Проблема побутових відходів в Україні одна із актуальних, оскільки наша країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення.
По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване. Чим вище щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації все різноманітніших відходів. У нас же «сміттєва» проблема дуже застаріла, особливо проблема утилізації відходів промисловості, ніяк не зрушить з мертвої точки. Підприємства не зацікавлені за свої кошти створювати спеціалізовані цехи й ділянки по переробці й утилізації промислових відходів. Хоча промислове та побутове сміття в своїй масі – це велика кількість цінних компонентів, які з успіхом можна відправляти на вторинну переробку.
Проблема побутових відходів в Україні одна із актуальних, оскільки наша країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення.
По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване. Чим вище щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації все різноманітніших відходів. У нас же «сміттєва» проблема дуже застаріла, особливо проблема утилізації відходів промисловості, ніяк не зрушить з мертвої точки. Підприємства не зацікавлені за свої кошти створювати спеціалізовані цехи й ділянки по переробці й утилізації промислових відходів. Хоча промислове та побутове сміття в своїй масі – це велика кількість цінних компонентів, які з успіхом можна відправляти на вторинну переробку.
Так роблять в усьому цивілізованому світі, де цінність побутових відходів давно і з успіхом оцінена. Наприклад, переробка побутових відходів на електроенергію і тепло в Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни відправляється тільки 4 % сміття, тоді як у середньому по Європі близько 38 %. На спеціальних підприємствах відходи спалюються, за рахунок цього нагрівається вода, яка обігріває житлові та адміністративні будівлі, забезпечуючи 20 % центрального опалення в Швеції. Крім того, частина одержуваної енергії використовується для вироблення електрики, яка живить близько чверті мільйона будинків. Швеція вже давно лідирує в цій галузі серед інших європейських держав. Деякий час назад чиновники з Організації зі збору та утилізації відходів (Avfall Sverige) зрозуміли, що країна виробляє недостатньо сміття для забезпечення власних енергетичних потреб. Щоб вирішити проблему, фахівці організували імпорт відходів з інших країн. Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів близько 800 тисяч тонн сміття. Більшу його частину поставить Норвегія. Цій країні спалювати свої відходи обходиться дорожче, ніж переправляти їх Швеції і при цьому доплачувати за їх переробку.
Втім, в цій радісній для будь-якого еколога картині не всі фарби райдужні. Так, спалювання сміття призводить до викиду в атмосферу діоксинів, які становлять загрозу для навколишнього середовища. Крім того, в золі, що залишилася після спалювання, міститься чимало важких металів. Цей побічний продукт перетворення відходів в енергію необхідно відправляти на всі ті ж звалища, тому він експортується назад до Норвегії.
Катаріна Остлунд (Catarina Östlund), старший радник Агентства охорони навколишнього середовища (Naturvårdsverket), впевнена, що з часом провідним державам Європи не буде вистачати власного сміття для переробки. Тоді доведеться налагодити імпорт сміття з Італії, Болгарії, Румунії чи країн Прибалтики, які славляться своїми гігантськими смітниками й відсутністю сміттєпереробних заводів. Незважаючи на ситуацію, що склалася, Катаріна вважає, що Швеції потрібно зменшувати кількість вироблених відходів. «Нинішнє рішення добре лише в короткостроковій перспективі. Нам потрібен новий підхід до повторного використання та переробки сміття», – робить висновок Остлунд.
У нас в Україні не утилізоване сміття щодня завдає шкоди екології, сміттєзвалища, де гниють сотні тонн непотребу, отруюють повітря, грунт, підземні води й перетворюються у серйозну небезпеку для людини і довкілля.
Нещодавня трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі Львівської області підняла цю проблему до нового рівня, і можливо, будівництво сміттєпереробного заводу у західному регіоні зрушиться з мертвої точки.
Матеріал підготувала
Тамара Маркелова
Leave a Reply