Бабин Яр – 80-ті роковини трагедії

Наприкінці вересня виповнюється 80 років з початку масових розстрілів під час нацистської окупації Києва, які забрали життя близько 100 тисяч людей.

У ці дні, у Києві, в Національному історико-меморіальному заповіднику “Бабин Яр” відбувається ряд заходів, приурочених до роковин трагедії за участі вищих посадових осіб держави, глав церков, представників православних, католицьких та іудейських релігійних організацій, громадськості, благодійних організацій, зокрема, міжнародних та високих іноземних гостей.

Протягом двох днів 29-30 вересня біля пам’ятника загиблим киянам та військовополоненим горітиме символічний пам’ятний вогонь.

29 вересня, о 20:30 відбудеться міжрелігійний захід (молитви) за жертв Бабиного Яру. Долучитися до спільної молитви за душі жертв тоталітарних режимів запрошуються всі охочі незалежно від віросповідання.

Міжрелігійний захід (молитву) проведуть Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженнійший Святослав та головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман.

Упродовж двох пам’ятних днів, з 10:00 до 19:00, кожен бажаючий вшанувати пам’ять розстріляних може прийти до Бабиного Яру та біля різних пам’ятників на території заповідника взяти символічні камінці й лампадки, щоб покласти до меморіальних місць.

Пам’ятні заходи відбудуться за підтримки Світового Конґресу Українців. Організаторами виступили: Національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр”, Інститут історії України Національної академії наук України та Український інститут національної пам’яті.

«Бабин Яр належить до трагедій світового масштабу. В ці поминальні дні світове українство в скорботі долучається до всіх, хто перебуває у Києві. Разом ми наголошуємо – пам’ять про Бабин Яр жива, – заявив Президент СКУ Павло Ґрод. – Щоби надалі захистити правдиву історичну пам’ять від політичних маніпуляцій, сьогодні надважливо, щоб саме українська держава та українська громадськість відповідали за меморіалізацію Бабиного Яру».

“Київських євреїв убили лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та “засудила” до вбивства. Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту. Цими меморіальними заходами ми прагнемо, вшановуючи пам’ять жертв, повернути їм гідність, відібрану злочинною ідеологією. Це одночасно є і внеском у формування зрілої та гідної політичної нації, для якої права людини будуть базовою цінністю незалежно від походження, соціального чи іншого статусу. Адже ми прагнемо жити у спільноті, яка не сприймає насильство як аргумент, а навпаки – культивує почуття відповідальності, емпатії, толерантності, міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння. Ми сподіваємося, що участь у цих пам’ятних подіях об’єднає суспільство й до них долучаться якомога більше людей незалежно від національної приналежності, релігії та поглядів на меморіалізацію простору Бабиного Яру”, – зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.