Бережа або Берегиня – один з найдавніших і найшанованіших символів у наших Предків, його генетичне коріння сягає глибини століть. Це символ життя і родючості, символ Матері-Природи, матері усього сущого, яка дає життя і оберігає (береже) наше родинне вогнище. Виряджаючи чоловіків та синів у нелегкі походи, матері, дружини й кохані дарували їм на пам’ять ці непересічні амулети — рушники з оберегами, аби живими верталися до рідної домівки.
Бережа або Берегиня – один з найдавніших і найшанованіших символів у наших Предків, його генетичне коріння сягає глибини століть. Це символ життя і родючості, символ Матері-Природи, матері усього сущого, яка дає життя і оберігає (береже) наше родинне вогнище. Виряджаючи чоловіків та синів у нелегкі походи, матері, дружини й кохані дарували їм на пам’ять ці непересічні амулети — рушники з оберегами, аби живими верталися до рідної домівки.
Образ Берегині до нас дійшов у вишивці: на обрядових рушниках, у жіночому одязі бачимо стилізовану жіночу постать з піднятими догори руками (знак захисту) – захисниці від хвороб і покровительниці людських доль. Іноді, в руках панна тримає квітку – символ багатства і благополуччя, або пташок – провісників світлої долі і сімейного щастя. У центрі фігури також зображалася квітка, що символізує вагітність або дитину. Напевно, звідси пішла приказка “Діти – це квіти життя”. Нерідко Берегиню підміняла ідеограма — ромб з гачками — землеробський символ родючості, магічний оберігальний знак (українська плахта — своєрідний “переспів” цього мотиву).
spadok.org.ua
В часи, коли наші далекі Пращури жили невеликими поселеннями серед глухих лісів в найтяжчих умовах, ключем до виживання була наявність великої кількості дітей, які допомагали би по господарству. Осісти на землі могли лише міцні сім’ї і клани, де було багато працівників для розкорчовування лісу, оранки, спорудження будинків і т.д. Тому культ здорової міцної жінки, здатної народжувати здорових дітей, був чи не основним.
Берегиня – захисниця людей від усякого зла, “хатня” богиня, як її ще називають, що оберігає оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Жінка споконвіку вважалася Берегинею, її слово, тепле і ласкаве лікувало і повертало, жінка – як символ самого Життя була об’єктом поклоніння у сиву давнину. Саме жінці призначено від Бога берегти сім’ю, дітей, Любов, Затишок, Злагоду… Саме на тендітних жіночих плечах “тримаються три кути в хаті”, як справедливо зауважує народна мудрість. Відголоски про неї знаходимо у таких словах, як: “берег”, “береза” (дерево Берегині Лади), “бережений”, “оберігати”, “обереги” тощо.
Символ Берегині значно давніший за свій спрощений прототип – руну Одал в германо-скандинавській традиції, він відомий ще з Трипілля, культура якої просякнута жіночою символікою. Жінка-прародителька представлена глиняними образами повнотілих зрілих жінок, що народжують. На животі Берегині був зображений ромб, розділений начетверо з крапками (зернами всередині) – символ засіяного поля. Також на багатьох трипільських статуетках зображені вертикальні, прямі, зигзагоподібні та хвилясті лінії, які пов’язуються із знаками дощових струменів та розпущеним волоссям жінок – виконавиць обрядових танків.
В трипільців Берегиня була не тільки володаркою Неба, але і всієї Природи, господинею небесних вод, від неї залежала родючість. Наші Предки малювали її на стінах своїх осель, на писанках та інших обрядових предметах, виліплювали з глини. Серед трипільських поселень відомі знаходження жіночих статуеток. Більшість із них мають культове призначення.
У дерев’яному різьбленні Київської Русі теж зустрічається символ Берегині, однак він піддавався сильній стилізації та спрощенню, так як технології та інструменти того часу не дозволяли з достовірністю зобразити всі елементи цього символу.
spadok.org.ua
Дерево життя – символ і атрибут Берегині, часто ці символи взаємозамінюють один одного. У зв’язку з цим на ногах жіночих статуеток розміщали знак землі. Ноги богині – це коріння дерева, які знаходяться в Землі. Берегиню зображали і змієногою, так як земля – місце проживання бога підземного світу Наві – Ящура або Змія. Відповідно, верхня частина дерева асоціювалася з головою Богині.
З різних джерел відомі назви Берегині: Жива, Дана, Лада, Леля, Діва, Літня Баба, Рожаниця, Мокша. З X ст., тобто з приходом християнства, символічне значення Берегині (Венери, Рожаниці) було перекладено на образ Богородиці, Оранти, яку також зображають із піднятими до неба руками, немов старовинну Берегиню… В образі Оранти людина вшановувала саму природу, вшановувала життя, подвиг материнства.
spadok.org.ua
Отже, символ Берегині – це священний для нас, українців, генетичний код, який несе в світи суть і творення, і захисту, а через це – вічне оновлення і гармонію життя Людини.
Слава Берегиням нашого Роду!
Джерело http://www.uamodna.com/
Leave a Reply