Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову…
Ліна Костенко
21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. У цей день ми згадуємо історію появи свята, значення рідної мови у житті кожної людини, аналізуємо сучасну мовну ситуацію у нашій державі.
Тема рідної мови є надзвичайно актуальною. Вона була, є і буде злободенною у всі часи. Рідне слово надзвичайно дороге для кожного з нас, для кожної дитини, дорослої людини. Саме за допомогою рідного слова ми навчаємося усвідомлювати себе, поважати себе як особистість, любити свою культуру, рідний народ, свою історію. Вважаю, що рідна мова також є тим засобом, який найбільшою мірою навчає нас поважати і любити інші народи, інших людей з їхніми різними вподобаннями й особливостями. Тож нагадую, що історія цього свята, його початок був надзвичайно трагічним. Саме 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада розстріляла мирну студентську демонстрацію, яка виборювала право на вільне користування рідною мовою. З тих пір цей день вважається днем полеглих за рідну мову. Пройшло достатньо часу, коли у 1999 році на 30-ій сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було визнано цей день як Міжнародний день рідної мови. Починаючи з 2002 року, свято відзначають в Україні.
Українська мова є рідною для великої частини України. Так, за останніми переписами українську мову вважають рідною 69 % населення нашої країни. Сьогодні офіційно святкують День рідної мови носії майже 6 тисяч мов, зафіксованих на землі. Людина може володіти кількома мовами, це залежить від її таланту, хисту, нахилів, здібностей, бажання. Але рідну мову людина повинна вивчати протягом всього життя, повинна її вдосконалювати, розвивати, збагачувати. На жаль, за останніми дослідженнями соціолінгвістів, ми спостерігаємо, що навіть вихована людина в українському середовищі, в українській родині, в українській школі русифікується через формування російськомовного медіапродукту в країні: друкованих засобів масової інформації, теле- та радіомовлення, інтернет-мереж. Сьогодні мене неприємно вражає писемна комунікація наших міст. Досить багато яскравих реклам, білбордів, які привертають нашу увагу. Але ми бачимо безліч помилок, суржик, двомовність у цих рекламах. Усе це спостерігають наші діти і, звичайно, запам’ятовують. Щоб уникнути суржику й двомовності, необхідно виховувати дітей у родині саме українською мовою. У дошкільних закладах та школах українська мова теж повинна бути не лише предметом вивчення, а засобом спілкування. Тільки тоді в країні може змінитися ставлення до рідної мови.
Тамара МАРКЕЛОВА
Leave a Reply