З 20 січня по 10 лютого 2015 року в Центрі Української Культури та Мистецтва (м. Київ, вул.. Хорива, 19В) відбудеться масштабна виставка-презентація унікального мистецтва петриківського розпису.
Організатори виставки: Ніна Бурневіч, Центр Української Культури та Мистецтва.
До Києва свої роботи привезуть шість художниць: Галина Назаренко (с. Петриківка), Олена Ярмолюк (с. Петриківка), Ірина Кібець (с. Петриківка), Вікторія Шевченко (с. Петриківка), Тетяна Гарькава (с. Петриківка) та Наталія Малярчук (м. Львів)…
З 20 січня по 10 лютого 2015 року в Центрі Української Культури та Мистецтва (м. Київ, вул.. Хорива, 19В) відбудеться масштабна виставка-презентація унікального мистецтва петриківського розпису.
Організатори виставки: Ніна Бурневіч, Центр Української Культури та Мистецтва.
До Києва свої роботи привезуть шість художниць: Галина Назаренко (с. Петриківка), Олена Ярмолюк (с. Петриківка), Ірина Кібець (с. Петриківка), Вікторія Шевченко (с. Петриківка), Тетяна Гарькава (с. Петриківка) та Наталія Малярчук (м. Львів). Усі вони – професійні художниці, знані далеко за межами України.
В експозиції будуть представлені «мальовки» (роботи на папері); картини на полотні; розписані рушники; тарілки; предмети побуту, що оформлені петриківським розписом; книги про петриківський розпис та інсталяція з петриківських пташок миру.
Петриківський розпис виник в Україні задовго до появи християнства і відігравав роль оберега. Люди вірили, що в красі є якесь чаклунство, духовна сила, і тому вікна і двері будинків і навіть одяг обрамляли магічним орнаментом, який захищав господарів. Ця стародавня традиція сотні років широко використовувалася в побуті українців, зокрема, у запорізьких козаків, і була популярна в поселеннях південних районів Приазов’я, але збереглася тільки в старовинному козацькому селі Петриківка.
Прославилася ж Петриківка завдяки самобутньому декоративному розпису, який виник разом з першими поселенцями в другій половині XVIII століття. Вони почали будувати світлі глиняні хати, прикрашаючи їх кольоровою глиною, господині розписували свої хати квітковими візерунками. Розмальовували стіни, піч, зовнішній фасад будинку – все це створювало єдиний художній ансамбль.
Петриківські художники малюють переважно саморобними пензликами, зробленими з котячої шерсті (так звані «кошачки»). У сік рослин раніше додавали яєчний жовток, і цими природними фарбами господині розмальовували свої будинки всередині і зовні. Малюнки не були розраховані на довге життя. Раз на рік, під свято Великодня, все настінні розписи змивали і наносили нові.
На початку XIX століття полюбився Петриківці розпис поширився на предмети домашнього начиння – посуд, скрині, брички. Пізніше, коли у продажу з’явився папір, в Петриківці почали створювати так звані «мальовки» – картини на папері.
Кожна з учасниць виставки – талановита й творча особистість. Ці художниці, крім традиційних картин у стилі петриківського розпису, оформили багато будівель, розташованих в різних куточках України та навіть у Грузії. Так, наприклад, Галина Назаренко розписала церкву Святого Юрія в Києві і разом з Оленою Ярмолюк – каплицю у джерела Святого Пантелеймона в с. Хутірське. Також у жовтні цього року Галина Назаренко та Ірина Кібець розписали церкву Святої Покрови під Києвом в селі Шевченково. А нещодавно петриківські майстрині розмалювали освітній коледж у м. Батумі (Грузія).
5 грудня 2013 р. петриківський розпис було внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це велика подія для України, адже ЮНЕСКО цікавлять тільки ті досягнення людства, які народилися в давнину і передаються з покоління в покоління.
Також в період між 20 та 24 січня відбудуться майстер-класи для дорослих, під час яких талановиті художниці-учасниці виставки навчатимуть секретам петриківки.
Leave a Reply