Міністерство оборони спрощує систему допуску FPV-дронів на фронт: як це вплине на театр бойових дій.
Днями очільник Міністерства оборони України Рустем Умєров повідомив про те, що його відомство допустило до експлуатації у Збройних силах України відразу кілька нових зразків безпілотних літальних апаратів.
“Вперше це відбулося завдяки новій схемі спрощеного допуску інновацій на поле бою впродовж кількох днів. Те, що раніше гальмувало місяцями, запрацювало за швидким та прозорим алгоритмом”, — наголосив Умєров.
І цей момент викликав логічні питання в українському суспільстві про те, чому ж ця нова схема запрацювала лише зараз, на 21-му місяці повномасштабної російсько-української війни.
Зазначу, що таке затягування часу дійсно викликає подив. Українська армія, поступається російській у авіаційній царині, штурмова авіація у нас практично відсутня — тому ситуацію з дронами навпаки, треба було врегулювати ще на початку повномасштабної війни. За фактом же було витрачено півтора року, і тільки зараз, після зміни керівництва Міноборони, процес нарешті почав пришвидшуватися.
На мою думку, однією із причин втрати дорогоцінного часу можуть бути корупційні схеми, які, ймовірно, функціонували у військовому відомстві за попереднього керівництва. Нагадаю про історію із замовленням дронів у компанії колишнього народного депутата та фігуранта “бурштинової справи” Борислава Розенблата, яка, за інформацією ЗМІ, отримала передоплату у розмірі 650 млн грн, поставивши натомість неякісну продукцію.
Навіщо взагалі українській армії FPV-дрони, які колишній міністр оборони Олексій Резніков у свій час назвав “весільними дронами”, знецінивши таким чином їхнє значення для ЗСУ? Тут є цілий комплекс різноманітних причин. Повітряні сили ЗС України суттєво програють військам країни-агресору в такому аспекті, як штурмова авіація. Тому безпілотні літальні апарати можуть замінити відсутні у Сил оборони України літаки.
Крім того, замінити дешево. Співвідношення “ціна-якість” є чи не головною перевагою безпілотників-камікадзе. Скажімо, якщо ціна такого апарату в цілому не перевищує 30 тисяч доларів США, то один танк Т-72, який може знищити український дрон, коштує російському бюджету кілька мільйонів доларів. Нещодавно Сили оборони України завдяки FPV-дрону знищили новітню російську радіоелектронної боротьби станцію “Борисоглебск-2”. Головне завдання цього комплексу — виявляти та придушувати різні канали зв’язку та інших систем, що використовують радіосигнали.
Вигода є очевидною.
Але, разом з тим, важливо пам’ятати ще одну важливу річ у питанні постачання FPV-дронів Збройним силам України. В ударному форматі використання ці безпілотники перетворюються з техніки на фактично набої, одноразові боєприпаси.
У такому випадку для того, аби вести бойові дії у постійному режимі (причому йдеться не тільки про контрнаступальні дії, але і повноцінну оборону своїх позицій), підрозділам українських військ потрібна величезна кількість цих дронів.
Тож рішення Міністерства оборони України про спрощення системи допуску нових технологій та зразків військової техніки на фронт, що призвело до зменшення процесу передачі тих же дронів до кількох днів – є дуже важливим і без перебільшення переломним моментом у питанні комплектування Сил оборони України відповідною технікою.
Насичення українських військ FPV-дронами, які уже зарекомендували себе як ефективна зброя проти ворожої техніки зможе допомогти українській армії подолати перевагу окупаційного контингенту російських військ у техніці. А це, у свою чергу, наблизить остаточну перемогу України і завершення найстрашнішої війни в сучасній історії нашої держави.
Д. Снєгирьов
