Місто Ірпінь завжди притягувало до своєї творчої аури людей талановитих та непересічних. Вони знаходили тут радість, спокій та натхнення, плідно народжували нові твори та ідеї. Нині наше місто активно поповнюється новими мешканцями, які збагачують духовний простір Приірпіння, дають поштовх для потужного прориву та поступу…
Місто Ірпінь завжди притягувало до своєї творчої аури людей талановитих та непересічних. Вони знаходили тут радість, спокій та натхнення, плідно народжували нові твори та ідеї. Нині наше місто активно поповнюється новими мешканцями, які збагачують духовний простір Приірпіння, дають поштовх для потужного прориву та поступу.
Рік тому з Криму до Ірпеня переїхала дружна й талановита родина Михайліченків. Їм, свідомим українцям, жити на окупованому півострові стало неможливим. Глава родини –Геннадій, викладач Сімферопольського вишу та журналіст, його дружина Наталія та троє дітей були у захваті від Ірпеня та материкової України, які гостинно їх прийняли. Шляхи наші часто перетиналися, я бачила їх, щасливих та окрилених, і біля церкви, і просто на вулицях міста.
Біда підкралася несподівано. 3 травня, у заплаві річки Бучанки, неподалік від свого будинку пан Геннадій трагічно загинув. Якраз під час трагедії на Бучанці на травневі свята Христина з мамою гастролювала Європою.
Сьогодні Наталія Михайліченко намагається жити далі, оформлює пенсію у зв’язку із втратою годувальника, підтримує старшого сина, який готується стати студентом. Уваги потребує і маленька 4-річна Сашенька, яку складно відвозити у садочок, оскільки одночасно треба супроводжувати до Києва середню доньку, 9-річну Христину, яка навчається у спеціалізованій музичній школі ім. М. В. Лисенка.
Цю юну музичну перлину вже знає Україна та Європа. Нещодавно з нагоди святкування Дня Конституції України на Христину чекав черговий успіх, тепер вже на Американському континенті: її виступи з захопленням сприйнято під час концертів у штаб-квартирі ООН (Нью-Йорк) та у головному офісі Світового Банку у Вашингтоні. Ірпінчанка Христина Михайліченко (9 років) та киянин Євген Моторенко (15 років) майстерно виконали твори Моцарта, Рахманінова, Шопена, тим самим засвідчуючи потужний творчий потенціал української юні. 
Вважаю за необхідне висвітлити успіхи та проблеми цієї родини. Сподіваюся, що рідна країна буде зацікавлена в тому, щоб Тіна та інші талановиті діти були захищені у тій державі, що викарбувана в їхніх серцях. Тож, пропоную інтерв’ю з мамою Христини – Наталією:
– Як Ви сприйняли Ірпінь?
– Рішення про переїзд із Криму було прийняте за день до референдуму, тому що ми знали, чим він закінчиться. Ми продали квартиру у Сімферополі і придбали житло тут, в Ірпені. Відразу ж відчули, що цей простір – наша домівка, і що ми ніби живемо тут дуже давно. Коли в квітні переїхали – нам допомагали скрізь, до кого б не зверталися. На шляху нам зустрічалися прекрасні люди та допомагав янгол-охоронець. УІрпінській міськраді очільники відділу у справах сім’ї та молоді Терещенко Алла Іванівна та служби у справах дітей Каряка Надія Іванівна допомогли влаштувати доньку до дитсадка відразу! Старшого сина прийняли до Ірпінської спеціалізованої ЗОШ № 12, це школа лінгвістики (до речі, в Сімферополі наші діти навчалися в українській гімназії). А Христина вдало склала вступні іспити до Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. М. В. Лисенка і нині успішно навчається у класі професора Наталії Кирилівни Толпиго. За цей рік у нас з’явилося більше друзів, ніж було у Криму! Оточення прекрасне!
– Христині 28 липня виповниться 10 років. Вона особлива, надзвичайна дитина. Розкажіть про неї!
– Так! Я це помітила одразу ж після народження: вона все розуміла! Все, за що б не бралася, їй вдається! У нас в родині бабуся і дідусь професійні музиканти, і ми знаємо, що прекрасно, коли в оселі звучить музика. Сусіди нам віддали фортепіано, і Тіна зацікавилася музикою. У сімферопольській дитячій музичній школі № 1, п’ятирічною, вона потрапила до прекрасного педагога – Світлани Аркадіївни Новицької, яка помітила в Христині іскру Божу, і з першого ж заняття почала ретельно та вимогливо займатися з донькою. У викладача був великий досвід, вона дуже багато дала Христині за чотири роки навчання. Зауважу, що майже у 6 років Христина стала лауреатом першої премії республіканського конкурсу «Юний віртуоз» (м. Сімферополь). Це музичне випробування у три тури. Вона взяла першу премію в номінації юних артистів до 10 років! Наступного року знову перемагає у цьому ж конкурсі! В Криму було здобуто багато нагород, зокрема, лауреатство у конкурсі ім. Ф. Шопена, міжнародному конкурсі «Сходження» (Ялта, 2013), на якому представляла Україну. Грала з симфонічним оркестром у Севастополі у 8 років!
Вже в Києві, восени 2014 року, скрипалька Богдана Півненко, Заслужена артистка України, яка підтримує талановитих дітей, залучила Христину до своїх творчих акцій. Спочатку був концерт у Національній спілці композиторів. Потім – у великій залі Гранд-готелю «Фермонт» на Поштовій площі. Ми грали для Адвокатського об’єднання “Юридична фірма «Василь Кисіль і Партнери», концерт мав назву «На підтримку дітей з Донбасу і Криму». Сюди прийшов прекрасний глядач, який оцінив гру Христини, і для неї було зроблено дуже багато. За місяць по тому ми вже записали якісний студійний аудіодиск.
На концерті було багато представників ЗМІ, зокрема висвітлив цей музичний захід телеканал «EuronewsУкраина»: гру побачили в Європі і до нас надійшли нові творчі пропозиції. 1 січня Христина виграла конкурс у Голландії, на якому представляла Україну. Через декілька місяців ми вже дали в Голландії три концерти. 27-29 березня донька представила Україну в рамках Весняного фестивалю Міжнародного конкурсу юних піаністів у Гаазі.
Коли ми повернулися, нам зателефонували з Адміністрації Президента України. Виявляється, Христина стала першою дитиною, яка отримала біометричний паспорт та привітання від Президента Петра Порошенка. Це було для нас зворушливо, несподівано і дуже приємно.
Нинішнього року Христина грала на найкращих європейських сценах, про які можна лише мріяти. Виступала у філармоніях Львова, Києва, Івано-Франківська, Запоріжжя, Хмельницького. Працювала з симфонічними оркестрами, а також виконувала соло-програми. Цими проектами займалася Богдана Півненко. У своїй концертній діяльності донька постійно відчуває підтримку громадського об’єднання «Відповідальне майбутнє» (засновники Клавдія Шевелюк та Вікторія Зубенко) та фірми «Василь Кисіль і Партнери».
Мені дуже прикро, що культура у нас нерідко потерпає без підтримки держави. Це неприпустимо! У нас багато говорять про економіку. Але люди не розуміють, що освіта і культура – це те, що дає розвиток країні. Повірте, це не менш важливі речі , ніж озброїти армію. Ми озброюємо людей вірою в майбутнє! Відчуваємо відповідальність, що ми – представники Нації, можемо гідно представляти Україну на найвищому рівні. Талановиті діти – це майбутня еліта України, маємо леліяти їх, як і свою державу!
У травні українська діаспора, зокрема відомий піаніст Дмитро Суховієнко, французьке та бельгійське посольства, представники Європейського парламенту організували великий тур для Христини та її юного колеги-музиканта з Донецька Микити Бурзаниці. Це були благодійні концерти, внески пішли на дітей, батьки яких загинули під час АТО. Христина грала на найпотужніших сценах Європи – а це зал Бозар в Бельгії, концерт-хол Корто в Парижі, органний зал консерваторії в Брюгге, на прекрасних роялях, про які можна лише мріяти. Це було круто, публіка аплодувала стоячи кожного дня, в кожному залі. Ми чули безліч відгуків, що з України приїхали геніальні діти… Це була велика шана для нас!
Наше життя – це не красива картинка, не казка про Попелюшку. Це складна, недитяча праця. Щоденно, годинами, з постійними репетиціями. Велика дяка нашому київському педагогу Наталії Кирилівні Толпиго, професору, заслуженій артистці України. Вона має потужну виконавську школу, якою можна пишатися. Я щаслива, що в нас є такі викладачі, які можуть так готувати і розвивати дитину. Це «навчання у 3D», багатогранне, насичене, дуже цікаве.
Завжди вірю, що Україна має казкове майбутнє!..
Марія Слабченко, м. Ірпінь
На фото: мить творчості Христина Михайліченко з мамою Наталією;
виступ Христини Михайліченко у головному офісі Світового Банку у Вашингтоні.
Leave a Reply