На Луганщині 15 тисяч окупантів можуть опинитись у “котлі”. У 2022 році Україна умовно пройшла три фази війни: від пасивної оборони у лютому-березні до активної оборони з квітня і початку контрнаступу в липні. Які перспективи продовження бойових дій у 2023 році? Та де можна чекати нового прориву? ЗСУ поступово перехоплюють оперативно-статегічну ініціативу на сході – в Луганській і Донецькій областях.
Тяжкі бої, втрати та надзусилля далися взнаки і принесли результат – нам вдалося деокупувати 40% захопленої території і звільнити від ворога понад 2000 населених пунктів. Зараз є позитив у просуванні в Луганської області і “нависання” з подальшою можливістю деокупації Запорізької області. І це теж визнається російською стороною.
Також вважаю позитивним моментом і те, що половина Донецької області досі перебуває під контролем ЗСУ, а спроби росії переломити ситуацію завершилися військовою та політичною поразкою.
ЗСУ перехоплюють ініціативу на сході: на найскладнішому Бахмутському відтинку лінію боїв стабілізовано, а в районі Сватового і Кремінної на Луганщині росіяни опинились у важкій для себе ситуації.
За словами Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, найбільш складною ситуація залишається на ділянці Соледар-Бахмут-Майорськ. Там ворог фактично по трупах своїх солдатів намагається просуватися вперед, але підрозділи Сил оборони ціною надзусиль стримують ворожий наступ.
Наразі ситуація в районі Бахмута стабілізована. Ба більше – ворога вдалося вичавити з міської забудови. Місто і шляхи сполучення з ним повністю контролюються ЗСУ, і передумов для оперативного оточення чи виведення українського військового контингенту з нього немає абсолютно.
Водночас ситуація в Авдіївці – складна, але контрольована.
Це – укріпрайон, який будувався з 2014 року. Тобто Донецький напрямок ми контролюємо повністю, і у росіян є інколи лише просування на тактичному рівні від кількох сот метрів до трьох кілометрів. Отже, подальше просування окупантів буде дуже проблематичним.
В Луганській області варто відзначити позитивні зрушення в районі Кремінної та Сватового.
Там створюються передумови для наступального розвитку подій і відрізання російського угруповання від шляхів постачання ресурсів для 50-тисячного угруповання, з якого найбільш боєздатного нараховується до 15 тисяч “багнетів”. Разом з тим на Сватівському напрямку ситуація для ворога, м’яко кажучи, неприємна.
Саме з цим пов’язана передислокація у район Сватове – Кремінна на Луганщині 76-ї ДШД з-під Пскова, яка у росіян вважається найбільш боєздатною і технічно оснащеною. Проте навряд чи чергова спроба переломити ситуацію в свій бік вийде вдалою для окупантів.
На відміну від ворога, який, на наше щастя, діє за лекалами Радянської армії, ЗСУ воюють по-сучасному, мобільно, завдаючи влучних точкових ударів, насамперед по шляхах постачання ворога. Знекровлюючи його таким чином і примушуючи відходити.
Нагадаю, лицарі з 28-ї бригади ЗСУ виявили і знищили на Бахмутському напрямку (Донеччина) прихований вогневий опорний пункт росіян: об’єкт висадили в повітря.
Д. Снєгирьов
