Владислав ЛЕОШКО
Якими є презумпції та права на свободу слова при висвітленні кримінальних процесів? Як досягти балансу думок при висвітленні процесів у суді? Наскільки повно забезпечується врахування гендерних аспектів під час комунікації? Ці та інші проблеми активно обговорювалися учасниками Третього загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів», що проходив у Києві.
Третій рік поспіль на спільному заході, що незмінно проходить у форматі «круглого столу», збираються представники суддівського та журналістського корпусів, щоб на всеукраїнському рівні обговорити проблематику побудови ефективної комунікації і плідної співпраці судової влади з громадянським суспільством за допомогою діяльності медіа. Традицію проведення подібної дискусії започатковано у 2017 році Вищою радою правосуддя спільно з ключовими органами та інституціями судової системи, представниками засобів масової інформації та цілою низкою міжнародних проектів, у тому числі Українсько-канадським проектом підтримки судової реформи.
Якими є презумпції та права на свободу слова при висвітленні кримінальних процесів? Як досягти балансу думок при висвітленні процесів у суді? Наскільки повно забезпечується врахування гендерних аспектів під час комунікації? Ці та інші проблеми активно обговорювалися учасниками Третього загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: висвітлення кримінальних процесів», що проходив у Києві.
Третій рік поспіль на спільному заході, що незмінно проходить у форматі «круглого столу», збираються представники суддівського та журналістського корпусів, щоб на всеукраїнському рівні обговорити проблематику побудови ефективної комунікації і плідної співпраці судової влади з громадянським суспільством за допомогою діяльності медіа. Традицію проведення подібної дискусії започатковано у 2017 році Вищою радою правосуддя спільно з ключовими органами та інституціями судової системи, представниками засобів масової інформації та цілою низкою міжнародних проектів, у тому числі Українсько-канадським проектом підтримки судової реформи.
Нинішній форум, присвячений питанням висвітлення кримінальних процесів, був організований за підтримки Українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи, Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, Національної спілки журналістів України, ГО «Детектор медіа», Інституту масової інформації. Генеральним інформаційним партнером заходу виступила Юридична газета. Модерували захід, керівниця Прес-центру судової влади України Оксана Лисенко та головний редактор «Юридичної газети» Єгор Желтухін.
Зі вступним словом до учасників форуму звернулися заступниця Уповноваженого з питань федеральних суддівських справ Канади Жюлі Терьен, заступниця керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко і проректор Національної школи суддів України Володимир Мазурок. Вони акцентували увагу на ролі ефективної комунікаційної політики в побудові прозорого діалогу між судами та громадськістю. Як зазначалося, свобода слова – це палиця з двома кінцями: з одного боку – джерело отримання інформації, а з іншого – інструмент для можливих маніпуляцій громадською думкою. Судді повинні поважати права журналістів знаходиться в залі судових засідань, отримувати необхідні для своєї роботи відомості, захищати анонімність своїх джерел інформації тощо. Своєї черги і служителі пера повинні з розумінням ставитися до базових цінностей правосуддя, в тому числі не порушувати принцип презумпції невинуватості, а також бути об’єктивними та неупередженими при оприлюдненні інформації, – саме таким був ключовий меседж спікерів.
Відкриваючи захід, заступниця Уповноваженого з питань федеральних суддівських справ Канади Жюлі Терьєн зазначила, що медіа відіграють дуже важливу роль у формуванні довіри громадськості до судової системи, та наголосила на тому, що ЗМІ можуть впливати на те, як громадськість розуміє злочини, кримінальне право та сприймає результати судового розгляду. За її словами, у багатьох країнах, у тому числі й Канаді, медіа нерідко показують не повну картину, або висвітлюють позиції сторін однобоко, що суперечить презумпції невинуватості та часто викликає несприйняття справедливого рішення суду й призводить до непорозумінь. Для того, щоб уникати цих проблем, і необхідна взаємодія судів зі ЗМІ.
На думку заступниці керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталії Петрової, обговорювана на форумі тема має особливу важливість, актуальність і гостроту. «У статуті Ради Європи, членом якої є Україна, названо п’ять наріжних каменів демократії, – зазначила вона. – І двома з них є незалежна судова система та вільна преса. Обидва ці суспільні інститути потребують одне одного. Судам дуже потрібна увага преси, щоб суспільство дізнавалось, що ж відбувається у залах суду, а преса є відповідальною за інформування суспільства про те, як працює судова система».
Пані Наталія закликала журналістів враховувати два критерії при висвітленні судових процесів: по-перше, цінності правосуддя, якими є гласність процесу, безсторонність судді, презумпція невинуватості, а по-друге, інтереси правосуддя.
Вітаючи від імені журналістських організацій відкриття заходу, Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зауважив, що форум є важливою платформою для кращого розуміння суддями специфіки журналістської роботи, а для співробітників медіа – особливостей судових реалій. Голова НСЖУ також закликав суддів звернути окрему увагу на справи, що стосуються захисту свободи слова та права журналістів, зокрема щодо права на захист джерел інформації, а також на справи стосовно численних нападів на журналістів.
«Рішення судів мають бути справедливими, – зазначив Сергій Томіленко. – Але у громадян має бути і сприйняття, що цим рішенням можна довіряти. Національний форум «Незалежні суди та вільні медіа» – гарний майданчик для кращого розуміння суддями специфіки журналістської роботи, а для співробітників медіа – особливостей судових реалій. Пропопоную суддям звернути увагу на справи про атаки на свободу слова та права журналістів. Бо це і є справжнє «перевірено на собі». Будуть справи про захист журналістів, покарання нападників, відмови прокурорам у доступі до журналістських джерел, – то буде велика довіра у ЗМІ до судів. Така довіра і покращить судову комунікацію та довіру громадян до правосуддя. Звичайно, це лише один аспект взаємодії «Незалежних судів» та «Вільних медіа». Але для журналістів він надзвичайно важливий.
Загалом, семінари на правову тематику є надзвичайно резонансними серед журналістів. Вища рада правосуддя і її міжнародні партнери роблять добру справу».
На переконання Сергія Томіленка та представників медіа, які брали участь у заході, зустріч у Києві сприяла налагодженню певного порозуміння. «Завдяки ось такому форуму й особистим контактам поліпшується комунікація з доступом журналістів до важливих коментарів, – говорить голова НСЖУ. – Водночас судді краще розуміють місію журналістів – що це не «нишпорки», як сказав один топ-посадовець, реагуючи на журналістське розслідування програми «Схеми» на «Радіо Свобода». Все ж таки журналістика – це суспільна професія і рухає нами не просто інтерес подивитися на приватні вечірки чи чиїсь маєтки, або в чому звинувачують того чи іншого посадовця, нами рухає суспільний інтерес. Але, коли ми кажемо про поліпшення комунікацій і взаємодії, то розуміємо, що все це будується на довірі. Тож хотів би звернути увагу на питання, в якому і судді, і журналісти могли б істотно підвищити рівень довіри одне до одного і де дійсно незалежні суди можуть допомогти й захистити вільну пресу. Зокрема, мова йде про кримінальні процеси, в яких розглядаються атаки на журналістів і на ЗМІ».
Представники журналістської спільноти б’ють на сполох: нині однією з ключових загроз свободі слова лишається неприпустимо високий рівень жорстокості та фізичної агресії щодо журналістів. І все це супроводжується системною безкарністю за напади на журналістів, адже на сьогодні немає реальних прецедентів справедливих покарань за злочини проти ЗМІ.
Як саме буде вибудовувати свої взаємини з журналістами Вищий антикорупційний суд (ВАС), процесуальна діяльність якого, нагадаємо, розпочнеться з 5 вересня цього року? Про це учасники Форуму дізналися безпосередньо від судді цього суду Катерини Широкої. За її словами, у новому вищому спеціалізованому суді вже було створено робочу групу, і така група розроблятиме комунікаційну стратегію діяльності, яку зрештою планується затвердити на зборах суддів ВАС. «Інформаційна політика ВАС буде прозорою», – запевнила спікер, додаючи, що судді ВАС усвідомлюють високий суспільний попит на питання, пов’язані з боротьбою корупцією.
Досягнення балансу між правом на свободу слова і принципу презумпції невинуватості залишається «каменем спотикання» у взаєминах правників і представників мас-медіа. Свою стурбованість цим питанням підтверджують ключові учасники судового процесу: судді, прокурори, адвокати. Отже, спікери, які виступили на форумі, намагалися долучити присутніх до спільного пошуку шляхів вирішення даної проблеми.
«Підвищений інтерес суспільства і ЗМІ до тих чи інших кримінальних виробництв, особливо коли йдеться про топ-корупцію, нерідко змушують прокурорів, детективів і суд виходити в публічну сферу», – наголосив заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.
Пан Холодницький підтвердив, що в силу резонансу, який викликають такі справи, на практиці дуже складно дотримуватися принципу презумпції невинуватості особи до оголошення вироку суду: у громадян, які дізнаються про факти викриття представників вищих ешелонів влади в корупції, свідомо формується думка про їхню винуватість. Причому, нерідко цьому сприяють і самі представники органів досудового розслідування. Серед останніх, за словами заступника Генерального прокурора, досі ведуться дискусії щодо можливості надавати розголосу ту чи іншу інформацію в рамках кримінального провадження.
«Є спільна позиція про те, що не можна на стадії оголошення підозри або обрання запобіжного заходу оприлюднити всю інформацію щодо кримінального провадження. На жаль, мої колеги дуже часто цього не дотримуються. Ми знаємо випадки, коли на численні запити ЗМІ на сайтах Національного антикорупційного бюро або Національної поліції України з’являється інформація, яка фактично є матеріалами-наслідками. Це може привести до міжнародного скандалу, як це було у випадку з опублікуванням частини «чорної бухгалтерії», що стосується Пола Манафорта», – зазначив Назар Холодницький.
«Сьогодні всі женуться за сенсаціями», – підтвердив під час дискусії молодший партнер, керівник практики безпеки бізнесу АТ Juscutum Володимир Рудніченко. Він процитував прес-реліз в одній зі справ Європейського суду з прав людини, де було констатовано, що журналістська стаття мала більше сенсаційного посилу, ніж прагнення поінформувати суспільство та відкрито обговорити актуальну проблему. «На жаль, на сьогоднішній день деякі представники медіа метою свого візиту в суд, або до прокурора і адвоката, не завжди ставлять реальне з’ясування обставин справи, позиції сторін, і надання об’єктивної інформації суспільству. Головна мета, як правило, отримати бажану відповідь і показати те, що збільшує рейтинги», – резюмував пан Рудніченко.
Недостовірна інформація щодо судового процесу в ЗМІ може не тільки спотворити об’єктивність сприйняття суспільства, але й «покалічити долі людей», – на це звернула увагу суддя-спікер Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду Світлана Яковлєва. За її словами, кримінальний процес має ряд особливостей, він починається задовго до того, як відповідне провадження надходить до суду: ще на етапі досудового розслідування може бути сформована громадська думка щодо винності підозрюваного або обвинуваченого. Тому судді нерідко доводиться шукати золоту середину між гласністю судового процесу та захистом прав учасників кримінальної «справи». Пані Яковлєва навела приклади об’єктивних процесуальних обмежень при висвітленні кримінальних процесів, зробивши наголос на трьох ключових завданнях: по-перше, мінімізувати ризик упередженого ставлення до обвинуваченого; по-друге, запобігти заподіяння шкоди свідкам і учасникам провадження; по-третє – не допустити просочування інформації, що стосується питань національної безпеки.
…За кожним судовим процесом стоїть доля конкретної людини, і тільки максимальна виваженість, відповідальність та слідування букві закону всіх, хто долучається до участі в цьому процесі, мають забезпечити справедливість правосуддя. Ця ідея червоною ниттю пройшла через весь день роботи форуму, який пройшов цілком на діловій та конструктивній ноті.
Leave a Reply