Росія використовує обмін полоненими, щоб дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні

Росія використовує обмін полоненими, щоб дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Але обмін відбудеться, оскільки, якщо Росія заблокує процес, то цим посилить позиції України.

Таку думку 24 каналу висловив співголова ГІ “Права справа” Дмитро Снєгирьов.

Росія тисне на Україну, бо на нормандській зустрічі в Парижі не досягла своїх цілей щодо імплементації формули Штайнмаєра і надання Донбасу особливого статусу. Натомість Україна лише на рік продовжила закон про особливий статус ОРДЛО. Без внесення змін до Конституції,
– розповідає Дмитро Снєгирьов.

Таким чином, відзначає експерт, Росія намагається дискредитувати результати нормандського саміту і грає на підвищення суб’єктності окупаційних адміністрацій. Кремль, за словами Снєгирьова, дає зрозуміти, що Київ повинен списки на обмін узгоджувати з окупаційними адміністраціями. Щоб де-факто і де-юре ці сепаратистські утворення стали учасниками процесу.

При цьому, зауважує фахівець, окупаційні адміністрації навмисно подають на обмін тих, кого Україна не може видати. Хто або взагалі не причетний до інтервенції на сході України, або засуджений за важкі злочини. Таких злочинців, згідно українського законодавства, ми не видаємо. Приміром, у списках 11 представників “Беркуту”. І це дало можливість Росії звинуватити Україну у зриві обміну полоненими.

Кремль штучно затягує обмін полоненими, щоб звинуватити Україну. Але обмін відбудеться. Тут наші позиції сильні. До нового року, вочевидь, узгодять лише списки. Якщо не буде обміну і розведення військ, то програє Росія,
– наголошує Дмитро Снєгирьов.

Україна в такому випадку може заявити, що ініціює ідеї щодо припинення військового конфлікту, а Росія блокує мінські угоди і результати нормандського саміту, додає він.

Що відомо про обмін полоненими? На нормандському саміті в Парижі вдалося дійти згоди щодо таких питань:

• Обмін полоненими: до 31 грудня 2019 року має відбутися обмін полоненими за схемою “всіх на всіх”;
• Наступна зустріч у нормандському форматі. Сторони домовилися зустрітися наступного разу через 4 місяці;
• Розведення сил. До наступної “зустрічі чотирьох” розведення сил на Донбасі має відбутися у трьох нових точках. У яких – ТКГ узгодить у Мінську.
• Припинення вогню. Сторони російсько-української війни взяли на себе зобов’язання зробити усе можливе, аби забезпечити повне припинення вогню на Донбасі до 31 грудня 2019 року.

Утім, 18 грудня на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську сторони не змогли узгодити обмін полоненими. Одна з причин – неузгодженість списків.