Про закриття ФОПів та ЄСВ

Тетяна Острікова
Народний депутат України, член партії «Об’єднання «Самопоміч»

Наприкінці минулого року країну накрила хвиля закриття бізнесу фізичними особами-підприємцями, яка продовжилася в січні 2017 р. і триває дотепер. І хоча фіскали переможно рапортують про те, що за минулий рік більше людей відкрили власну справу, ніж закрили, черги в податкових інспекціях не вселяють оптимізму, адже така тенденція може вже незабаром змінитися.
Щодо цифр, то вони ростуть більше ніж на 100 тисяч в місяць. На 10 січня з початку грудня закрилось 178,8 тис., на 13 лютого припинили роботу 330 тисяч ФОПів*.
Чому так відбувається з бізнесом, який можновладці обіцяли носити на руках, оскільки на плечах бізнесу тримається економіка? Тому що, як кажуть, обіцяти — не одружитися, а у виконанні влади ця обіцянка виглядає з точністю до навпаки. Підвищення податкового навантаження по єдиному податку стало першою причиною того, що ФОПи замислились над доцільністю подальшого існування своїх бізнесів. Друга причина — підтягування під ці 3200 грн єдиного соціального внеску, сума якого також зросла, а за відсутності реального реформування пенсійної системи цей платіж поступово перетворився в благодійний внесок підприємців на користь держави. Якби ЄСВ “відв’язали” від мінімальної зарплати, яка зросла вдвічі, такого б не сталось. Третя причина — непомірні штрафи за порушення трудового законодавства.

Тетяна Острікова
Народний депутат України, член партії «Об’єднання «Самопоміч»

Про закриття ФОПів та ЄСВ

Наприкінці минулого року країну накрила хвиля закриття бізнесу фізичними особами-підприємцями, яка продовжилася в січні 2017 р. і триває дотепер. І хоча фіскали переможно рапортують про те, що за минулий рік більше людей відкрили власну справу, ніж закрили, черги в податкових інспекціях не вселяють оптимізму, адже така тенденція може вже незабаром змінитися.
Щодо цифр, то вони ростуть більше ніж на 100 тисяч в місяць. На 10 січня з початку грудня закрилось 178,8 тис., на 13 лютого припинили роботу 330 тисяч ФОПів*.
Чому так відбувається з бізнесом, який можновладці обіцяли носити на руках, оскільки на плечах бізнесу тримається економіка? Тому що, як кажуть, обіцяти — не одружитися, а у виконанні влади ця обіцянка виглядає з точністю до навпаки. Підвищення податкового навантаження по єдиному податку стало першою причиною того, що ФОПи замислились над доцільністю подальшого існування своїх бізнесів. Друга причина — підтягування під ці 3200 грн єдиного соціального внеску, сума якого також зросла, а за відсутності реального реформування пенсійної системи цей платіж поступово перетворився в благодійний внесок підприємців на користь держави. Якби ЄСВ “відв’язали” від мінімальної зарплати, яка зросла вдвічі, такого б не сталось. Третя причина — непомірні штрафи за порушення трудового законодавства.
Більше за все пощастило спрощенцям першої групи. Для них ставку єдиного податку прив’язали до прожиткового мінімуму (що, як відомо, залишився на рівні 1600 грн.), а ЄСВ Законом України від 20.12.2016 р. №1791 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” дозволили сплачувати в розмірі 0,5 від мінімальної зарплати. Як наслідок, податкове навантаження на спрощенців першої групи зросло всього на 22,2 грн.
По справжньому не пощастило спрощенцям другої групи: вони і єдиний податок, і ЄСВ повинні сплачувати виходячи з мінімальної зарплати, тому загальне навантаження на них зросло на 716,4 грн. порівняно з груднем 2016 р. — до 1344 грн. на місяць. До Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики надходять звернення від платників про те, що, якщо вже не можна змінити ставку ЄСВ в цій ситуації, то доцільно хоча б переглянути коди КВЕД, за якими, наприклад, ремонтом побутової техніки можуть займатися спрощенці першої групи, а ремонтом мобільних телефонів — другої. Дохід однаково невеликий і в тих, і в інших, а от податкове навантаження різниться в рази. Щодо єдиного податку варто віддати належне місцевим органам влади (у Сумах, Чернівцях, Одесі, на Харківщині, Полтавщині), які своїми останніми рішеннями підтвердили готовність іти назустріч бізнесу і знизили ставку податку для другої групи з 20 до 10% від мінімалки.
Для спрощенців третьої групи збільшення нарахування і сплати ЄСВ збільшилось на 352 грн. Але якщо раніше при фактично відсутній діяльності вони мали змогу перейти на загальну систему оподаткування і не сплачувати ЄСВ, то з нового року у зв’язку з ухваленням Закону України від 06.12.2016 р. №1774 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” їм не залишили можливості для подібних маневрів, обклавши мінімальним єдиним внеском ФОПів незалежно від того, отримують вони дохід чи ні.
Дискутувати, скільки з ФОПів просто ними рахувалися, скільки здійснювали сезонну діяльність, а скільком довелося зі стану “сплячих” перейти в стан “передсмертної агонії”, можна годинами (за даними ДФС, тільки 16,4 тис. з усієї кількості ФОПів, що припинили діяльність у січні 2017 р., реально працювали). А от з логікою міністра соціальної політики Андрія Реви, який днями заявив, що “ми обрали шлях збільшення кількості платників соцвнесків замість зменшення кількості пенсіонерів через підняття пенсійного віку”, складно погодитись! Дбайте, шановні українці, про наповнення Пенсійного фонду, а чи перепаде вам щось від цього пирога колись — потім — на заслуженому відпочинку, колись потім і дізнаєтеся. Мережею тим часом ширяться прості математичні підрахунки, скільки можна накопичити на безбідну старість, якщо 704 грн. не державі віддавати щомісяця у вигляді сплати ЄСВ, а класти на депозит у банку.
Варіантів, що робити ФОПам у межах законодавчого поля, може бути кілька.
Перший варіант. Продовжувати тримати на роботі найманих працівників за трудовим договором — строковим чи безстроковим (друга група — до 10 працівників, третя група — кількість працівників не обмежена) і справно сплачувати за них ПДФО та ЄСВ. При цьому: якщо йдеться про дійсно мінімальні зарплати, то так — до бюджету потрібно буде сплачувати більше; якщо ж мінімалка фігурує лише на папері, у документах фінансової звітності, то більше грошей порівняно з минулим роком доведеться витягнути з конвертів, тобто відбілити.
Другий варіант. Укладати цивільно-правові договори (наприклад підряду чи надання послуг) і всі відносини з тим, хто надає послуги чи виконує роботи відображати в актах виконаних робіт/наданих послуг. Тут треба дивитись, чи є таке підприємство основним місцем роботи даного людини. Якщо це основне місце роботи, то винагорода за договором ЦПХ додається до заробітної плати і на все разом нараховується ЄСВ у розмірі 22% та утримується 18% ПДФО і 1,5% військового збору. При цьому потрібно розраховувати ЄСВ від доходу не нижче мінімальної зарплати та врахувати при цьому верхню границю для нарахування – 40 тисяч грн. в січні-квітні, 42100 в травні-листопаді, 44000 в грудні 2017. (Докладніше в статті).
Якщо ж фізична особа виконує роботи (надає послуги) за договором ЦПХ і не за основним місцем роботи, то 22% ЄСВ нараховується на всю суму послуг, але при цьому орієнтуватися на мінімальні 704 грн. не потрібно, бо свої мінімальні 704 грн людина вже сплатила. Чи сума договору у вас 1 000 грн чи 10 0000 – нараховуєте 22%. Утримання ПДФО та військового збору проводиться на загальних підставах
Варіант третій і всі подальші випливають із того, що, хоч уряд і лякав поширити обов’язок сплати мінімального ЄСВ на всіх працівників, незалежно від того, чи оформлені вони на повний робочий час, у підсумку цього не зробили, тож ніхто не заважає оформити працівників на пів- чи чвертьставки із, відповідно, пропорційним зменшенням сум сплачених податків та ЄСВ. Припустимо, якщо ФОП другої групи оформить працівника на половину ставки (відповідно мінімально можлива зарплата – 1600 грн.), то мінімальний платіж ЄСВ становитиме не 704, а 352 грн.; а за працівника на чвертьставки (мінімально можлива зарплата – 800 грн.) сплачувати потрібно буде всього 176 грн ЄСВ. Тут важливо пам’ятати, що третій варіант можливий тільки якщо ви берете на роботу “сумісника”, який вже сплатив мінімальний розмір ЄСВ за основним місцем роботи в розмірі 704 гривні. Потрібно мати довідку від працівника про основне місце роботи і в повідомленні про прийняття працівника на роботу зазначити, що це наймані працівники без трудової книжки (категорія особи – 2).

Як правило, дрібні підприємці не мають змоги брати на роботу додатковий штат працівників, наприклад бухгалтерів чи сезонних працівників. Потреба в їхніх послугах виникає періодично, час від часу. А самостійно підприємець виконати роботу не в змозі. Ту прийшов би на допомогу “Аутстафінг” – “оренда” працівників. Цей термін навіть не згадується в жодних нормативно-правових актах України, хоча вже широко почав застосовуватись, особливо в сфері послуг. На такий вид послуг має діяти спеціальний дозвіл, порядок видачі якого також мав розробити Кабінет Міністрів України, і досі його немає.
Щодо штрафів за порушення трудового законодавства, які в бізнесі вже охрестили драконівськими, то вони дійсно такими є, і більша частина з цих штрафів — як от 96 тис. грн. за виплату заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків, 32 тис. грн. за недотримання встановлених законом гарантій та пільг мобілізованим працівникам — пов’язана з мінімальною зарплатою 3200 грн. Новий штраф у 320 тис. грн стосується ситуацій, коли на підприємство вирішив завітати інспектор Держпраці, а його не пустили. Без перебільшення, так ведення бізнесу й залучення інвестицій в Україну ще ніколи не “стимулювали”.
Цей штраф точно буде скасований, оскільки набув резонансу в суспільстві, інші ж законопроектом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері” (реєстр. №6087), який подали 23 народних депутати з різних політичних сил, пропонується суттєво зменшити, а також:
– прив’язати розміри штрафів до прожиткового мінімуму;
– керуватися у відносинах з платником все ж таки презумпцією невинуватості, що означає, що при першому порушенні штраф не застосовується, а виноситься припис про усунення виявлених помилок;
– посилити відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю) з тим, щоб вони не почувалися в офісі підприємства всемогутніми і не малювали штрафів зі стелі;
– чітко прописати регламент перевірок, щоб уникнути корупційної ситуації, коли перевіряючі використовують перевірку як шантаж і вимогу хабаря.
За логікою речей, штрафи повинні бути посильними і спонукати платників до дотримання дисципліни, а не до припинення закриття і, як з припиненням виплат зарплат і сплати податків через неможливість розрахуватися за фінансовими санкціями. Переконана, що потрібні потрібні бізнесу норми за наявності підтримки громадськості та суспільного резонансу буде ухвалено Парламентом.
А ще більше сподіваюся, що наведені вище поради стануть у нагоді бізнесменам. У будь-якому разі, фіскальні нововведення не мають сприйматися ФОПами як сигнал “на вихід” (читайте — до закриття), адже вихід завжди є. Пам’ятаймо про це.
*за даними Мінфіну на 13.02 закрилось 330 000 ФОПів. З них на загальній системі оподаткування було 300 000, на спрощеній – 30 400. Протягом останніх 3х років 90,8% закритих ФОПів не здійснювали господарську діяльність. З 30 400 закритих ФОПів-спрощенців 3 000 були на 1й групі, 16 900 на 2й, 10 500 на 3й.