1 травня завершився перехідний період, коли органи місцевої влади мали підключитися до реєстрів та перебрати на себе функції з реєстрації нерухомого майна, юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно з 1 травня реєстратори Міністерства юстиції і територіальних органів юстиції більше не виконують дані функції. Про це 5 травня, під час засідання Кабінету міністрів повідомила перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова.
«Реформа, яка стосується децентралізації та демонополізації повноважень у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу успішно завершена. Близько року тривала ця реформа. Але з 1 травня Міністерство юстиції, територіальні органи юстиції більше не виконують функції з реєстрації майна та бізнесу», – зазначила перший заступник Міністра юстиції.
1 травня завершився перехідний період, коли органи місцевої влади мали підключитися до реєстрів та перебрати на себе функції з реєстрації нерухомого майна, юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно з 1 травня реєстратори Міністерства юстиції і територіальних органів юстиції більше не виконують дані функції. Про це 5 травня, під час засідання Кабінету міністрів повідомила перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова.
«Реформа, яка стосується децентралізації та демонополізації повноважень у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу успішно завершена. Близько року тривала ця реформа. Але з 1 травня Міністерство юстиції, територіальні органи юстиції більше не виконують функції з реєстрації майна та бізнесу», – зазначила перший заступник Міністра юстиції.
За її словами, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців нині підключено 662 місцевих органи державної влади та місцевого самоврядування. З них 552 райдержадміністрації та виконавчі комітети міст обласного значення та 70 сільських, селищних та міських рад. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підключилися 557 РДА та 246 сільських та міських рад.
Також Міністерством юстиції було акредитовано 45 суб’єктів державної акредитації, та підключено майже 6,5 тис. державних та приватних нотаріусів.
«Завдяки проведенню реформи вдалося зруйнувати монополію, яка була основою корупції, коли є лише 1 чиновник, до якого мав звертатися громадянин і який вирішував провести реєстрацію чи ні. На сьогодні, коли є конкуренція і декілька суб’єктів на ринку, які виконують цю функцію, корупція не має сенсу. Адже, якщо хтось вимагає хабара, можна просто розвернутися та піти до іншого суб’єкта», – наголосила Наталія Севостьянова.
Вона також зауважила: реформа посприяла покрашенню доступності та розширенню точок реєстрації майна, адже нині реєстраційні сервіси надають і місцеві органи влади, і нотаріуси, і акредитовані суб’єкти.
Також дана реформа забезпечила уніфікацію процедур реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та бізнесу. Було запроваджено принцип екстериторіальності, який дає можливість зареєструвати бізнес не залежно від регіону та зареєструвати нерухомість у межах області.
Окрім цього, запроваджено можливість подачі електронних документів, скорочено перелік паперів для реєстрації та строки проведення всіх процедури.
На її переконання одним з найважливіших досягнень реформи стало запровадження системи адміністративного оскарження рішень реєстраторів.
«Це дає можливість Мін’юсту і незалежній комісії ефективно відреагувати, якщо якимось з реєстраторів було здійснено порушення під час здійснення реєстраційних дій, не чекаючи судового оскарження на 3 ланках», – додала перший заступник Міністра юстиції.
При цьому вона зауважила: разом із повноваженнями на місця були передані кошти, які громадяни сплачували, реєструючи майно або бізнес.
«Відсоток від надання послуг надходить безпосередньо до місцевих бюджетів, що дає можливість громаді використовувати їх на власні потреби», – резюмувала Наталія Севостьянова.
Leave a Reply