“Кумівство” у прикарпатських ТЦК: на Івано-Франківщині спіймані на хабарництві “військкоми” відбулися штрафами. Однією із сучасних проблем ЗСУ є нестача живої сили. І не тому, що в Україні нема чоловічого резерву. Не тому, що в чоловіків закінчився патріотичний бойовий дух. Черги добровольців перед дверима військкоматів зникли в першу чергу через тотальну корупцію в ТЦК і на ВЛК, про яку повідомляють щодня усі вітчизняні ЗМІ. Але замість того, щоб карати винних у корупції, згідно тих же ЗМІ, їх тільки штрафують на кумедно мізерні суми.
Тому зростають тільки суми хабарів за ухиляння від мобілізації. І саме це розчарування у відсутності справедливості у вертикалі військової влади і тієї, що має її контролювати, веде до того розчарування, що відштовхує людей від дверей ТЦК.
Наведу один із таких кричущих останніх прикладів.
Так, мабуть, усі в Україні чули про скандал, що виявився під час перевірки Івано-Франківського міського ТЦК, де в роті охорони за паперами несли службу кілька десятків футболістів місцевого ФК “Прикарпаття”, їх тренери та багато родичів чи самих чиновників з місцевої міської і обласної адміністрацій. Але жодного дня ці особи на службі не були.
Тут слід зазначити, що до служби в ротах охорони ТЦК рекомендовано брати “обмежено придатних” до військової служби за рішенням ВЛК, інвалідів ІІІ-групи. Так і уявляєш собі цих здоровезних “інвалідів”, що продовжують тренуватися і виступати за місцевий ФК на полі у гетрах і шортах, а потім обличчя голови ВЛК…
Отож, як повідомляють ЗМІ, тільки на сімох футболістів і їх тренерів було списано/вкрадено більше півтора мільйони гривень. А ось про родичів і чиновників ДБР вже не подає для ЗМІ інформації.
Натомість повідомляють, що за цей кричущий прояв корупції до кримінальної відповідальності притягнуто тільки одного 52-річного капітана – командира згаданої роти охорони. І все!
Як так? – спитаєте Ви. І правильно запитаєте.
Невже ніхто в ТЦК більше не знав про цей злочин? Чи був би він можливий, якби його ніхто не прикривав зверху? Хтось із кимось мусів ділити зарплатню цих гоголівських “мертвих душ”?
Логічно, що начальник Івано-Франківського міського ТЦК мусів бачити, якщо він не повністю сліпий, а отже й знати/покривати, що в нього в роті (це не дивізія чи полк) охорони відсутні кілька десятків чоловік. А отже воєнком, якщо не повинен бути заарештованим і нести відповідальність на рівні з командиром своєї роти охорони, то повинен хоча б бути відстороненим за професійну некомпетентність і невідповідність займаній ним посаді. Те саме стосується і його керівника – обласного воєнкома…
І тут ми підходимо до самого цікавого: як, хіба так можна, а коли можна, то чому?
І щоб це зрозуміти, треба розібратися, а хто такі місцеві воєнкоми?
Перше, про що давно говорять військові далеко за межами Івано-Франківщини – це кумівство в місцевому Івано-Франківському обласному ТЦК.
Отож, начальником міського ТЦК там й досі залишається полковник Роман Васильович Плитус, відставний майор місцевого ДСНС, а простіше – пожежник, мобілізований влітку минулого року до лав ЗСУ, де відразу був призначений на посаду воєнкома міста Івано-Франківська, а за кілька місяців одержав й полковничі погони.
Але все значно простіше. Все було по протекції його кума – обласного воєнкома Івано-Франківщини полковника Ярмошука Володимира Сергійовича, який, зі слів все тих же військових, на початку великомасштабного вторгнення придбав в Івано-Франківську біля торгового центру “Бізон” триповерховий будиночок, начебто оформивши його на свою тещу, куди поселив сім’ю VIP-біженців одного з керівників Генштабу…
Не без іронії кажуть, у цього полковника Ярмошука в Івано-Франківській області служать ще як мінімум два його куми: керівник Надвірнянського (Буковелівського) ТЦК полковник Володимир Козак та полковник Ігор Рибачок.
Ба, більше цього, відразу після 24 лютого Івано-Франківський обласний воєнком Володимир Ярмошук мобілізував до ЗСУ на посаду завідуючої обласною військовою поліклінікою, що має свою ВЛК, свою дружину Ірину Романівну Ярмошук, яка досі працювала на стоматфакультеті місцевого медуніверситету. Тобто, коли під час повномасштабної війни таку установу має очолювати справжній військовий медик із практичним досвідом, у неї такого не було.
Мабуть, беручи приклад зі свого обласного командира, районний комісар на Івано-Франківщині попався на незаконному преміюванні своєї мобілізованої дружини і, звісно, себе рідного, але обійшовся невеличким переляком і мізерним штрафом: “Дії посадовця кваліфікували як адміністративне порушення. Він має заплатити від 1 700 до 6 800 гривень штрафу”, – йдеться у повідомленні.
Інший районний воєнком на Івано-Франківщині, Коломийський, майор Андрій Фелісєєв, який безпідставно виключав офіцерів запасу з військового обліку, теж відбувся за це легким переляком і штрафом у 2 тис. 465 грн.
Загалом, по кількості затримань щодо корупції і зловживань по ТЦК і ВЛК на Івано-Франківщині, описаних в ЗМІ, область, мабуть, є в лідерах після Одещини.
Але штрафами, меншими суми премії чи хабаря, нікого не злякаєш, правда?
Цікаво, що свою кар’єру “із” чи “під” Ярмошуком на Івано-Франківщині починали ще два відомі в Україні обласні воєнкоми-фігуранти корупційних скандалів. Це колишній Івано-Франківський міський воєнком, а до нещодавна обласний воєнком Буковини – полковник Ігор Сорокопуд та колишній його підлеглий, а згодом на тій же Івано-Франківщині районний і ще пізніше обласний воєнком Рівненщини полковник Сергій Луцюк, який нещодавно на відомому відео бив биткою свого водія, а згодом у полковника під час обшуку знайшли окрім грошей ще чимало наркотиків.
Тому, коли сьогодні говорять, що для подолання корупції в ТЦК на відповідальні посади туди призначатимуть бойових офіцерів, то слід зауважити, що значна більшість вище згаданих полковників мають УБД ще з часів АТО/ООС…
Отож, коли командира роти Івано-Франківського міського ТЦК зараз посадять, то його міський воєнком Роман Плитус залишається на посаді. Інакше, кажуть, він може потягти за собою когось значно вищого. І це є цілком логічно.
Мабуть, зважаючи на те, що риба завжди гниє з голови, напередодні скандалу із футболістами полковник Ярмошук мав святкувати своє підвищення – перевід з полковничої посади Івано-Франківського обласного воєнкома на генеральську посаду, але через скандал з футболістами ті іншими наказ про признечення довелося скасувати, а йому самому терміново лягти на лікарняний, після якого він похапцем передав справи новому воєнкому Івано-Франківщини, а за одно залишивши йому у спадок своє кумівське царство. А сам 52-річний полковник Ярмошук звільнився з лав збройних сил, мабуть, за станом здоров’я, дружина його ж і далі завідує військовою поліклінікою, де має своє ВЛК…
Звісно, усе вище описане і сказане можна вважати полемікою і чутками, бо це повинні доводити ДБР, СБУ та інші, коли вони цього хочуть.
Але іноді їм повинні допомогти в цьому й журналісти, політаналітики, військові оглядачі/експерти. Тому пам’ятаймо, що не буває диму без вогню, бо плітки військовим не личать, а отже…
Нагадаю, нещодавно стали відомі нові подробиці справи “головного тиловика” Міноборони Олександра Козловського, якого підозрюють у багатомільйонних розкраданнях: ДБР завітало до високопосадовця з черговим колом обшуків.
Д. Снєгирьов
