Дякую Черкаському земляцтву “Шевченків край” за чудовий вечір – звіт земляцтва, який відбувся 29 березня в Центральному Будинку офіцерів Збройних Сил України. Я стала свідком того, як сердечно зустрічаються земляки. Відкриті радісні посмішки, привітання, обійми. Враження таке, що зібралися найближчі родичі, які вельми пишаються тим, що причетні до краю, де народився наш Геній і Пророк. Цей настрій не полишав і мене – гостю-полісянку – протягом усього святкового вечора…
Дякую Черкаському земляцтву “Шевченків край” за чудовий вечір – звіт земляцтва, який відбувся 29 березня в Центральному Будинку офіцерів Збройних Сил України. Я стала свідком того, як сердечно зустрічаються земляки. Відкриті радісні посмішки, привітання, обійми. Враження таке, що зібралися найближчі родичі, які вельми пишаються тим, що причетні до краю, де народився наш Геній і Пророк. Цей настрій не полишав і мене – гостю-полісянку – протягом усього святкового вечора.
Перед початком заходу пощастило поспілкуватися з майстринями черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів Наталією Некрасою та Наталією Урбан. Потім затрималася біля стенду Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» та отримала запрошення відвідати батьківщину Кобзаря.Скоро буде представлено нову експозицію музею Тараса Шевченка у Каневі.
Навіть офіційна частина заходу, а це –традиційний звіт голови земляцтва, ревізійної комісії, виступи в обговоренні, що трохи вийшли за межі регламенту,вибори нового правління сприймалися необтяжливо й цікаво. Особливо запам’ятався виступ Раханського Анатолія Варфоломійовича, який обирався народним депутатом України, десять років працював у Парламентській Асамблеї Ради Європи. Сьогодні він входить до складу ради старійшин при президентові України.
Присутні тепло й сердечно вітали у залі своїх земляків – бійців, які повернулися із зони АТО.
Черкащани підготували змістовний концерт за участі заслуженої артистки України Руслани Лоцман, солісток хору ім. Верьовки, юної співачки Ані Пономаренко та інших талановитих учасників.
Ось як відгукнулася про зустріч у Черкаському земляцтві “Шевченків край” відома українська майстриня-лялькарка Тетяна Федорова: «Рідна земля! Яке ємке і глибоке словосполучення! Рідна земля для мене – це місце, де «закопана пуповина» – мій рідний Умань. Прекрасна моя, згорьована, але не впокорена Україна, що виплекала і поцінувала мій творчий доробок…Сидячи у затишному залі, я подумки милувалася плесом Осташівки, поблизу якої промайнуло моє раннє дитинство. Подумки вклонилася хаті, де народилася… Люблю тебе, рідна земле! Люблю вас, мої земляки!»
Тамара Маркелова
Leave a Reply