Упрощенная HTML-версия
25
■
Оксамит
погляд
Річ у тім, що політичні погляди також можна
накласти на цюшкалу. Тоді це матиме такий вигляд:
4.0 безтурботність
3.5 ентузіазм — лібералізм
3.0 консерватизм — демократія
2.5 нудьга
2.0 антагонізм
1.5 гнів — фашизм
1.1 прихована ворожість — комунізм
1.0 страх
0.5 горе
0.1 апатія
З наведеної вище шкали стає зрозумілим, що
російська пропаганда цілеспрямовано культивує
ідеологію фашизму (скінхедів, жовтого азійського
неорасизму тощо).
З чого почати? Почати потрібно з визначення
середнього емоційного тону людей в країні, в якій
починають «ставити» контрпропаганду Lifenews.
Той факт, що як українці, так і американці з єв-
ропейцями, визнають ефективність пропаганди
азіатів, вже означає, що серед них багато людей в
емоційному тоні 1.5 гнів, 2.0 антагонізм.
Через те, що серед українських, американських
і європейських ЗМІ, що подають інформацію відпо-
відно до міжнародних стандартів (а це емоційний
тон близько 3.0 консерватизм), відсутні такі, що
подають інформацію в емоційному тоні 1.5 гнів,
та 2.0 антагонізм, то їх з успіхом заміщує Lifenews,
що, власне, й заповнює цей інформаційний вакуум.
Російська пропаганда цілеспрямовано культивує
ідеологію фашизму (скінхедів, жовтого азійського
неорасизму тощо).
Для того щоб ефективною пропагандою було
охоплене все 100 % населення будь-якої країни, то
її ЗМІ мають подавати інформацію не лише в емо-
ційному тоні 1.5 чи 2.0, а й на кожному рівні шкали
емоційних тонів.
■
На жаль, законодавча база виявилась не гото-
вою до таких викликів та не забезпечила інформа-
ційну безпеку країни. Адже дотепер на багатьох
українських телеканалах здійснюється показ теле-
продукції, яка нав’язує радянську культуру, про-
пагує російський патріотизм, захоплення діями ро-
сійської армії та міліції. На цьому тлі майже немає
теле- та кінопродукції українського виробництва.
Нарешті через рік гібридної війни Росії проти
України ми почали чинити супротив ворожим ЗМІ,
кіно- та телепродукції. Верховна Рада вже проголо-
сувала за закон про заборону кінопродукції країни-
окупанта. І хоча депутати з Опозиційного блоку
чинили перепони для його підписання Головою
Верховної Ради, закон таки підписано.
Тобто найближчим часом з наших екранів зник-
не телепропаганда, яка перекручує нашу історію і
возвеличує агресора. Цей закон не стосується ані
мультфільмів, ані серіалів про кохання. Забороня-
ються лише пропагандистські фільми та серіали.
Тож телеканали мають два місяці, аби вилучити зі
своїх програм заборонену телепродукцію.
Служба безпеки України оголосила список з
понад ста російських ЗМІ, яким тимчасово при-
пинена акредитація в Україні. З термінової реакції
Кремля та його занепокоєння правами українців на
інформацію стає зрозумілою правильність
таких заборон. Але таких заходів замало,
та й в Україні достатньо вітчизняних інфор-
маційних ресурсів з російським капіталом
і прихованою антиукраїнською пропаган-
дою. Тому, враховуючи фактичний стан ві-
йни, необхідно запровадити надзвичайний
або спеціальний стан в інформаційній сфері.
Такий стан мусить передбачати особливий
режим державного управління в інформа-
ційній сфері на період війни.
Не менш важливим фактором опору ін-
формаційній війні повинно стати створення
власного кіно, теле- та інформаційного про-
дукту. Адже нам ніхто не заважає розповсю-
джувати у метро та на зупинках громадського тран-
спорту проукраїнські газети, нам ніхто не заважає
створити цікаві для глядача об’єктивні політичні
ток-шоу, відзняти серіали про вітчизняну міліцію
та збройні сили.
Але і в такій потрібній справі варто знати межі,
щоб у боротьбі з проросійською пропагандою не
перетворити інформаційний простір на провладну
монополію. ЗМІ повинні бути різні, як і точки зору.
Єдиним для всіх має бути лише закон, який від-
межує свободу слова від інформаційної диверсії.
■
Про інформаційний суверенітет
Анна Маляр,
юрист-кримінолог,
кандидат юридичних наук
В
ажливість інформаційного суверенітету України стала оче-
видною після розгортання на її теренах гібридної війни,
основною зброєю якої виявились не гармати, а інформація.
Адже проти України ведеться, насамперед, інформаційна війна,
яка провокує інформаційну залежність та особливий психоемо-
ційний стан людини, що дозволяє маніпулювати її свідомістю.
■ ■ ■