Стр. 42 - Oksamyt-2-8_2015

Упрощенная HTML-версия

40
Оксамит 
Про ці події, про людські долі, які безжально руй-
нує ця війна, пробатьків і синів, які пліч-о-пліч служать
у добровольчих батальйонах, про пам›ять, яка не по-
винна забути жодного героя, і про суд – суворий час
істини, що обов’язковонастане, коли війна закінчиться
(а вона таки закінчиться!), йдеться в книзі українського
письменника, літературознавця, лауреата Шевчен-
ківської премії Михайла Слабошпицького «Велика
війна 2014… Україна: виклики, події, матеріали».
Цієї весни книга Михайла Слабошпицького
широко презентується у багатьох містах України.
Мені пощастило бути присутньою на презентації у
столичному Будинку вчителя, яка зібрала цвіт укра-
їнського письменництва, шанувальників творчості
автора, політиків, громадських діячів.
Були на цьому вечорі й бійці добровольчого
батальйону «ОУН», бойові побратими модератора
заходу – заступника командира батальйону, поета
Бориса Гуменюка.
Письменник, політик, дипломат Юрій Щербак у
вітальному слові звернув увагу на зв›язок «Великої
війни» з попередньою книгою автора «Гамбіт надії»
(публікація в «Оксамиті»№5, прим. ред.), які, на йо-
го думку, схожі не лише тематично й стилістично,
а й композиційно. «Ця книга про болісну криваву
трансформацію України, про наш шлях до ви-
зволення від уламків пострадянської системи і
ціну, яку нам доводиться за це платити. Відбува-
ється народження нової держави, нової нації, бо
старі форми не витримали викликів сучасності.
Вони впали, і нам доводиться шукати інші, які
стануть ефективними для нас і дадуть змогу ре-
алізувати потенціал країни. …Все залежить від
нашої волі, і я сподіваюся, що ця книга посилить
нашу волю до опору», – сказав Юрій Щербак.
Запрошений до слова Дмитро Павличко, поет,
громадсько-політичний діяч, зазначив: «…Особли-
ву увагу я звернув на розділ книги «Людина і ві-
йна». Історії наших воїнів, тисяч і тисяч людей, які
воюють за Україну – чи то росіяни, чи то українці
з Америки, є найважливішими».
І з цими словами Дмитра Васильовича важко не
погодитися. Адже, читаючи розповіді про повороти
у долях цих людей, зібрані на сторінках «Великої
війни», бачимо, що кожен з них прийняв для себе
єдино правильне рішення: відмовився від умовного
домашнього спокою, від заробітків у благополуч-
ній Європі, від ситої професорсько-інтелектуальної
розкоші, від вегетативного існування у середовищі
молодіжного шовінізму, ще багато від чого, і пішов
добровольцем на фронт.
Дмитро Павличко емоційно та авторитетно ви-
словив думку щодо незадовільних видатків на по-
треби війська, «бездарних нікчемних генералів»,
відсутності націоналістичної ідеї, яка б могла гур-
тувати нас сьогодні до купи, вступу України в НА-
ТО, виходу Української церкви з підпорядкування
Московського патріархату, мовного питання. «Хочу
вам сказати, що питання мови дуже складне. Ми по-
винні бути дуже обережними, бо ті люди, які взяли
зброю, і говорять російською мовою, повинні так
само почувати від нас шану і повагу. Але ми не по-
винні боятися їм сказати
в очі: «Ми вам дякуємо,
що ви захищаєте Україну.
Але вчіться, хлопці, тому
що на вас покладається
наше майбутнє». Якщо ми
втратимо мову, нам жодна
армія не допоможе. Поки
що була єдина партія – це
мова слова нашого. І ми
повинні його берегти, і ця книжка підкреслює цей
головний момент», – наголосив Дмитро Васильович.
Протягом вечора зал єднало не тільки слово, а й
пісня. Дивовижні мелодії козацьких пісень, звучали
заклично у виконанні музичного колективу «Хо-
рея Козацька». Було розуміння того, що до скарбів
героїчного епосу додається ще одна сторінка, ще
один сюжет, де прославляються дух, розум, сила,
мужність воїнів – сучасних українців, про яких
йдеться у книзі.
життя країни
Велика війна 2014...
В
ійна, яку Росія «по-добросусідськи» розпочала проти України відразу після анексії Криму, від-
крила багато прихованих, іноді несподіваних, обставин: наша армія гола й боса, український ге-
нералітет морально деградований, а псевдоеліта — це «тераріум, на який моторошно дивитися».
Героїзм відважних синів і дочок — бійців-добровольців, волонтерів, допомога простих пересічних гро-
мадян — не дали здійснитися планам кремля щодо стрімкого захоплення територій українського сходу.
Михайло
Слабошпицький
і Борис Гуменюк
Юрій Щербак
Дмитро Павличко
Тамара Маркелова