Упрощенная HTML-версия
11
■
Оксамит
події
Петрович Ріппа: «Загальна складна ситуація в дер-
жаві, освіті, науці ставить перед університетом ви-
моги адаптації до нинішніх умов. Реформи в освіті
й науці передбачають, що із семи ВНЗ залишиться
тільки один. Наш навчальний заклад, якщо виходити
з міжнародних рейтингів, покищо у середині першої
сотні. Позбавитися цього негативного шлейфа, який
віднедавна із відомих причин супроводжує наш уні-
верситет, можна, змінивши структуру, стратегію роз-
витку і довівши, що ми хочемо стати на рейки при-
швидшеного розвитку української науки й освіти.
Наш університет був і є продуктом радянської
освіти й науки, які мають як позитивні, так і не-
гативні риси. Це певні диспропорції в його органі-
заційній структурі, орієнтація тільки на бюджетне
фінансування, структурні і системні проблеми за-
кладу в управлінсько-економічних підрозділах.
Тож основне завдання колективу – усунути ці
диспропорції і тим самим дати поштовх для нових
напрямів і перспектив розвитку університету.
Як результат, з’явилась організаційна структура,
що вже набула затвердженого Міністерством осві-
ти і науки України штатного розпису, яка кілька
разів обговорювалась у різних аудиторіях з різним
складом учасників. Висловились майже всі, хто мав
свою думку, і це добре. Пролунали різні підходи: бу-
ли схвальні, критичні, були й пропозиції зачекати…
«Неможливо пливти за течією у стоячій воді»,
– говорить людська мудрість. Практика показала,
що у нашому університеті є багато різних течій та
струмків, отже, колектив здоровий і річка життя
тече досить стрімко.
У запропонованій оргструктурі вийшло майже
на десять укрупнених підрозділів менше ніж існує
нині. Тобто з’явилися можливості провести їх ре-
структуризацію і знайти шляхи економії, а можли-
во, відкрити одну-дві нові кафедри чи нові освітні
напрями. Ще однією важливою новацією стануть
навчально-наукові інститути, за якими, на нашу
думку, майбутнє.
Пріоритетність
навчальних закладів
«Цьогоріч вперше вступна кам-
панія відбуватиметься відповідно
до нового Закону України «Про ви-
щу освіту» (набув чинності торік 14
вересня), – розповів директор Укра-
їнського центру оцінювання якості
освіти Ігор Лікарчук. – Зовнішнє неза-
лежне оцінювання узаконено введено
у правове поле нашої держави. З 2006
року ЗНО проводили на основі лише
постанов КабінетуМіністрів. Тепер це
процедура, яка має своє місце у законі
«Про вищу освіту».
Обсяг державного замовлення,
який отримають університети, зале-
жатиме від того, якого абітурієнта вони приймуть.
Якщо виш прийме вступників з високими резуль-
татами ЗНО – отримає на 20 % держзамовлення
більше, порівняно з вишами, які наберуть абіту-
рієнтів із меншим загальним рівнем сертифікатів
зовнішнього незалежного оцінювання».
Починаючи з цього року, абітурієнти перехо-
дять до так званої автоматичної стадії зарахування.
Подаючи заяву до вступу в університет, абітурієнт
має визначити пріоритетність навчальних закла-
дів. На першому місці той виш, студентом якого
він хоче стати найбільше, на п’ятнадцятому – най-
менше. Потім Єдина державна база з питань освіти
(ЄДЕБО) самостійно проведе зарахування вступ-
ників відповідно до пріоритетності та загального
рейтингу.
Освітні програми
2015-2016 навчального року
Нині формуються програми на 2015-2016 на-
вчальний рік. «В основних параметрах програм про-
писано, що повинен знати і вміти студент. Ця части-
на залишиться незмінною, а ось освітньо-професійні
програми (з переліком предметів та дисциплін, які
потрібно читати за фахом) втратять чинність. Ми
дамо вишам можливість самим скласти перелік,
який конкретно в своєму навчальному закладі вони
вважатимуть більш раціональним і розумним.
Нововведення допоможе знизити навантаження
на викладачів – ставку скоротять до 600 годин (рані-
ше могло бути і 800, і 900). Це, звичайно, не 200-300
європейських годин, але все ж штучно роздувати
дисципліни вишам буде невигідно, оскільки у них
бюджет обмежений», – розповіла Інна Совсун.
Ще одне нововведення – скорочення самих дис-
циплін чекає українських студентів. «Протягом ро-
ку студент повинен слухати не більше, ніж 16 дис-
циплін (нині – 20-25) і не більше, ніж 8 за семестр
(нині – 10-16)», – пояснила Совсун. – Крім цього,
розробляється механізм, який сприятиме самостій-
ному вибору студентам чверті цих дисциплін».
■
Сергій РІПА
,
професор, в. о. декана факльтету інформаційних
технологій та менеджменту НУДПСУ
Ігор ЛІКАРЧУК
,
директор Українського центру
оцінювання якості освіти