Упрощенная HTML-версия
4
СЛОВО РЕДАКТОРА
Будьмо сильними
на шляху
до перемоги!
Надто довго український народ перебував у мороці
відвертої брехні, суцільної фальші, злочинного обману,
шукав те, чого не губив. Чим для нас це обернулося: днями
й місяцями тривог, жалю, безповоротних втрат. У круто-
вирі земної юдолі сьогодні важливо не загубитися. А щоб
цього не сталося, маємо повернутися до витоків – пити
з криниці історії знання про нас самих, про все, що від-
бувалося на українській землі з правіку.
Пам'ять поколінь – це те, що радянсько-комуністична
влада цілеспрямовано стирала протягом десятиліть свого
правління різними можливими і неможливими методами:
час Голодомору і репресій періоду «Великого терору»,
знищення письменництва та розстріл кобзарів і лірників,
але, незважаючи на це, ми пам’ятаємо. І сьогодні наш
святий обов'язок –примножувати, зберігати і передавати
правдиву історію українського великого працелюбства,
незламної волі і військової звитяги нашим дітям-онукам-
правнукам.
В умовах сучасної визвольної війни проти агресії Росії
з’явилися нові виклики: прогресивне суспільство відчуває
неабиякий опір – прихований та відвертий. Українофоб-
ські настрої, приспані досі, нікуди не ділися, вони спосте-
рігаються на кожному кроці: від крамничного прилавка,
студентської аудиторії до міністерського крісла. Україн-
ське не у фаворі. Цей опір стосується етнічного ядра, адже
війна ведеться проти України. Це етнічна війна… Сила
хижацька, ординська, яка готова розтерзати українську
душу, глибоко окопалася у зманіпульваній свідомості та
у владних кабінетах. І коли прийде кінець цій війні− за-
лежить від кожного з нас. Маємо бути свідомими того, що
майбутнє країни у наших руках.
Редакція часопису «Оксамит» відбиває інформа-
ційні удари, послідовно, натхненно, невтомно виконує
свою скромну просвітницьку місію, окреслену великою
любов’ю до України.
Будьмо сильними на шляху до перемоги!
«Шукаємо щастя по країнах, століттях,
а воно скрізь і завжди з нами;
як риба в воді, так і ми в ньому,
і воно біля нас шукає нас самих.
Нема його ніде від того, що воно скрізь.
Воно схоже до сонячного сяйва –
відхили лише вхід у душу свою»
(Г. Сковорода)
Тамара Маркелова,
головний редактор