Упрощенная HTML-версия
34
Оксамит
■
життя країни
Звертаючись до минулого нашого народу й на-
голошуючи там усе важливе для його існування, на-
зиваючи видатних полководців, будителів і просві-
тителів, учених мужів, культурних діячів, ми часто
забуваємо про тих, хто без голосних рекламацій, без
пожадання слави й почестей вершив добрі справи,
продиктовані тим, що вони вміли, кажучи слова-
ми Євгена Чикаленка, любити Україну не тільки
до глибини душі, а й до глибини своєї кишені.
Усе це треба наголошувати в курсі з української
історії в школах та вишах. І не тільки тому, що без
цієї теми й цих імен наша історія буде неповна.
Це буде водночас і вихованням молодого покоління
в дусі жертовності, в готовності перемагати свій
егоїзм і дбати про загальне добро. Здавалося б, що
українські джерела благодійності безнадійно за-
мулилися за десятиліття існування в «совку», де
слово «філантроп» уживалося лише з сатиричним
чи іронічним забарвленням. Але стихійний спалах
масового волонтерства в дні Революції гідності
й упродовж усієї війни, котру в нас чомусь нази-
вають легковажним евфемізмом АТО, показав, що
в нас готовність до добротворення лишилася
на генетичному рівні. Інакше цього в таких масш-
табах просто не було б. Як на мене, масовість
нашого волонтерства вияскравлює ще одну рису
національного характеру, котру ми недобачили ра-
ніше, бо в людей не було активних спонук до таких
діянь. ЗМІ рясніють матеріалами про те, що люди
жертвують на Збройні сили й Нацгвардію кошти,
нерідко відмовляючи собі в найнеобхіднішому,
спортсмени продають свої медалі, щоб за вторго-
ване купити щось необхідне для воїнів, школярі
влаштовують усякі аукціони своїх виробів і також
передають гроші для тієї ж мети.
Цей відступ у розмові про наш конкурс, що,
як уже мовилося, від самісіньких першопочатків,
увиразнився як суто благодійний проект, виникає
органічно. Наче рима у вірші. То тільки поверхово-
му поглядові може видатися, що ці речі не пов’язані
між собою, що кожна існує сама по собі. Пробу-
дження в душі українця – це й пробудження грома-
дянина, який відчуває в собі благородні патріотичні
імперативи. Добрі справи також мають властивість
відлунюватися і множиться. І в цьому теж наша
сила, а отже – й прихована зброя.
■
П’ятнадцятий
конкурс
ім. Петра Яцика
особливий:
понад рік
Україна веде
війну з сусідом-
агресором.