«Волю України виборювали не тільки шаблями…»

«Борозна у чужому полі» – так називається новий роман письменника з Волині, історичного романіста Івана Корсака про легендарну родину братів Тимошенків. Книжка побачила світ у видавництві «Ярославів Вал».
Старшого брата Степана вважають батьком американської прикладної механіки. Володимир був членом уряду Рузвельта. Сергій – міністром шляхів уряду УНР, в еміграції, мешкаючи в Луцьку, обирався послом і сенатором польського сейму. А ще він започатковував модерний український стиль в архітектурі – в Грузії та Росії, Україні та Польщі, Чехії і Канаді, Парагваї та Аргентині зводили будівлі за його проектами, а надто – храми.
Крім цього, Сергіїв син Олександр був головним архітектором метро у Вашингтоні, будував хмарочоси в Нью-Йорку, закладав підвалини Товариства українських інженерів Америки…
– Роман «Борозна у чужому полі» – це не тільки повернення визначних імен та біографій у наш український пантеон, а також потвердження оцієї гіркої української долі, що так багато українців будували чуже, – мовив під час київської презентації роману Івана Корсака Михайло Слабошпицький. – Це було, починаючи з тих українців, що вибудували російську імперію, тих, яких вивозили з Києво-Могилянської академії в Московію, аби вчили боярських дітей і таким чином окультурювали Росію…
Михайло Федотович додав, мовляв, сталося так, що український історичний роман в Україні після відходу Павла Загребельного та зниження творчої активності Романа Іваничука послабився, оголилася ця ділянка в літературному господарстві. Але на цьому полі з’явився Іван Корсак, чиїй творчій активності годі не подивуватися.
– Історичний романіст завжди поспішає, можливо тому, що боїться забути весь той «огром» фактографії, яку досліджує, тож поспішає викласти, – продовжив Слабошпицький. – Нагадаю, що у видавництві «Ярославів вал» вже готується до друку наступний роман Івана Корсака «Перстень Ганни Барвінок», яку Іван Франко називав «праматір’ю української літератури»… Тобто історичні романи були, є і будуть популярними, і їх мають писати інтелектуали, люди, які не тільки знають історію, а й думають, що відбулося й чому, і що з цього може вийти в майбутньому. До того ж Корсак володіє різними техніками представлення історичних романів – археологічною, історико-сучасною, карнавально-театральною, політичних аналогій.
До слова, Іван Корсак має прихильників не тільки серед українських читачів. Переклади його романів вийшли у Литві, Польщі, Туреччині, також представлені на сайтах відомих американських видавництв.
Літературознавець Дмитро Дроздовський також зауважив під час презентації, що, на жаль, в Україні ще створено міфу про тих аристократів духу, які прагнули відбудувати українську європейську сильну державу.
– Це той історичний наратив, який розповідає про аристократичну Україну, – мовив він. – Досі існує міф про Україну, яка позбавлена отого міцного інтелігентського коріння, тих людей, які мали прекрасну освіту, на рівні спілкувалися з найвизначнішими науковцями світу й зробили величезний вклад у розвиток світової науки, як приміром, Степан Тимошенко… Родина Тимошенків не представлена в культурній пам’яті сучасної України. Тобто міф історичного безпам’ятства треба руйнувати, а натомість будувати простір історичної пам’яті, що й робить Іван Корсак.
– Корсак у своїх творах пише якраз про інтелектуальну історію України, – додав Михайло Слабошпицький. – Волю України виборювали не тільки шаблями, не тільки козаки-селяни, а й великі інтелектуали.
Олександр Божко, Сергій Грабар, Микола Григорчук, інші відомі особистості висловилися про творчість волинянина. Тим часом головний редактор видавництва «Ярославів вал», поет Павло Щириця зауважив:
– За умов, коли у масовій свідомості українців критично неприсутній пантеон українських героїв, Корсак бере й одягає соціальний, політичний та історичний документ у шати художнього слова й оживлює його, і подає нам таким, який ми годні зрозуміти й осягнути, – висловився він про роман «Борозна у чужому полі». – У борозенках свідомості людей він розводить саджанці, і вони проростають… Іван Корсак малює образ незнаної нам України і я дякую йому за те, що прокладає борозну таки у своєму полі.
– Жаль, що таким славетним ученим, інженерам та архітекторам, як брати Тимошенки, випало на долю мало розбудовувати рідну Україну, так склалося, що кожен із них прокладав свою борозну не на своєму, а чужих полях Польщі, Чехії, Вашингтона, Нью-Йорка, – завершив презентацію сам письменник Іван Корсак. – Але ж нивка до нивки й твориться поле загальнолюдське, вічне, невимірне. Я переконаний, що колись таки поцінують гідно вклад нашого люду у поступ цивілізації світової. Аби лиш тепер ці імена (наразі з однієї родини – четверо!) не розвіялися суходолами європейськими, обширами заокеанськими, не привласнювалися всілякими трутнями…

Жанна Куява
Фото – В’ячеслава Водоріза