“Богом натхненне від куль вбереже!”

Так підписані книги відомого письменника-«афганця» Ігоря Моісєєнка, які доставлено волонтерами в зону АТО. За тим – дивовижна і знаменна історія. Якось автора, ще вісімнадцятирічного солдата, яких тисячами кремлівські монстри заштовхували у гарматні жерла в Афганістані, від 7.62-кулі моджахеда, яка йшла в серце, вберегла якимось дивом алюмінієва ложка. Очевидно, в тому був задум Божий. За тридцять літ із 20-річного сержанта гірської піхоти, знервованого, емоційно нестримного, навченого вбивати, з пошматованою жорстокістю психікою, Боже Натхнення зробило літератора-пацифіста, якому було дано написати з першої спроби, без спеціальної літературної освіти, настільки потужний антивоєнний роман «Сектор обстрілу – Аісти» (найвідоміші видання: Київ, Криниця, 2010 та 2011 рр.), що згодом цей твір було визнано кращим в СНД про війну в Афганістані, і він виборов міжнародні відзнаки. Найбільше видавництво Європи «Ексмо» у 2005 році представляло читачам переклад цього роману російською мовою як шедевр сучасної військової прози. Сучасні читачі по-новому інтерпретують описані в ньому події, а тепер українські воїни мають можливість враховувати  гіркий «афганський» досвід у сучасній російсько-українській гібридній війні…

Так підписані книги відомого письменника-«афганця» Ігоря Моісєєнка, які доставлено волонтерами в зону АТО. За тим – дивовижна і знаменна історія. Якось автора, ще вісімнадцятирічного солдата, яких тисячами кремлівські монстри заштовхували у гарматні жерла в Афганістані, від 7.62-кулі моджахеда, яка йшла в серце, вберегла якимось дивом алюмінієва ложка. Очевидно, в тому був задум Божий. За тридцять літ із 20-річного сержанта гірської піхоти, знервованого, емоційно нестримного, навченого вбивати, з пошматованою жорстокістю психікою, Боже Натхнення зробило літератора-пацифіста, якому було дано написати з першої спроби, без спеціальної літературної освіти, настільки потужний антивоєнний роман «Сектор обстрілу – Аісти» (найвідоміші видання: Київ, Криниця, 2010 та 2011 рр.), що згодом цей твір було визнано кращим в СНД про війну в Афганістані, і він виборов міжнародні відзнаки. Найбільше видавництво Європи «Ексмо» у 2005 році представляло читачам переклад цього роману російською мовою як шедевр сучасної військової прози. Сучасні читачі по-новому інтерпретують описані в ньому події, а тепер українські воїни мають можливість враховувати гіркий «афганський» досвід у сучасній російсько-українській гібридній війні.
А в 2016-му тому ж авторові було дано створити філософську доктрину “Ідея Гармонії. Українська національна Ідея”, здатну ефективно протистояти ідеям “руського міра”, якими нині отруєно мільйони українців, і сформулювати Українську національну Ідею одним реченням:
“Україна – досконало розвинена громадою життєдайної духовності держава, колиска сучасної людської цивілізації та Джерело Натхнення на шляху до Гармонії Всесвіту”.
«Формулювання одним реченням відкриває можливість законодавчого затвердження Української Ідеї, – зазначає автор. – Адже закон не може містити у своєму тілі розлогих дослідницьких абстракцій. Тому потрібне чітке формулювання одним реченням, яке законодавці зможуть утвердити Законом України. Бажано внесенням в Конституцію нашої держави. Тоді Українську національну Ідею буде включено до освітніх програм для вивчення в усіх сферах знання, яких торкається її всеосяжний зміст, – суспільствознавство, українознавство, філософія, теологія, культурологія, література, теорія пізнання, педагогіка, юриспруденція, політологія… Таким чином, формуючи свідомість українця з наймолодшого віку на національних історичних цінностях, які століттями знищували колонізатори, національна ідея проявиться в усіх сферах буття та об’єднає навколо себе націю».
Дієвість та унікальність представленої філософської концепції підтверджується відгуками авторитетних дослідників українознавства, серед яких Шевченківські лауреати – голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка Павло Мовчан та головний редактор тижневика «Слово Просвіти» Любов Голота, академік Академії Міжнародної Слов’янської Академії освіти ім. Яна Амоса Каменського Лариса Зязюн, академік НАПН України Галина Шевченко, науковці та історики…
Ігор Моісєєнко особливо наголошує на трьох тезах, що аргументовано підтверджують його доктрину. (Повна версія згаданого дослідження представлена на авторському сайті http://afgan.pl.ua/uk/home).
Минуле: «Україна – колиска цивілізації» – корені сучасної «післяпотопної» цивілізації саме в Україні. Як доводять висновки численних наукових досліджень найавторитетніших етнографів всього світу, саме з Північної Припонтіади окреслився як не єдиний, то один з найбільш успішних прогресивних напрямів розселення післяпотопних династій. Українська культура – Гідність Нації – результат натхненної творчості, основою якої є одна з найдосконаліших у світі мов, яка історично є найближчою до прамови арійців.
Завдання: «Досконалість держави». Другою тезою утверджується найважливіша умова виконання завдання з розбудови сильної і справедливої держави – відродження суспільства життєдайної духовності, яке свідомо відмовиться від хижацької моралі. Без такої духовно-моральної еволюції ніякі революції українському народові не зарадять. Як виховати таке суспільство – про це йдеться у вищезгаданому трактаті вже й з наукової точки зору та підкріплено сучасними методиками, які в останні десятиліття розробили українські науковці.
Місія: «Україна – Джерело Натхнення на шляху людства до Гармонії Всесвіту». Гармонійно розвинена країна, її демократичне суспільство, осяяне Богом натхненною культурою, гідне вивести з провалля аморальності й бездуховності все людство і виконати свою «Величну цивілізаційну місію» – творення Джерела Натхнення життєдайної духовності у поступі людства до Гармонії Всесвіту.
Від рамкового бджолярства та обчислення першого в світі комп’ютера, аж до виходу людини в Космос і висвітлення академіком Вернадським людству його незворотного шляху до ноосферної цивілізації… – усе це та ще багато інших ключових для прогресу звершень прийшло у світ через Україну та її синів. Саме аби припинити цей вплив на прогрес людства, відірвати цивілізацію від духовного, культурного коріння, яке міститься у благодатній нашій землі, український народ і його державу вкотре намагається знищити деспотична орда Московії, вкотре реанімуючи імперський дух Чингізидів, тепер прикриваючи його машкарою «русского міра».
«Україна завжди була для усього людства одним із найважливіших Джерел Натхнення, якими Творець Гармонії Всесвіту живить цивілізацію аж від Потопу. Наша цивілізаційна Місія – уберегти надбане й примножити українську культуру, аби й надалі Світочі знання осяювали людство саме через Україну», – зазначає Ігор Моісєєнко.
Програму практичного втілення «Ідеї Гармонії…» отримали усі профільні комітети ВР: духовності і культури, науки і освіти, регламентний… Голова ВР, Прем’єр, Президент, міністри культури та інформ.політики. Серед депутатів, які зігнорували УНІ, – Сюмар, Княжицький, Кириленко, Князевич, Савченко… Від них очікувались законодавча ініціатива і депутатський контроль. Але всі вони або обмежилися відписками про повагу і подяку, або зігнорували ті звернення.
Нещодавно, делегатами Конференції на тему “Українська земля – акумулятор духовної енергії прогресу”, серед яких були провідні науковці та правники України, було прийнято рішення підтримати «Ідею Гармонії…» та звернутися до зазначених посадовців повторно.
Очевидно, що якби об’єднавча Національна ідея в українського народу була затверджена законодавчо й служила би відродженню нації, а переважна більшість українців підтримали цю засвідчену в історії величну місію нашого народу, то українство стало б настільки монолітно згуртованим, що ніякі «русскомирские» ідеї з відродження будь-якої Імперії не змогли би проникнути у душі мільйонів людей. А імператор Московії тисячу разів би подумав, перш ніж сунути на Україну свої танки. Крім того, очевидно й те, що ментально пошматовану ідеями «русского міра» Україну доведеться її вірним дітям «лікувати» не одне десятиліття. Інформаційне протистояння, утвердження історичної правди – як це стало очевидним – не можна припиняти ніде і ніколи. Як зазначають науковці, вищезгадане видання здатне допомогти ідеологічному оздоровленню суспільства: надати Всеохоплюючу Ідею, яку неможливо підмінити, яка допомагатиме змінити переконання отруєних ворожою пропагандою мільйонів людей, об’єднати народ України і припинити навіяний ззовні ідеологічний розбрат.
Може саме для того, аби за тридцять років ці твори з’явилися в Україні і світі, у пекельному Афганістані і відвели від серця майбутнього письменника-пацифіста смертельну кулю. Аби звернути ті Сили Небесні й на захисників України і підписав він свої книги словами світлої надії: “Богом Натхненне від куль вбереже!”
Обидві книжки Ігоря Моісеєнка доставлені на передову – не тільки оберігати наших бійців від ворожих куль, а й охороняти їхні душі від зневіри, від безнадії, надати воїнам і всім українським патріотам непохитну духовну опору та впевненість, ідейну переконаність у борні за світлий шлях України. Повертайтесь живими! Молитимось за вас! Хай з тим Натхненням, що вкладено в ті книги, Всевишній вас оберігає та укріпляє!

Тетяна Майданович, письменниця,
лауреат літературно-мистецької премії «Осіннє Золото» ім. Дмитра Луценка,
науковий консультант і редактор згаданих видань, переданих воїнам ЗСУ