МОН: операція «Укрупнення»

Нещодавно у МОН заявили про намір скоротити перелік спеціальностей в українських вишах. Деякі з них залишаться тільки у вигляді спеціалізацій і будуть вивчатися як поглиблене вивчення предмету. За словами фахівців, причин для цього декілька: студентам стане простіше переводитися в закордонні вузи, а у випускників зникне проблема того, що їхня вузька спеціальність не потрібна роботодавцям. Звичайно, нововведення залишає і багато питань: якщо з першокурсниками все просто, то зі змінами програм для студентів, які вже відучилися рік або два і встигли здати частину іспитів, ще все вирішується і буде оприлюднено найближчим часом. Крім того, хвиля скорочень залишить багатьох без роботи.

Нещодавно у МОН заявили про намір скоротити перелік спеціальностей в українських вишах. Деякі з них залишаться тільки у вигляді спеціалізацій і будуть вивчатися як поглиблене вивчення предмету. За словами фахівців, причин для цього декілька: студентам стане простіше переводитися в закордонні вузи, а у випускників зникне проблема того, що їхня вузька спеціальність не потрібна роботодавцям. Звичайно, нововведення залишає і багато питань: якщо з першокурсниками все просто, то зі змінами програм для студентів, які вже відучилися рік або два і встигли здати частину іспитів, ще все вирішується і буде оприлюднено найближчим часом. Крім того, хвиля скорочень залишить багатьох без роботи.

«Вписатися» в Європу
Спроба урізати спеціальності зі 150 до 60-80, спочатку заявлених МОН, не вдалася. За словами першого заступника міністра освіти Інни Совсун, скоротили їх тільки до 109. «Перед нами стояло завдання зрозуміти, наскільки відрізняється програма зі схожими спеціальностями і чи зможемо ми вже в наступному навчальному році переформатувати навчальний процес», – пояснила Інна Совсун.
Наприклад, у вишах вузах України нарахували рекордну кількість ІТ-спеціальностей – 12, але при цьому чим відрізняються «комп’ютерні науки» від «інформатики», ніхто відповісти не може.
Злиття спеціальностей, за словами заступника міністра, чекають і такі напрями, як «Електрична інженерія», «Виробництво і технології», «Сфера обслуговування» тощо. «Порівнюючи програми, ми бачили, що серед них були такі, де два-три курси викладають одне й те саме, і тільки в останні роки навчання програма розходиться. Ось з таких спеціальностей і чекала робота зі злиття, переформатування кафедр і т.д. Випускникам, які вивчилися за «злитої» спеціальності, буде видаватися диплом більш узагальненого варіанту, а сама спеціальність, швидше за все, стане спеціалізацією – вивчати її будуть з третього курсу», – розповідає Інна Совсун. Подрібнення спеціальностей було проблемою не тільки для українських студентів, а й для роботодавців. Вузькопрофільному фахівцю набагато складніше працевлаштуватися. Друга причина укрупнення – можливість продовжувати навчатися і шукати роботу за межами України.
«Багато наших спеціальностей іноземцям незрозумілі. У міжнародному класифікаторі їх немає Укрупнення спеціальностей – можливість «вписатися» в Європу», – пояснила експерт.

Для держбюджету – значна економія
До обговорення скорочення спеціальностей МОН долучив економістів, бізнесменів, роботодавців та ін. Всі дійшли висновку, що спресовувати спеціальності потрібно, і у всіх були свої аргументи. «Приймаючи на роботу вузького спеціаліста, роботодавець програє: крок вліво – крок вправо може виявитися новачкові не під силу. Для нас укрупнення означає, що ми будемо отримувати всебічного фахівця», – відзначили в Асоціації роботодавців України.
А кого така перспектива, м›яко кажучи, не порадувала, так це самі вищі навчальні заклади. Там злякалися масових скорочень і, треба сказати, цілком обґрунтовано. «Через те, що в деяких вузах спеціальності були створені штучно, під кафедри, професорів та наукові навчальні програми, одну й ту саму лекцію читають кілька викладачів у різних групах замість того, щоб її провів один викладач, але для більшої аудиторії», – пояснює Інна Совсун. «Скорочення неминучі: викладачам це загрожує в меншій мірі, а ось завідувачі кафедр постраждають, адже такої кількості кафедр вже не буде», – говорить заступник міністра. За її словами, цей захід дозволить не тільки заощадити кошти, а й залишити тільки висококваліфікованих викладачів.
Ось як прокоментував нововведення д.е.н., професор, в.о. декана факультету інформаційних технологій та менеджменту Національного університету державної податкової служби України Сергій Петрович Ріппа: «Загальна складна ситуація в державі, освіті, науці ставить перед університетом вимоги адаптації до нинішніх умов. Реформи в освіті й науці передбачають, що із семи ВНЗ залишиться тільки один. Наш навчальний заклад, якщо виходити з міжнародних рейтингів, поки що у середині першої сотні. Позбавитися цього негативного шлейфа, який віднедавна із відомих причин супроводжує наш університет, можна, змінивши структуру, стратегію розвитку і довівши, що ми хочемо стати на рейки пришвидшеного розвитку української науки й освіти.
Наш університет був і є продуктом радянської освіти й науки, які мають як позитивні, так і негативні риси. Це певні диспропорції в його організаційній структурі, орієнтація тільки на бюджетне фінансування, структурні і системні проблеми закладу в управлінсько-економічних підрозділах.
Тож основне завдання колективу – усунути ці диспропорції і тим самим дати поштовх для нових напрямів і перспектив розвитку університету. Як результат, з’явилась організаційна структура, що вже набула затвердженого Міністерством освіти і науки України штатного розпису, яка кілька разів обговорювалась у різних аудиторіях з різним складом учасників. Висловились майже всі, хто мав свою думку, і це добре. Пролунали різні підходи: були схвальні, критичні, були й пропозиції зачекати…
«Неможливо пливти за течією у стоячій воді», – говорить людська мудрість. Практика показала, що у нашому університеті є багато різних течій та струмків, отже, колектив здоровий і річка життя тече досить стрімко.
У запропонованій оргструктурі вийшло майже на десять укрупнених підрозділів менше ніж існує нині. Тобто з’явилися можливості провести їх реструктуризацію і знайти шляхи економії, а можливо, відкрити одну-дві нові кафедри чи нові освітні напрями. Ще однією важливою новацією стануть навчально-наукові інститути, за якими, на нашу думку, майбутнє.

Пріоритетність навчальних закладів
«Цьогоріч вперше вступна кампанія відбуватиметься відповідно до нового Закону України «Про вищу освіту» (набув чинності торік 14 вересня), – розповів директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. – Зовнішнє незалежне оцінювання узаконено введено у правове поле нашої держави. З 2006 року ЗНО проводили на основі лише постанов Кабінету Міністрів. Тепер це процедура, яка має своє місце у законі «Про вищу освіту». Обсяг державного замовлення, який отримають університети, залежатиме від того, якого абітурієнта вони приймуть. Якщо виш прийме вступників з високими результатами ЗНО – отримає на 20 % держзамовлень більше, порівняно з вишами, які наберуть абітурієнтів із меншим загальним рівнем сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання».
Починаючи з цього року, абітурієнти переходять до так званої автоматичної стадії зарахування. Подаючи заяву до вступу в університет, абітурієн має визначити пріоритетність навчальних закладів. На першому місці той виш, студентом якого він хоче стати найбільше, на п’ятнадцятому – найменше. Потім Єдина державна база з питань освіти(ЄДЕБО) самостійно проведе зарахування вступників відповідно до пріоритетності та загального рейтингу.

Освітні програми 2015-2016 навчального року
Нині формуються програми на 2015-2016 навчальний рік. «В основних параметрах програм прописано, що повинен знати і вміти студент. Ця частина залишиться незмінною, а ось освітньо-професійно програми (з переліком предметів та дисциплін, як потрібно читати за фахом) втратять чинність. Ми дамо вишам можливість самим скласти перелік який конкретно в своєму навчальному закладі вони вважатимуть більш раціональним і розумним.
Нововведення допоможе знизити навантаження на викладачів – ставку скоротять до 600 годин (раній ше могло бути і 800, і 900). Це,звичайно, не 200-300 європейських годин, але все ж штучно роздувати дисципліни вишам буде невигідно, оскільки у них бюджет обмежений», – розповіла Інна Совсун.
Ще одне нововведення – скорочення самих дисциплін чекає українських студентів. «Протягом року студент повинен слухати не більше, ніж 16 дисциплін (нині – 20-25) і не більше, ніж 8 за семестр (нині – 10-16)», – пояснила Совсун. – Крім цього розробляється механізм, який сприятиме самостійному вибору студентам чверті цих дисциплін».