергоефективності господарства. У будівлях споживається понад 50 % всієї енергії, тому термосанація є шляхом підвищення енергоефективності. Брак місцевих
матеріалів гальмують цей процес. Підприємство з виробництва теплоізоляційних матеріалів зможе покрити потреби як Миргорода, так і регіону. Над цим працюємо.
«О»: – А чим порадуєте туристів і відпочивальників із дітьми?
С.П.: – Для забезпечення дозвілля туристів та містян планується створення парку відпочинку для водних видів спорту і розваг. Тут будуть аквапарк, човнова станція, пляж, номери котеджного типу, басейн, ресторан. Заклад працюватиме влітку в режимі розважального центру, взимку – як санаторний заклад, спортивна база. Спільно з інвесторами ми подбали й про розважально-оздоровчий центр «Парк пригод». У планах – майданчик для скейбордингу та велоспорту, мотузковий парк, дитячий майданчик та каруселі, дитяче кафе, майданчики для торгівлі солодощами, іграшками. Взимку парк функціонуватиме як відкрита ковзанка. Тому користуючись нагодою хочу звернутися до потенційних інвесторів: місто володіє відповідними територіями для розвитку туризму та рекреації та готове всіляко сприяти інвесторам для спільної реалізації проектів у цій сфері. Місто має всі передумови стати світовим центром оздоровлення та реабілітації.
«О»: – Які настрої миргородської громади у цей складний для України час?
С.П.: – У цей непростий час миргородська громада намагається підтримувати моральний та бойовий дух наших військових, які відстоюють територіальну цілісність України. Коштами, продуктами харчування, спеціальними засобами захисту допомагаємо своїм землякам у зоні АТО та підтримуємо переселенців, яких горе змусило покинути рідні домівки й оселитися в нашому місті. Мешканці Миргорода завжди славилися працьовитістю, добротою і щедрістю. Нині, коли триває війна, вони стали справжніми патріотами і всіляко допомагають вибороти довгоочікувану перемогу.
Місто Миру за мир і спокій в Україні. Прийміть наші сердечні вітання зі святом.
Бажаємо Вам, шановний Сергію Павловичу, та усій миргородській громаді оксамитової долі, великих звершень на славу України.
Leave a Reply