В гостях у князя Трубецького

Найпершими майстрами виноробства були древні єгиптяни, які називали вино животворним та божественним напоєм. Його вживання було привілеєм лише для представників вищого світу. Згодом цей напій перетворився у символ життєвої сили. Й донині воно традиційно має особливе значення в релігійних церемоніях і вважається символом крові й знаком божественного впливу – вино супроводжує всі значимі події: і радісні, і сумні. У Біблії цей напій згадується 521 раз…

Найпершими майстрами виноробства були древні єгиптяни, які називали вино животворним та божественним напоєм. Його вживання було привілеєм лише для представників вищого світу. Згодом цей напій перетворився у символ життєвої сили. Й донині воно традиційно має особливе значення в релігійних церемоніях і вважається символом крові й знаком божественного впливу – вино супроводжує всі значимі події: і радісні, і сумні. У Біблії цей напій згадується 521 раз!
     В Україні культура виноградарства і виноробства відома багато тисяч років. Не буде перебільшенням, якщо скажемо, що сьогодні одним із найкращих і передових виноробів на теренах України є «Виноробне господарство князя П.М. Трубецького», розташоване на березі Каховського водосховища Херсонської області (село Веселе). Його заснував у 1896 році князь Петро Миколайович Трубецький, власник села Козацьке, який заклав перші виноградники у своєму маєтку, ставши «піонером» розвитку виноградарства і виноробства в Нижньому Подніпров’ї.
    Почавши службу у відомстві Міністерства внутрішніх справ, Петро Трубецький протягом багатьох років послідовно обіймав відповідальні виборні посади, спершу Московського повітового, а потім – губернського предводителя дворянства. Та любов до землі, передана йому від батьків, була сильнішою будь-яких спокус високих чинів. Тому Петро Миколайович вирішує зайнятися благородною справою – виробництвом та виготовленням вина.
Це була не просто княжа забаганка. Прийнявши рішення зайнятися виноробством, князь Трубецький звернувся за допомогою до Л.С. Голіцина, головного винороба всіх удільних маєтків у Криму і на Кавказі. Прислухавшись до його порад, князь вибрав землі для насаджень, сорти виноградних лоз, а також висадив відразу 200 десятин виноградників виключно вищих столових вин Ріслінга і Каберне. Пріоритет був відданий сортам винограду групи ПіноШардоне, Аліготе, Піно-Фран, Піно-Грі, які на своїй батьківщині у Франції дають відмінне столове червоне і біле вино.
     Вивчаючи та переймаючи досвід Лева Сергійовича, князю Петру Миколайовичу особливо імпонувало забезпечення виноробства кадрами, здатними до творчої праці. Зокрема, князь Трубецький поділяв думку свого наставника щодо вибору працівників. Він вважав, що винороби мають бути не ремісниками, а художниками своєї справи, невпинно вивчати «фарби» – виноматеріали – і майстерним поєднанням їх, вмілими купажами досягати найвищого смаку і аромату вин.Створивши виноробне господарство повного циклу, його власник основний акцент зробив на якості і витримці цінного напою в бочках із французького дуба. На заводі було покладено початок колекції вин та започатковано традицію проведення обов’язкових періодичних виробничих дегустацій, на які запрошувалися найбільш досвідчені виноградарі та винороби. За декілька років виноробне господарство князя Трубецького набуло визнання, а його засновник став відомим прогресивним землевласником і виноробом тих часів.
1900 року на всесвітній виставці у Парижі вино «Рислінг» отримало найвищу нагороду – Гран-прі. А ще через два роки винороби Петра Трубецького були нагороджені першою премією імені імператора Олександра III за краще російське столове вино: 300 рублів золотом, через рік – «За зразкову культуру виноградників». І це далеко не повний перелік нагород. Крім вин підприємство випускало виноградні соки, які заслужено отримали в 1908 році найвищі нагороди на виставках у Лемзалі і Вольмарі.
Та не судилося Петру Миколайовичу довгі роки насолоджуватися плодами своєї справи. «Князь миттєво і несподівано загинув у розквіті сил, знань, енергії та прагненні служити ще довго своїй батьківщині. Ми втратили в ньому не тільки видатного діяча держави, суспільства, сільського господарства і, зокрема, виноробства, – смерть забрала чарівну людину, з доброю чуйною душею, яка доброзичливо ставилася до всіх, нікому не відмовляючи у допомозі!», – говорив про П.М. Трубецького на засіданні Комітету Виноградарства Імператорського товариства сільського господарства південної Росії член комітету В.А. Бертенсон (князь очолював цей комітет).
Після трагічної смерті князя в 1911 році його справу продовжив старший син Володимир Петрович Трубецький.
     По закінченні революції 1917 року виноградарськовиноробне господарство князя Трубецького перейшло у власність держави і отримало назву – винрадгосп ім. В.І. Леніна. Виноградарі та винороби винрадгоспу продовжили славні традиції підприємства: в основному був збережений сортовий склад виноградників і збережена технологія виробництва вин класичним способом. За радянський період підприємство отримало на міжнародних виставках і дегустаціях вин 33 золоті та срібні медалі. Особливу популярність і визнання отримали вина, які з 1949 року є візитною карткою України – «Оксамит України» (Каберне-Совіньйон), «Перлина Степу» (Аліготе), «Надднiпрянське» (Рислінг). За часів незалежності нашої держави виноробня повернула собі історичну назву «Виноробне господарство князя П.М. Трубецького», і рік за роком відновлює позиції на міжнародному ринку виробників натурального якісного вина. З 2004 по 2011 р. проведена повна реконструкція підприємства. Воно перейшло виключно на переробку винограду міжнародних сортів, що виростає на виноградниках, розташованих на колишніх землях князя Трубецького. Консультації щодо саджання, оптимального підбору сортового складу і розміщення виноградників надавали фахівці з Італії, Франції та Ізраїлю. Площа земель на березі Дніпра, яка використовується під виноградники з часів князя Трубецкого, – 200 га. Тут можна побачити саджанці сортів: Каберне-Совіньйон, Каберне Фран, Мерло, Піно-Нуар, ПтіВердо, Піно- Блан, Шардоне, Рислінг, Совіньйон-Блан, Аліготе.
    У 2009 році «Виноробне господарство князя П.М. Трубецького» уклало довгостроковий контракт про співпрацю з відомим виноробом з Бордо – Олів’є Дега. Спеціалістенолог впевнений, що вина, вироблені на підприємстві, є винами світового рівня і будуть затребувані не тільки на території України, а й за її межами. Вино – продукт місцевості, або, як кажуть французькі фахівці, – терруара. Саме тому господарство виробляє вина на 100 % із винограду, вирощеного на своїх виноградниках, і може гарантувати контроль якості на всіх етапах народження вина.

В історичній будівлі 1900 року із вежею і видовим майданчиком обладнані дегустаційні зали, розташований адміністративний корпус, а також відновлено вісім галерей нижніх підвалів П.М. Трубецького, які використовуються для витримки марочних і колекційних вин. В одній із галерей підвалів можна не лише побачити унікальну колекцію вин, яка налічує близько 10 тисяч пляшок, з яких 7 тисяч – спадщина радянського періоду. Тут можна ознайомитися з деякими напоями, які більше не випускаються – марочне «Ркацителі Бериславське» і «Мускат» 1980 року, вісім пляшок якого збереглися ще з часів князя Трубецького – їм більше 100 років!
«Виноробне господарство князя П.М. Трубецького» – унікальний об’єкт винного туризму України. На території виноробні завершено будівництво готелю та ресторану для туристів. У творців нової історії «Виноробного господарства князя Трубецького» є мрія: не тільки створити краще українське вино, відродити і примножити колишню славу єдиного історичного шато країни, а й відновити унікальний історичний об’єкт – замок-шато Петра Трубецького.
     Наразі виноробні здобутки досить вагомі: в Україні рейтинг «Гордість галузі» двічі поспіль оголошували каберне П.М. Трубецького «Брендом року»: у 2012 році було відзначено Каберне витримане, а в 2011 році – «Оксамит України». Також легендарні марочні вина – у списку 100 кращих товарів України за підсумками національного рейтингу 2012 року. Вино «Оксамит України» нагороджено золотою медаллю престижного дегустаційного конкурсу «ПРОДЕКСПО–2012». Срібна медаль присуджена «Перлині Степу», а витримане «Шардоне» і «Рислінг» відзначені бронзовими медалями.
     Наприкінці січня цього року стартував сезон дегустацій у винному бутіку «Виноробного господарства князя П.М. Трубецького», який у грудні відкрився в центрі Києва на вул. Великій Васильківській, 68. Донині на підприємстві свято дотримуються традицій класичного виноробства. Адже в умовах конкуренції тільки найвища якість здатна зберегти славу та добре ім’я «Виноробного господарства князя П.М. Трубецького», одного з кращих в Україні.

Ярослава Журавель