Всі вони, і Гоголь, і Чехов, і Репін, і тисячі інших геніїв мистецтва та науки, змушених творити в рабстві Російській імперії, – сини дванадцятитисячолітньої української духовної культурної традиції. “«Загальновідомо, що найбільш значущі винаходи та мистецькі твори являються, здебільшого, їхнім авторам шляхом осяяння. Віряни називають це явище Натхненням Божим, матеріалісти – зв’язком з інформаційними сферами концентрованого знання. Але суть явищ однакова.
Ці процеси стають можливими тільки за умови достатнього рівня духовності та інтелекту науковця чи митця. Нізвідки особистості з таким рівнем розвитку не виникають. Потрібні століття творчих напрацювань цілих поколінь, аби на їх вершині з’явився геній. Наукові та мистецькі звершення синів України стали можливими тому, що праукраїнський етнос, як доведено багатьма відомими науковцями, є найдавнішим у кількатисячолітній історії людства. А отже формував свою культуру найдовше на планеті» (Ігор Моісєєнко: «Ідея Гармонії. Українська національна Ідея», м.Київ, вид. «Дніпро», 2016 рік) “… Як виявилось під час клінічних досліджень в одній з луганських клінік, в контрольної групи пацієнтів, котрим призначали «терапію» читанням художніх творів української класики, значно зменшувалась кількість цукру в крові, покращувалися показники імунних та ендокриної систем організму. Результати згаданих експериментів підтверджують, що мова виконує функцію резонансного каталізатора еманацій людини із вібраціями земної кори відповідної географічної місцевості. На анатомічому рівні, на думку дослідників, за ці резонанси відповідає язичок, який увінчує гортань (uvula palatina). Отже, людина цілком природно пов’язана із рідною землею і мовою, повноцінне функціонування якої у власному ареалі – одна з умов не тільки гуманітарної, але й фізичної гармонізації ноосфери.
У своїй статті «Мова i влада» Оксана Забужко звертає увагу на аналогічні дослідження: «Мова виконує, серед інших, дуже важливу філософськи-світоглядову функцію: вона прив’язує етнос до його природного оточення, до ландшафту, до того кревного, предметно обжитого космосу, з рослинністю та звіриною включно, котрий становить неорганічне тіло народу. За повідомленням литовських учених, складена геофізиками карта електромагнітних полів на території республіки збіглася з картою литовських діалектів з точністю до 1 км!.. Кожна мова «прописана» в цілком певному земному просторі й тому, переселяючись на інший терен, міняється, пристосовуючись до нових природних умов… Але мова й людину вписує в чітко окреслений просторово-часовий континуум – робить свого носія тутешнім, звідки б він не походив. «Лани широкополі, і Дніпро, і кручі» – цей хвилястий, горбистий («за байраком байрак»!), жіночно-теплий рельєф серцевинної України недарма викликає сльози зворушення (сама бачила!) у сивоусого українця, народженого в Пенсільванії, який уперше ступив на землю предків: та «ґенетична пам’ять», котрою він пронизливо «впізнає» досі ним не бачений краєвид, закодована в рідному слові, – вперше на віку наш американець відчуває, як його трудно збережена, забур’янена англіцизмами українщина легко, без жодних зусиль допасовується до навколишньої землі, води і неба: будь-яка інша мова тут неприродна, неадекватна, неістинна! – і сльози, що набігають йому на очі, є слізьми полегкости, – чоловік віднайшов свою тожсамість».
Цікавого висновку дісталися російські маркетологи. Під час дослідження методів впливу рекламних контентів вони несподівано для себе помітили наявність так званого унікального «коду нації»… http://afgan.pl.ua/…/nats%D1%96onalna-%D1%96deya-ukra… (розділ “Код нації – її мова”)
Leave a Reply