Дмитро Снєгирьов
До процесу введення воєнного стану, а також його завершення і отриманих результатів є чимало запитань. Більшість “досягнень” досить умовні.
Влада називає кілька головних досягнень введення воєнного стану. По-перше, проведення мобілізаційних зборів резервістів першої категорії. Хоча, на полігонах і так періодично проводяться збори резервістів. А щодо формування бригад територіальної оборони – цим Міноборони повинно займатися всі чотири роки війни Росії проти України, а не лише в час воєнного стану. До того ж, понад 20 таких бригад сформовані не під час воєнного стану.
По-друге, перевірка стану цивільної оборони, – теж абсолютно штатна ситуація під час воєнних дій. Третє – перевірка боєздатності сил ППО. Тобто п’ятий рік триває війна, а тільки зараз перевіряється боєздатність сил ППО і нарешті закрили українське небо? А чим займалися до цього?
Четверте – затримання 1600 громадян РФ при спробі в’їзду в Україну і посилення заходів безпеки на кордоні. Але тут питання в тому, що після 26 грудня – завершення воєнного стану – ці заходи фактично скасовуються. Можна сподіватися, що російські диверсанти, як добропорядні християни, почали святкувати Різдво 25 грудня і завершать 14 січня. Тоді наші депутати повернуться з відпусток і, можливо, продовжать ці заходи. Це виглядає дивно в країні, де постійно повідомляють про те, що диверсанти раз од разу підривають військові склади.
Тому, питань достатньо.
Порошенко говорить, що російська загроза нікуди не зникла. Йде накопичення російських військ, починаючи від Білорусі, закінчуючи ОРДЛО. Якщо в Білорусі концентруються російські війська, то чому в трьох прикордонних з нею областях не був запроваджений воєнний стан і не відпрацьований сценарій щодо локалізації зовнішньо загрози?
Остання зустріч Путіна і Лукашенка свідчить про те, що Росія перейшла до активних дій у Білорусі. Мовиться про фактичне посягання на територіальну цілісність.
Leave a Reply