«Вранці – реформи, ввечері – гроші», перефразувавши вислів відомого персонажа, так коротко можна підвести підсумок 17-го саміту Україна – ЄС, що відбувся у м. Київ 27-28 квітня 2015 року.
Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Україна представлена Президентом Петром Порошенком.
«Вранці – реформи, ввечері – гроші», перефразувавши вислів відомого персонажа, так коротко можна підвести підсумок 17-го саміту Україна – ЄС, що відбувся у м. Київ 27-28 квітня 2015 року.
Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Україна представлена Президентом Петром Порошенком.
Це був перший Саміт у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація якої становитиме визначальний крок у процесі поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС на основі поваги до спільних цінностей та їх ефективного поширення. Наші чиновники сподівалися на чіткий сигнал від Євросоюзу, що Україну там чекають і готові допомагати без затримки. Але
Києву в черговий раз нагадали, що вкладати сюди гроші європейський бізнес стане, як тільки країна зміниться на краще.
Вперше Україна брала участь у саміті «Україна – ЄС» в статусі держави, що уклала угоду про асоціацію з Європейським Союзом, та початку конфлікту на Сході. У Брюсселі сумнівалися в тому, що українська сторона встигне подати на цю зустріч конкретні результати. «Європейці були переконані – не треба проводити цей саміт, оскільки Україна не представляє перспектив для ЄС в майбутньому!» – сказав Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії.
Від керівника Європейської комісії в Києві такий скепсис не був несподіваним. Ще під час перебування прем’єром Люксембургу він критикував політику ЄС щодо України і закликав до діалогу з Путіним. Інша справа, голова Європейської ради Дональд Туск. Його, як, втім, і більшість польських політиків, у нас прийнято зараховувати в число друзів та адвокатів. Але і він уже з перших хвилин продемонстрував – до дружніх обіймів далеко. В ЄС розчаровані повільним темпом українських реформ.
І конфлікт на Сході виправданням для Брюсселя не виглядає. Мабуть, щоб дещо пом’якшити різкість оцінок, Туск говорив українською мовою.
«У вас – потужний ворог, але в той же час у вас – багато друзів. Ви можете очікувати від них допомогу, але цього недостатньо, якщо ви самі не будете змінювати Україну», – сказав Туск, голова Європейської ради.
«Ситуація на Сході також не може бути перешкодою для отримання Україною безвізового режиму з ЄС», – парирував президент Петро Порошенко. Він вкотре закликав дати Україні ясну, однозначну перспективу повноцінного членства в Євросоюзі, і запевнив, що в найближчі п’ять років Київ має намір виконати все для відповідності європейським критеріям.
«Стратегічним орієнтиром у наших намірах до перетворень перспективи членства України в Європейському Союзі є ключова мета, заради якої
проводяться реформи, це ключова мета, яка поставлена в нашій програмі «Стратегія-2020», – запевнив Порошенко.
Амбітні твердження українського президента живого відгуку не отримали. Безумовно, Україну продовжують іменувати членом європейської сім’ї. Але посадити родича за спільний стіл в осяжному майбутньому не готові. Можуть і навіть хочуть допомогти матеріально. Готові вкладати великі гроші – тільки в реформовану країну. «Ви продовжуєте реформувати країну, а ми продовжуємо допомагати вам. Реформи мають бути гідними довіри, швидкими і стабільними», – відзначив Юнкер.
«Але давати просто так гроші – це теж зрозуміло … для України, які можуть просто розчинитися або частина яких може розчинитися, або які будуть неефективно використані, тому що система неефективна як така», – сказав Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.
Але фінансова допомога з боку Євросоюзу – лише пів справи. Чималі надії українська сторона покладала на конференцію за участі представників європейського бізнесу. Президент Порошенко закликав іноземних інвесторів вкладати кошти в економіку країни. Переконував: конфлікт на сході України є безпечним для ведення бізнесу на решті території.
«Ми хочемо бачити наших європейських друзів і партнерів як акціонерів. Ми не хочемо стояти з простягнутою рукою. Ми вважаємо, що шлях реформ має бути підтриманий прямими інвестиціями в українську економіку», – заявив прем’єр Арсеній Яценюк.
Однак навіть у кращі роки зі світового потоку інвестицій в півтора трильйона доларів в Україну приходило близько десяти мільярдів. Минулий рік став і зовсім провальним – менше двох. І списати все на війну навряд чи вийде. Корупція і велике фіскальне навантаження на бізнес заважають приходу в країну великих інвесторів. «Очевидно, що Україна могла б претендувати на ці потоки. Претендувати на ці потоки – означає робити структурні реформи», – відзначив Устенко.
Структурні реформи – про це йшлося дуже чітко на конференції – це боротьба з корупцією, але не як міфічна боротьба з корупцією, а боротьба з корупцією за допомогою дерегуляції бізнесу. Охочих вкладати гроші в такий ризиковий актив, як українська економіка виявилося менше очікуваного. Про конкретні інвестпроекти мова не йшла – скоріше, про прогнози. Втім, зовсім без допомоги Україна цього року не залишиться. Ось тільки основним донором буде МВФ. Крім кредитів фонду мільярд доларів у вигляді гарантій і ще мільярд найближчим часом – за умови проведення реформ в країні можуть надати США. Японія готова допомогти сумою в 1 мільярд 800 мільйонів доларів, з яких 300 мільйонів – уже цього року. Один мільярд 400 мільйонів євро у вигляді кредитів і грантів ми отримаємо від Німеччини.
В уряді сподіваються і на зовнішні торговельні зв’язки. Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС має запрацювати вже з 1 січня 2016 року. Якщо, звичайно, Європа не піддасться на спроби Кремля відтягнути цей момент ще раз. Києву пожвавлення торгівлі з Європою необхідно як повітря – втрати від згортання російського ринку, на який припадало більше третини експорту, занадто великі.
«Наш експорт до Росії випробував реальний колапс. Він упав торік на 40 %. І не тому, що ми не хотіли продавати, а тому, що нас витісняли, і витісняли, і продовжують витісняти з того ринку», – сказав Устенко.
І головне розчарування раунду переговорів – безвізовий режим для наших громадян. Для української влади – це був би той відчутний результат, який дозволив би відзвітувати і заробити очки напередодні виборів. Однак у порядку наближення Ризького саміту Євросоюзу це питання відсутнє.
В українському МЗС максимум розраховують на резолюцію про «просування України до безвізового режиму». Хоча в кулуарах київського саміту подейкували, що дипломати ведуть роботу над компромісним варіантом – безвізовий режим все ж запровадять – у пробному варіанті – на обмежений період часу.
Leave a Reply