7 серпня 2015 року СБУ Львівської області порушило кримінальне провадження з приводу видання та розповсюдження на території України книжок, які містить неправдиву інформацію щодо соціально-політичних процесів що відбуваються в країні. Видавцями літератури, що фігурує в справі, визначеної, як антиукраїнська та сепаратистська є – російське видавництво «Ексмо», та афільовані з ним видавництва «Алгоритм» та «Яуза».
7 серпня 2015 року СБУ Львівської області порушило кримінальне провадження з приводу видання та розповсюдження на території України книжок, які містить неправдиву інформацію щодо соціально-політичних процесів що відбуваються в країні. Видавцями літератури, що фігурує в справі, визначеної, як антиукраїнська та сепаратистська є – російське видавництво «Ексмо», та афільовані з ним видавництва «Алгоритм» та «Яуза».
Як стало відомо видавництво «Ексмо» має своє представництво в України (ТОВ «Форс Україна» , Московський проспект, 9, БЦ «Форум»). Логістичні послуги здійснює ТОВ «Книжкова біржа», власником якої є Влад Школьник – головний акціонер БЦ «Форум».
Нагадуємо про те, що раніше, книжки видавництв «Ексмо», «Яуза» та «Алгоритм» увійшли в заборонений до ввезення на територію України перелік книжок сепаратистського та антиукраїнського спрямування. Перелік забороненої літератури з 38 позицій, опублікований на сайті Фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/…/24-departamen…/povidomlennya/210549.html).
Жорстка і оперативна реакція СБУ на факт розповсюдження на території України літератури, яка становить загрозу національній безпеці, є вкрай необхідною. Скажемо: нарешті! Нарешті спецслужби починають працювати професійно і патріотично в обороні державних інтересів. Принаймні, ми на це сподіваємося, звикнувши дотепер жити в державі, яка була переважно ворогом або принаймні абсолютно байдужою для вільної, мислячої людини, фактично перетворюючи її в захланного маргінала, змушеного дбати про потреби черева, і аж ніяк не про високий злет мислі чи духа.
Щоправда, можливо, це – лише поодинокий факт у морі антиукраїнської вакханалії, котра клекотить у нашій культурі, в нашому суспільстві, загрожуючи потопити хисткий човен української державності? Адже повсюдно в чиновницьких кріслах продовжують протирати штани бездухі анемічні істоти, спраглі лише щоб вкрасти і обдурити і не спроможні на чин. Чи здатні вони служити Україні і її народові? Чи не розбіжаться від першого пострілу, як це зробили ті ж перелякані «раби з кокардами на лобі», коли минулоріч напровесні залихоманило Схід?..
Сьогодні війна проти України ведеться не лише засобами зброї. Зрештою, війну на впокорення і фактично на знищення Росія веде проти України впродовж уже кількох століть, і ця війна нині перейшла у останню драматичну фазу.
Інформаційна війна – надзвичайно важливий елемент у тактиці і стратегії війн ХХІ століття. Вміле її проведення агресором, за умови злочинної страусячої політики об’єкта агресії (як це було в Криму), дозволяє зайняти величезну територію без жодного пострілу! Бо ця територія була зарання інформаційно «зачищена» і підготовлена ворогом!..
Коли держава забуває про те, що її імунну систему тримає насамперед «гуманітарний каркас»: інформаційна політика, мовна політика, видавнича політика, ідеологічно-пропагандивна робота, національна освіта, музична культура, зрештою, збереження національної культури у всіх її вимірах і проявах — тоді вона стає беззахисною, вразливою до зовнішніх вірусів і внутрішніх хвороб. Це вже було неодноразово доведено в історії, однак теперішні вихватні з високих кабінетів історії не знають і на помилках не вчаться – ні на своїх, ні на чужих.
Якщо говорити про конкретний факт порушення кримінального провадження з приводу розповсюдження на території України ворожої літератури, то, зрозуміло, що стосується він не лише Львівської області. Подібне практикується на всій території України. І реакція відповідних служб мусить бути жорсткою і професійною. Зрештою, ворог діє проти України на кількох фронтах, вкидаючи у війну шалені гроші. Діє не лише танками, гарматами і мінометами, а й через провокаторів у політиці і на майданах, діє можливостями впливу через продажні і неперебірливі засоби масової інформації. Щоб вистояти, щоб перемогти у цьому смертельному герці, мусимо забути про ослячу «толерантність» до недругів, мусимо навчитися бути категоричними у відстоюванні наших державних і національних цінностей і концентрувати сили в боротьбі проти ворога, мусимо вчитися жити в нових умовах і готуватися до нових неминучих викликів. Мусимо зрозуміти, що Росія з її теперішньою апологією реваншизму – з Путіним чи без нього – ніколи не змириться з європейським вибором України.
Відтак, мусимо звикати жити в умовах війни.
Лише в такому разі у нас є шанс перемогти.
Михайло Сидоржевський,
голова Національної спілки письменників України
Leave a Reply