Мова є сукупністю духовних і матеріальних здобутків нашого народу

Анатолій Марущак

Відзначаючи Міжнародний день рідної мови важливо знати, що в глибоку давнину людські спільноти формувалися під величезним впливом пронизаної духовністю природи. Але, оскільки кожен край різниться неповторним колоритом, то і кожен народ був наділений притаманними тільки йому особливими рисами і ознаками. Мотиви природи того чи іншого краю глибоко пронкали в єство кожної людини і своєрідно впливали на формування генетичного коду всієї спільноти. Це мало також велечезний вплив на формування мови, ментальності і цивілізаційності спільнот. Зрозуміло, що мова рясніла звучанням природи в усіх її проявах. Співіснування українців з рідною квітучою природою споконвіку було осбливо тісним і чуйним.

Ось чому мова давніх поколінь перевтілювалася в мамину колисанку, дідусеву казку, веснянку, гаївку, в чарівні пісні, у вечорниці, колядки, щедрівки… Весь цей український мовний скарб ставав осердям нашої національної культури, яка, в свою чергу, є сукупністю духовних і матеріальних здобутків нашого народу. Іншими словами, можемо сказати, що мова стала життєдайною основою та життєтворчим чинником, який стійко передавався від минулих поколінь майбутнім. Саме мова була носієм духовних, етичних, естетичних, екологічних, сімейних, виробничих, побутових, мистецьких, світоглядних та інших цінностей. Тож зрозуміло, що кожне наступне покоління народу збагачувалося колоритними національними цінностями, а цементуючою ланкою між поколіннями була рідна мова. Завдяки їй наша спільнота розвивалася і ставала самобутньою цивілізацією. Під час довготривалого перебування нашого народу в колоніальному стані українська мова зазнавала грубих утисків. А в епоху совєтського тоталітарізму була приречена на страту. В 20 ті – 40 ві роки минулого століття сатанистський режим знищив щонайменше 10 мільйонів українців. Практично весь народ був фізично, психологічно, генетично, ментально і цивілізаційно сплюндроваий. Вбивство мови на теренах сходу України призвело до сепаратизму, війни та загибелі тисяч яскравих українців. І нині цілюща українська мова продовжує зникати з широкого вжитку. Ось основна причина нинішнього стрімкого занепаду і вимирання народу та відтоку молодих українців на чужину. Тим часом нинішня влада не сполошилась, не б’є тривоги, не хапається за голову, а намагається заколисати суспільство порадами не загострювати мовного питання. Але здорові сили в Україні зовсім не прагнуть «мовних» загострень. Ми домагаємось одного, щоб влада не хитрувала, а лише погодилась з необхідністю відродження України. А це можливо лише при умові повнокровного відродження української мови, яка є осердям нашої культури, а культура є рушієм рзвитку. Тому всьому українському суспільству, а росіянам, зокрема, варто схилити голови в скорботі за мільйонами безвинно замордованих українцв і докладати всіх зусиль для відродження укрїнської мови. ПРИВЕСТИ МОВУ У ВІДПОВІДНІСТЬ ДО ПРИРОДИ ВСЕСВІТУ, ДО ДУХОВНОЇ ГАРМОНІЇ – ЦЕ НАШЕ СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ – ЦЕ ШЛЯХ ДО ОЧИЩЕННЯ ВІД ВСЯКОЇ СКВЕРНИ. Стверджую, що тільки в умовах мовного, а отже і духовного відродження України національні меншини матимуть повну можливість розвивати свої культури. Це згуртує все українське суспільство навколо української державності і надасть нам сил для розвитку і перемог. ОТЖЕ, ПОТРІБНА ЄДИНА РЕФОРМА – РЕФОРМА НАЦІОНАЛЬНОГО І ДУХОВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ.