Чи можливо вполювати щастя малярськими засобами?

Чи можливо вполювати щастя малярськими засобами?…

(Окремі міркування, які з’явилися з приводу виставки картин Юлії Єгорової – Рогової «Полювання на щастя», та про дещо інше…).

Доля людини визначається не в останню чергу нею самою, не без впливу Вищих сил, вмінням мислити і розумно сприймати усе, що відбувається у світі довколишньому. Вона планує власне життя, але тільки свобода дає відчуття сили для здійснення своїх задумок. Сила ж і послідовність потрібні для відстоювання власних поглядів в боротьбі з планами інших… Навіть якщо життєва дорога індивіда накреслена не ним особисто, а певними людьми, і визначена в якійсь мірі генетикою, то і в такому випадку життєві ситуації нагадуватимуть час від часу про постійну боротьбу, в тій чи іншій формі.

Чи можливо вполювати щастя малярськими засобами?…

(Окремі міркування, які з’явилися з приводу виставки картин Ю. Єгорової – Рогової «Полювання на щастя», та про дещо інше…).

Творчість, як правило, таки пов’язана з таємницею і, ймовірно, з прихованою частиною свідомості, бо народжує подекуди щось таке, що і не відразу відреагуєш словом… Творчість наділена навіть здатністю зцілювати. Зцілення, це процес, що сповнений магією і вірою в позитивний результат. Важливе вміння «прив’язати» стан натхнення до певних дій. Творчість стимулює вироблення ендорфінів. Щастить тим, хто вміє вчасно увімкнути кнопку із написом: «Творити»… І не варто озиратися на будь – кого (погана прикмета), або хвилюватися з приводу того, а що подумають про нові творіння оточуючі?… Отак може зникнути і саме бажання творити, а це є СКАРБ САМ ПО СОБІ.

Споглядаєш «полювантичні» роботи, і рвуться у простір поетичні слова:

«Любо дивитись

на струмінь води,

що б’є із шланга.

Вернулось до мене на хвильку

серце мого дитинства».

Ісікава Такубоку. Лірика.

Організм – інструмент, треба вміти його налаштовувати… Бажано, щоб цікавим і змістовним було життя, тоді – це Буття, не існування…

26 червня відкриласяся виставка робіт «Полювання на щастя» ужгородської художниці Юлії Єгорової – Рогової. Мистецька акція проходить в «Центрі української культури та мистецтва» (м. Київ, вул. Хорива, 19 – В). Виставка триватиме до 23 липня включно. Там можна почути живу музику – «Соло на сьомій струні», та не тільки побачити перформанс, а й взяти участь у ньому (спільнотворчість). Звичайно, є гарна нагода отримати естетичну насолоду від побачених картин…

А що мовить сама мисткиня? Послухаймо: «Глядачам представлені роботи, які складають серію «Полювання на щастя»: картини створені методом «полювання на полотні», в стилі «Полювантизм», та частина танцювальної серії «Одна мить»… Обидві серії говорять – про легкість та складність, неоднозначність цього світу, про прагнення автора показати омріяний світ.

Всі роботи з серії «Полювантизм» створені зовсім новим методом малювання – «полювання на полотні». Як це відбувається? Художник створює окремі насадки, так звані пензель – стріли, які випускає з лука на полотно, перед тим наносячи фарбу, звісно, продумуючи композицію та кольористику, враховуючи політ стріли, її траєкторію, колір грунту та фактуру полотна або картону, це також впливає на образ.

Для чого потрібний «Полювантизм»?… Щоб люди були щасливішими та вільнішими, простіше дивилися на складні речі, а на прості речі дивилися уважніше. Чому та Навіщо зникли б, залишилось би лише: Як та Ось, Тут та Зараз. Люди стали б зрозумілішими один одному, толерантнішими, простішими…

Свобода дотику до чогось ідеального, в довершеності – недосконалість, в хибних речах можна знайти ідеал. Давайте пограємо в «полювання», тільки в «полювання» на щастя».

Н. Околітенко і М. Колбун у науково – пізнавальній оповіді писали і таке: «Прийде час, і вчені осягнуть глибинний зміст, виняткового значення для генетичного здоров’я нації СТАРОВИННИХ НАРОДНИХ ГРИЩ, СУПРОВОДЖУВАНИХ РИТУАЛЬНИМИ ПІСНЯМИ ТА МУЗИКОЮ, як способу привести людський організм у гармонію з навколишнім світом: навесні, коли життя відроджувалося, восени, коли було зібрано врожай, у розпал зими, коли змінювався ритм життєдіяльності».

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог