Упрощенная HTML-версия
20
Оксамит
■
сторінка історії
– писав він, – Перший всеукраїнський
конгрес лірників та бандуристів було
проголошено, і всі народні співці зму-
шені були разом збиратися і дискуту-
вати про своє майбутнє. «Життя стало
кращим, стало веселішим», – говорив
Сталін. Ці сліпці йому повірили. Вони
приїхали на конгрес з усієї України, із
маленьких забутих сіл. Було кількасот
їх присутніх на конгресі. Це був живий
музей, жива історія України, всі її пісні,
її музика, її поезія. І ось майже всіх їх
розстріляно, майже всіх цих жалібних
співців убито».
У книжці американського вченого
Роберта Конквеста «Жнива скорботи»
теж йдеться про знищених українських
«Гомерів»: «Популярна в народі націо-
нальна культура протягом віків підтри-
мувалася в українському селі бардами,
оспіванимиШевченком кобзарями, які,
мандруючи від села до села, заробляли на життя
виконанням старовинних народних пісень і пере-
казуванням народних балад. Вони постійно нагаду-
вали селянам про їхнє вільне і героїчне минуле. Це
«небажане явище» тепер було придушене. Кобзарів
скликали на з’їзд і, зібравши їх там усіх разом, за-
арештували. За наявними відомостями, багатьох з
них розстріляли. В цьому була своя логіка, оскільки
від них було мало користі в таборах примусової
праці».
Відомий кобзарезнавець зі Львова Богдан Же-
плинський склав реєстр музикантів, знищених
більшовиками в 30-х роках. Але цей мартиролог
неповний, усього 72 особи.
■
Січові стрільці
слухають Думу
про Сагайдачного
1918 рік
Розстріляні
народні співці