Співпраця Державного податкового університету з Економічним університетом в Катовіце (Польща) має довготривалу історію. Активно розвивати міжнародну співпрацю розпочав Петро МЕЛЬНИК, ректор (1991–2013 рр.). Уже 2007 року було підписано перший меморандум про співробітництво у галузі освіти і науки між Академією державної податкової служби України та Економічним університетом у Катовіце.
Важливо, що, відповідно до статей цього документа, сторонами може здійснюватися обмін студентами на повний і частковий курси навчання, аспірантами, стажистами та науково-педагогічними працівниками для коротко- і довгострокової роботи, пряме співробітництво між закладами вищої освіти двох країн.
Напередодні святкування 100-річчя навчального закладу до Державного податкового університету на запрошення керівництва завітала Агнешка ДЗЮБИНСЬКА – доктор філософії, доцент кафедри менеджменту підприємництва Економічного університету м. Катовіце (Польща).
Пані Агнешка зустрілася з в.о. ректора Валентиною УНИНЕЦЬ-ХОДАКІВСЬКОЮ та науково-педагогічними працівниками, здійснила змістовну екскурсію університетом, завітала до музею історії навчального закладу, а також відповіла на декілька запитань журналістів Центру комунікацій та промоції.
– Пані Агнешко, Ви не вперше в Україні, маєте широке поле науково-прикладних інтересів. Розкажіть, будь ласка, про співпрацю з Податковим університетом.
– Зауважу, що і цього разу я приїхала в Україну з важливою метою – представити Економічний університет (м. Катовіце) на II Міжнародному податковому конгресі, який відбувається у рамках святкування 100-річчя Державного податкового університету (м. Ірпінь).
Пригадую, як весною 2014 року в Ірпені відбувалася міжнародна наукова конференція під назвою «Стійкість: економіка – екологія – менеджмент».
Організаторами заходу були Міністерство доходів і зборів України, Національний університет державної податкової служби України (господар конференції), Економічний університет у Катовіцях та Запорізький національний університет. Під час цієї конференції польською стороною було підписано лист про наміри щодо укладання угоди про співпрацю між факультетом менеджменту Економічного університету в Катовіцях та факультетом фінансів і банківської справи Національного університету ДПС України в Ірпені.
Варто зазначити, що ініціаторами підписання листа були науковці факультету фінансів та банківської справи. До речі, факультет тоді очолювала Валентина УНИНЕЦЬ-ХОДАКІВСЬКА, яка нині в.о. ректора Державного податкового університету. Хочу повернутися до цього документа, деталізувати його. Під час зустрічі з науковцями університету побачила і відчула неабияку зацікавленість у продовженні та розширенні співпраці.
– Ви співпрацюєте з українськими та європейськими університетами. На Ваше бачення, чим відрізняється освітній і науковий процес Польщі й України?
– Принципова різниця у фінансуванні. Бюджет Польщі на науку та інновації завжди був значно більшим, ніж бюджетне фінансування науки в Україні. У Польщі опікується науковими програмами NAWA (Народова агенція академічних обмінів). Nawa пропонує багато програм для підтримки науковців та їхніх досліджень: Preludium, Sonatina, Sonata, Maestro, Tango, Opus, Harmonia, Uwertura, Miniatura. Кожна така програма розрахована на свою аудиторію, рівень кваліфікації, регіон, певну галузь тощо.
Як наголошувала Марія Склодовська-Кюрі: «У житті не треба нічого боятися, треба це лише розуміти». Науковці Польщі готові ділитися з українськими колегами своїм досвідом реформ науки, створення прозорих принципів розподілу коштів, залучення інвестицій бізнесу в наукову сферу, а також проводити спільні дослідження, конференції, підготовку наукових публікацій тощо.
Хочу звернути увагу українських колег на те, що різниця в освітній та науковій сферах Польщі й України багато в чому криється в деталях. Наприклад, вимоги Міністерства національної освіти Польщі (Ministerstwo Edukacji Narodowej) набагато жорсткіші щодо наукових досліджень і публікацій. Щоб опублікувати статтю в науковому виданні, недостатньо наукової новизни результатів дослідження. Потрібно, щоб це видання було включено до науковометричних баз даних “Scopus”, Web of Science, Index Copernicus, Astrophysics, PubMed тощо і давало науковцю певну кількість пунктів (балів). Ця певна кількість пунктів ділиться на весь авторський колектив, тому польські вчені іноді не зацікавлені у співавторстві.
Особливо зацікавлені у виході своїх наукових статей у журналах з високим рейтингом молоді науковці. Ефективною моделлю стимулювання науково-інноваційної діяльності є гранти, які отримують науковці від Міністерства національної освіти Польщі, університетів, колегіумів, інститутів, кафедр.
Усі реформи наукової сфери, що відбуваються у Польщі, мають на меті наближення науки до освіти, а освіти до науки, та бути практичними у застосунку. Мабуть, саме тому два польських дослідницьких ЗВО входять у ТОП-500 Шанхайського рейтингу університетів світу.
– Пані Агнешко, давайте поговоримо про коло Ваших наукових інтересів.
– Коло моїх наукових інтересів досить широке. Я досліджую ринки, які розвиваються, компетенції і проблеми трансформації, питання управління знаннями та відносин з клієнтами у діяльності підприємств сектору МСП, податкові ризики, що спричиняють відхилення від запланованих податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів унаслідок ухилення від сплати податків тощо. Зазначу, що економічна трансформація неможлива без контролю, комп’ютеризації, без усвідомлення громадянами необхідності змін.
– Пані Агнешко, розкажіть нашим читачам, з чим Ви приїхали на II Міжнародний податковий конгрес.
– У II Міжнародному податковому конгресі я брала участь у панельній дискусії «Діджиталізація та глобалізація у сфері оподаткування: виклики для України» з досить важливою, на мою думку, темою доповіді «Усунення розриву з ПДВ у Польщі з особливим акцентом на шахрайстві на основі так званої схеми «каруселі».
Суспільство усвідомлює, що без податків держава не зможе виконувати свої функції. Вирішення соціальних проблем, таких як освіта, охорона здоров’я чи подолання наслідків кліматичної катастрофи, не мають шансів на успіх без забезпечення стабільних джерел фінансування. Основним джерелом надходжень до державних бюджетів країн ЄС, зокрема Польщі, є податки. Серед найбільш ефективних видів податків варто назвати непрямі, насамперед податок на додану вартість, на який у Європі припадає близько 1/5 усіх податкових надходжень.
Механізм стягнення ПДВ, з одного боку, робить його ефективним джерелом надходжень до бюджету, а з іншого – лежить в основі високого ступеня шахрайства в цій сфері. Що таке податковий розрив? Це різниця між ставкою податку, що мають сплатити платники, і тими платежами, які фактично надійшли до бюджету. Чим більший розрив, то більше ухилення від його сплати.
Підраховано, що 2018 р. країни ЄС разом втратили близько 140 мільярдів євро надходжень від ПДВ. За даними Євростату, 2018 р. найнижчий рівень розриву з ПДВ зафіксовано у Швеції (0,7 %), Хорватії (3,5 %) та Фінляндії (3,6 %), а найвищий – у Румунії (33,8 %), Греції (30,1 %) та Литві (25,9 %).
Польща є однією з країн, які в останні роки досить активно ведуть податкову політику, спрямовану на ліквідацію розриву ПДВ. 2018 року цей показник становив 9,9 %, що у вартісному вираженні становить 19 млрд злотих (4,45 млрд євро).
Через «карусельне шахрайство» співпраця податкових адміністрацій різних країн ЄС є окремою проблемою. Один і той самий товар може курсувати всередині країни або між країнами по колу, даючи змогу використовувати відшкодування ПДВ як інструмент злочинного бізнесу. Ця схема поширена як в Україні, так і в країнах ЄС. Для того щоб досягти швидких результатів з ліквідації податкового розриву, були запроваджені жорсткі адміністративні інструменти. Такий підхід був виправданий через розміри явища. Сьогодні продовження політики надмірного фіскалізму обмежене, тому що це – гальмівний фактор розвитку економіки на всіх рівнях.
Польські науковці і податківці продовжують удосконалювати та модернізувати систему адміністрування ПДВ. Підсумовуючи нашу розмову, зазначу, що зменшення частки тіньової економіки будь-якої країни залежатиме від податкової культури її громадян, сумлінного ставлення платників податків до своїх обов’язків.
Розмову вела Тамара МАРКЕЛОВА