Слова, які поневолюють

Маніпуляція масовою свідомістю ведеться у двох площинах: зміні нормального перебігу психологічних процесів об’єкта впливу(розсіювання уваги, нівелювання пам’яті, притуплення критичного мислення, засліплення уявними образами, «підігрівання» певних емоцій) та безпосередніх ударах по психіці за допомогою різних знакових систем(слів, зображень, чисел, міри, звуків, запахів).

Маніпуляція масовою свідомістю ведеться у двох площинах: зміні нормального перебігу психологічних процесів об’єкта впливу(розсіювання уваги, нівелювання пам’яті, притуплення критичного мислення, засліплення уявними образами, «підігрівання» певних емоцій) та безпосередніх ударах по психіці за допомогою різних знакових систем(слів, зображень, чисел, міри, звуків, запахів).
Існує дуже багато способів нанесення цих ударів. Найпоширеніший – вербальний. Підбираючи спеціальні слова, маніпулятор з їхньою допомогою намагається викликати в об’єкта свого впливу вигідну реакцію.
При цьому часто береться до уваги таке психологічне явище, як конотація – породження словом образів і почуттів через асоціації. Дуже сильну дію на підсвідомість, а заодно і на почуття, виявляють такі слова, як «життя», «молодість», «добро», «тепло», «світло», «сонце». Через це рекламодавці часто використовують їх у своїх роликах, виробники – у назвах товарів, а журналісти – у виступах, заголовках, публікаціях. Не без впливу на підсвідомість читачів своєї назви здобула у 1833 р. колосальну популярність перша масова сенсаційна газета New York Sun, яка дала поштовх розвитку так званої «жовтої преси». Взагалі, виклик за допомогою слова певних асоціативних рядів у підсвідомості споживача – дуже широка ділянка маніпулятивного впливу на нього.
Згадаймо популярне донедавна ток-шоу «Шустер Live». Слово «live» у перекладі з англійської означає «жити». Воно з усіма його похідними та в усеможливих поєднаннях з іншими словами, викликає у підсвідомості людини стійкий асоціативний ряд з чимось позитивним. До нього зразу схиляються емоції та розум. Тому виробники часто використовують це «чарівне» слово у назві товару чи групи товарів(біо-йогурт, біо-косметика, «живе пиво»), а рекламодавці у своїх слоганах(«смак життя», «живи на повну») з метою залучити до купівлі якомога більшу кількість споживачів, діючи на їхню підсвідомість та емоції.
Сьогодні в медіа є багато спекуляцій на тему свободи(особистості, слова і т. д.). Це – слово, яке насправді виражає лише властивість. А в сучасних ЗМІ його підносять до рівня чогось самостійно існуючого. Такий прийом уперше використали діячі Великої французької революції(1789-1799) з її гаслом «Свобода. Рівність. Братерство», а психологи пізніше дали йому назву «гіпостазування». Варто тут також згадати такі «самостійно існуючі» поняття з доби Радянського Союзу, як «мир», «солідарність», «перемога», привид яких ще й сьогодні виринає з підсвідомості знудьгованих за епохою дешевої ковбаси громадян. Тоді, як молодому поколінню насаджуються інші «самостійно існуючі» поняття – «прогресивність» та «успішність».
«Запах крові», «запахло смаленим» – чуємо і в новинних матеріалах, і в кадрах фільмів такі метафори. Запахи, знаємо із повсякденного життя, бувають приємними і неприємними. В залежності від вжитого на екрані слова у відношенні до певного об’єкта в глядача буде відповідно формуватися ставлення до нього. Почувши про «аромат»(навіть «аромоксамит») кави «Якобз» в рекламі, глядач відчує позитивні емоції, так як зі словом «аромат» пов’язується приємний запах із повсякдення. Протилежний ефект відбудеться, коли почуємо, що якась людина або подія, про яких повідомляють ЗМІ, «смердить».
Існує дуже багато технологій маніпуляції словом. Кожен автор, який вивчає проблему маніпуляції свідомістю, подасть свою класифікацію. Тому коротко зупинимось ще на кількох найпоширеніших з них: використання протиставлень, штампів, контрасту, евфемізмів(вживання абревіатури АТО – значно м’якшого вислову, ніж слово «війна»), дисфемізмів(що викликають протилежний ефект у тих випадках, коли треба перебільшити загрозу від якоїсь події, посіяти страх, паніку в суспільстві), вихваляння, узагальнення(пригадується доволі поширена в побуті фраза «всі чоловіки(жінки) – однакові»), інсинуації(непрямого натяку в питальному реченні), лексико-семантична маніпуляція(вживання емоційно забарвлених слів або слів, що мають певне смислове навантаження в певній культурі), навішування ярликів.
Слово повинно будувати. Проте цю його природну властивість свідомо нехтують заради власної наживи, отримання слави та влади і спрямовують слово у протилежний бік – на знищення, руйнування, поневолення. Марно говорити про це тим, хто, засліплений жадобою вищезгаданих тлінних речей, завдає шкоди свідомості громадськості. Інша справа – нагадувати самій громадськості, що існують такі приховані впливи, і що в її силах розпізнати і вберегтися від їхньої згубної дії. Досить лише знати деякі особливості цих маніпулятивних технологій.

Василь Калита