Ліберальний Податковий кодекс

Тема податків в Україні постійно перебуває у полі зору громадськості. Щороку, а то й декілька разів на рік, платник здригається від чергового стресу, пов’язаного із нововведеннями в оподаткуванні його бізнесу. Так сталося і цього року, коли ВР України було цинічно скасовано пільги для сільгоспвиробників, запроваджено убивчу легалізацію робочих місць та підвищено мінімальну заробітну плату всім без винятку категоріям працюючих. В результаті таких реформ сотні тисяч підприємців припинили свою діяльність. В країні зросли ціни на продукти харчування, товари та послуги.

Країну із кризи виведе ліберальний

Податковий кодекс

ТАМАРА МАРКЕЛОВА

Тема податків в Україні постійно перебуває у полі зору громадськості. Щороку, а то й декілька разів на рік, платник здригається від чергового стресу, пов’язаного із нововведеннями в оподаткуванні його бізнесу. Так сталося і цього року, коли ВР України було цинічно скасовано пільги для сільгоспвиробників, запроваджено убивчу легалізацію робочих місць та підвищено мінімальну заробітну плату всім без винятку категоріям працюючих . В результаті таких реформ сотні тисяч підприємців припинили свою діяльність. В країні зросли ціни на продукти харчування, товари та послуги.

Не секрет, що підвищення податкового тиску пригнічує економіку, гальмує процес розвитку бізнес-можливостей підприємств, які забезпечують людям робочі місця.Через зволікання та нерішучість, відмову від діалогу з бізнесом влада втрачає дорогоцінний час, довіру та підтримку громадськості, загострює економічну і соціальну кризу. Не дивно, що Україна у 2016 році посіла 135-те місце в рейтингу 159 країн і територій за економічною свободою згідно з результатами канадського дослідного Інституту Фрейзера. Хіба пасічник руйнуватиме вулик, якщо хоче зібрати врожай меду? Звісно ж ні. Чому ж тоді наша влада сьогодні, перекладаючи свої проблеми на плечі простих громадян – платників податків, розмовляє з ними мовою тиску і санкцій? Це при тому, що головну частину податкового тягаря несуть саме підприємці, наповнюючи дві третини державного бюджету.

В результаті вирішити одну із ключових проблем – провестиподаткову реформу з метою покращання інвестиційного клімату та забезпечення економічної свободи українському бізнесу взялася команда фахівців на чолі з Президентом ВГО «Асоціація платників податків України» Гріголом Катамадзе.

«Країну із кризи виведе ліберальний Податковий кодекс, – переконаний Грігол Катамадзе. – Податкова система в Україні потребує змін. Ліберальний кодекс важливо прийняти принаймні за 6 місяців до нового бюджетного року, з тим, щоб бізнес встиг підготуватися до роботи за новими правилами». Про це він наголосив під час презентації проекту підприємцям Київщини 23 березня у приміщенні Головного управління ДФС у Київській області у рамках Круглого столу.

В.о. начальника ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін підтримав розробку ліберального ПК: «Я глибоко переконаний, що податкова служба – це партнер бізнесу, який завжди підтримає, проконсультує і допоможе у вирішенні проблемних питань. Ми цінуємо ініціативу Асоціації платників податків України у контексті розроблення ліберального Податкового кодексу України. Ця робота важлива як для платників податків, так і для податкових органів, оскільки тільки партнерство та співпраця доведуть роботу до спільного знаменника», – зазначив О. Кавилін.

Серед головних пропозицій розробленого ПК – залишити 9 із 13 наразі існуючих податків: 5 загальнодержавних та 4 місцевих. Також фахівці пропонують об’єднати два податки в один: податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок, і з 1 січня 2018 року, разом із введенням у дію ліберального Податкового кодексу, встановити його на рівні 32 % з поетапним скороченням до 20 % до 2020 року.

Пропонується запровадити особливий режим оподаткування для окремих суб’єктів господарювання: а) фізичних осіб – підприємців зі статусом мікробізнесу; б) фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб зі статусом малого бізнесу.

Статус мікробізнесу може надаватись фізичним особам-підприємцям, які поділяються на дві категорії. Перша – фізичні особи-підприємці, які – здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках; – займаються традиційними народними промислами; – провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню; – не використовують працю найманих осіб; – річний обсяг доходу не може перевищувати 2 млн. грн. Суб’єкти мікробізнесу першої категорії сплачують податок за фіксованою ставкою – 500 грн. в місяць, з щорічним коригуванням на індекс інфляції.

Друга – фізичні особи-підприємці, які: – здійснюють роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках; – займаються традиційними народними промислами; – провадять господарську діяльність з надання послуг населенню, в тому числі побутових, та платникам особливого режиму оподаткування; – здійснюють виробництво та/або продаж товарів; – кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; – річний обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень. Ставка податку для суб’єктів мікробізнесу другої категорії – 2 % обсягу доходу, при цьому 1 % відраховується до Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Суб’єкти мікробізнесу не використовують РРО.

Статус малого бізнесу може надаватись фізичним особам – підприємцям та юридичним особам – суб’єктам господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких річний обсяг доходу не перевищує 25 млн. гривень. Ставка податку: – 3 % обсягу доходу у разі реєстрації такого суб’єкта платником ПДВ, при цьому 2 % відраховуються до Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. – 5 % обсягу доходу у разі, коли такий суб’єкт не є платником ПДВ, при цьому 2 % відраховуються до Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Обов’язкове використання РРО суб’єктами малого бізнесу. Однак, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі – РРО не застосовується. Розробниками Проекту передбачено в Розділі XII «Перехідні положення» доручити Кабінету Міністрів України: – впровадити механізм компенсації витрат на придбання реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 75 % від їх вартості платникам особливого режиму оподаткування – малого бізнесу.

Не можуть застосовувати особливий режим оподаткування фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Слід зазначити, що в результаті опрацювання значної кількості отриманих пропозицій від представників бізнесу, проектом ліберального Податкового кодексу України дозволено здійснювати діяльність у сфері ресторанного господарства та роздрібний продаж підакцизних товарів, зокрема, в ресторанах, кафе, барах тощо, а також діяльність з організації, проведення гастрольних заходів та діяльність у сфері аудиту.

Розробники ліберального ПК пропонують поставити крапку раз і назавжди у питанні одноразового ДОБРОВІЛЬНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ. Провести фінансову чи податкову амністію для всіх без винятку: НЕ РОЗПОЧИНАТИ АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ; НЕ ПРИТЯГУВАТИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ АБО ІНШОЇ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. За різними джерелами в українців на руках знаходиться від 60 до 100 млрд доларів, і треба, щоб ці кошти працювали на економіку країни, а не лежали «під матрацами».

АППУ підтримує проект Міністерства фінансів № 5368 О. Шемяткіна і Т. Шевцової про ПОДАТОК НА ВИВЕДЕНИЙ КАПІТАЛ, який замінить податок на прибуток підприємства. Це дозволить показувати реальний прибуток, реальну звітність, тому що кошти, що реінвестуються в бізнес, і прибуток, який залишається в обороті підприємств, не оподатковуються. Оподаткуванню підлягають лише кошти, які виводяться із бізнесу. Якщо кошти виводяться власником шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15% до суми виплати. Якщо кошти виводяться в іншій 15 спосіб (прирівняні платежі – відсотки роялті, фінансові допомоги, донарахування за правилами трансфертного ціноутворення, тощо), то застосовується ставка 20%.

Проектом ліберального Податкового кодексу України пропонується не підвищувати ставки акцизного податку протягом наступних п’яти років, оскільки продовжується зростання податкового навантаження саме на фізичних осіб – кінцевих споживачів при відсутності відповідного зростання рівня оплати праці.

Команда АППУ вважає, що одним із шляхів відновлення життєдіяльності депресивних територій, кількість яких значно зросла в результаті військових дій на Сході України, може бути створення вільних індустріальних зон.

Для стимулювання бізнесу, а також для залучення іноземних інвестицій пропонується встановити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу протягом трьох років з моменту набрання ним чинності.

Пропонується запровадити з 1 січня 2018 року мораторій на здійснення перевірок фізичних осіб зі статусом мікробізнесу та малого бізнесу на період до 2020 року. І це далеко не всі нововведення, запропоновані розробниками.

«Всі успішні країни пройшли через ліберальні зміни, – говорить Грігол Катамадзе. – Ви не назвете жодну країну, яка сьогодні є успішною, і яка б не пройшла через дерегуляцію та лібералізацію… І ми продовжуємо обговорення проекту ліберального Податкового кодексу, написаного на основі нашого українського досвіду та за участі вітчизняного бізнесу».

ТАМАРА МАРКЕЛОВА