Рішення російської влади заблокувати Telegram на території країни-окупанта і ТОТ України передує кільком виборам, зокрема до російської Держдуми та законодавчих зборів.
Путінський режим боїться, що західні спецслужби можуть використати Telegram для дестабілізації ситуації в країні. Передумовою цьому є і поразки фронті.
П’ятий рік війни, не виконані навіть проміжні етапи так званої “спеціальної військової операції”, втрати окупаційної армії вже наближаються до півтора мільйона особового складу. І все це створює елемент недовіри до законодавчої і виконавчої влади та самого російського диктатора. Політичне керівництво країни-окупанта прекрасно розуміє, що може стикнутися з викликами безпосередньо на території власної країни на тлі військових поразок в Україні.
Різка активізація бойових дій, категоричні вимоги делегації рф щодо територіальних поступок з боку України, проведення виборів і блокування Telegram пов’язані між собою.
Примітно, що водночас російськими спец службами вкидається інформація про готовність влади провести часткову мобілізацію.
На моє переконання, розмови про можливе повне блокування Telegram у рф та одночасні чутки про нову хвилю мобілізації можуть бути елементами однієї інформаційної гри Кремля. Втім, ці процеси мають не стільки військове, скільки політичне підґрунтя.
Ключовою датою є 20 вересня 2026 року. Саме на цей день у росії заплановані масштабні виборчі кампанії різного рівня — вибори депутатів держдуми, вибори глав десяти суб’єктів федерації та вибори депутатів законодавчих органів влади у 39 регіонах.
Саме виборчий цикл пояснює нервову реакцію Кремля щодо Telegram. Російська влада усвідомлює ризики внутрішньої дестабілізації напередодні голосування. І не випадково на рівні пропагандистів уже звучать заяви про те, що Telegram нібито використовується західними спецслужбами для організації “кольорових революцій”. Тобто формується підґрунтя для обмежень.
Путін готовий піти на обмеження, причому серйозні обмеження діяльності навіть розвідтовариства, власних збройних сил для збереження політичної стабільності на території країни-окупанта. Він прекрасно уявляє наслідки блокування Telegram для силового блоку, але готовий йти на ризики до вересня.
Блокуючи Telegram російська влада не надала ані цивільним, ані військовим гідної альтернативи. WhatsApp, Facebook,Instagram, YouTube вже фактично заблоковані в рф.
На період передвиборчих перегонів російська влада опускає залізну завісу, фактично ізолюючи себе від усього світу. Країна повертається до років Холодної війни. Влада намагається зберегти пануючий режим, перетворюючи росію на збільшену копію КНДР.
Таким чином, блокування або жорстке обмеження платформи може бути спробою мінімізувати неконтрольовану комунікацію у передвиборчий період. Однак це не означає автоматичної підготовки до нової мобілізації.
Нагадаю, навіть другого етапу часткової мобілізації Кремль не наважується оголошувати вже близько двох років.
Проведення нових мобілізаційних заходів напередодні виборів могло б серйозно вдарити по іміджу російської влади. Це гарантовано спричинило б невдоволення, якщо не соціальні потрясіння. Тому логіка політичного виживання диктує Кремлю обережністью.
Водночас я не виключаю, що самі розмови про можливу мобілізацію можуть бути елементом інформаційно-психологічної операції. Противник активно використовує інформаційний простір для військово-політичного тиску на Україну та західних партнерів.
Дають сигнал і США, і нам, що якщо Україна не піде на територіальні поступки, то росія начебто готова грати в довгу. Але це відвертий політичний блеф.
Противник демонструє: якщо дипломатичним шляхом не буде досягнуто бажаного результату, вона готова інтенсифікувати бойові дії за рахунок додаткової живої сили. Це сигнал — передусім у переговорному контексті.
Звертаю увагу й на збіг в часі з активізацією переговорної риторики Москви. Розширення складу делегації, повернення Мединського та демонстративна участь у перемовинах спрямовані насамперед на зовнішнього гравця — Сполучені Штати. При цьому позиція країни-окупанта залишається незмінною: територіальні вимоги.
Якщо їх не вдасться нав’язати дипломатично, Кремль намагатиметься продемонструвати тактичні успіхи на полі бою — передусім у Донецькій області. Не випадково акцент робиться саме на цьому напрямку. До виборів російському керівництву потрібно показати хоча б умовний “результат.
Таким чином, основний фактор нинішніх інформаційних вкидів — внутрішньополітичний. Чутки про мобілізацію, заяви про “резерви” та риторику про готовність воювати до кінця слід розглядати в контексті виборів у росії і спроб сформувати відповідний інформаційний фон.
Головне — не піддаватися на ці наративи, а аналізувати, що стоїть за ними як у військовій, так і в політичній площині.
Д. Снєгирьов
