хрещатинський-колектор

Чи є у Києві, крім Дніпра, інші ріки? Так. Понад півсотні! Проте більшість із них «замуровані» в колекторах і знаходяться на межі зникнення. Либідь, що протікає територією від Святошинського до Харківського району. Нивка, від якої походить назва відомого мікрорайону. Сирець, Глибочиця, Хрещатик, Кловка… Всі ці ріки майже до другої половини ХХ століття були повноводними. Останньою пішла під землю Глибочиця, в якій ще тридцять-сорок років тому купалися кияни.

Тепер «прихисток» цих річок – бетонні стіни та стелі. В них зливають нечистоти й побутові відходи, бо слугують водостоками… Якщо ви любите нестандартний відпочинок, або вам цікаво, які секрети приховує в собі величне місто Київ, вас не залишать байдужими ці «річкові» історії.

«МСТИВИЙ» ХРЕЩАТИК
Дигер Кирило Степанець, який понад вісім років захоплюється «вивченням підземної столиці», у своїй книжці «Енциклопедія київських річок» теж наголошує, що на початку ХХ століття нинішні підземні ріки вільно протікали вулицями Києва у вигляді струмків та каналів. Однак згодом їх «закували» в колектори через стрімку забудову Києва.
Одним із перших «сховали» під землю струмок Хрещатик, який брав початок із Козиного болота (нинішній Майдан Незалежності) та джерел поблизу Європейської площі. Нині він протікає під головною вулицею Києва, а колись це була чималенька річка, рівень води якої, приміром, навесні 1840 року сягнув позначки 2,5 метри! Цей весняний паводок призвів до затоплення вісімнадцяти будинків і навіть людських жертв. Після цього лиха було збудовано велику цегляну трубу, куди й помістили непокірний струмок.
Утім Хрещатик не втихомирився, а «мстився» за свою свободу. Під час дощів зливостоки перетворювалися на справжні ріки, в яких, як стверджують дослідники, часто гинули люди і коні. Влада почала планувати будівництво ще більшої труби вздовж вулиці Хрещатик, але повінь у 1889 році зупинила будівництво майже на 15 років. У 1903 році встановили нові зливостоки для колектора і Хрещатик зникз лиця землі. До слова, він забирає життя киян і тепер: у червні 2008 року через зливу, під час якої колектор Хрещатика за кілька хвилин ущент заповнився водою, загинуло двоє молодих дигерів…

«РІКА СМЕРТІ», ЩО Й САМА ПОМЕРЛА
річка-глибочицяРічка Глибочиця, що брала початок біля сучасної станції метро «Лук’янівська» і впадала у Дніпро поблизу старого пішохідного мосту, перетинаючи Поділ, відома ще з літописних часів. У ХVІІ столітті береги цієї ріки кияни укріпили земляними валами, що розділяли місто на дві частини – верхнє й нижнє (звідси й назви Верхній Вал, Нижній Вал), та лугували захистом від ворогів, зокрема турецького нашестя. Але згодом русло «місцевої захисниці» стало стічною канавою і через забруднення відходами гончарного, дігтярного та кожум’яцького виробництва отримало назву «Канава», «Канал», «Помийник». Наприкінці ХVІІІ століття старе русло Глибочиці випрямили, дно річки вимостили кам’яною бруківкою, а вздовж каналу насадили дерева та кущі. Кияни жартома називали русло річки «бульваром», настільки штучним виглядав пейзаж.
Глибочиця теж «пручалася» і виборювала свою свободу: в 1839 році після сильних травневих злив вали повністю розмило. Та на початку ХХ століття, після запуску трамваю, русло річки заховали у колекторну систему й вона пішла під землю…
Заховано у колектор майже сто років тому і струмок Скоморох, що є одним із найцікавіших місць «підземного» Києва, тож приваблює дигерів з усієї України. Важко повірити, що менш ніж століття тому, не було вулиці Білоруської, а на її місті протікав струмок…
Відома з найдавніших часів ріка Почайна, в якій у 988 році відбулося історичне Хрещення Русі, взагалі безслідно зникла. Назва Почайни утворилася від старослов’янського слова «почити» – померти.
В легендах «Пучай-річка» є «рікою смерті», місцем битви Добрині Микитича зі Змієм Гориничем. І дійсно Почайна захищала Київ від ворогів – у ній потонуло чимало татар у 1658 році. Крім цього, в ті роки річка була настільки глибокою, що слугувала гаванню, в яку заходили торговельні баржі… Остаточно Почайну знищило будівництво житлового масиву Оболонь. Ця річка була святинею і захисницею Києва, а нині про неї нагадує лише вулиця Почайнинська, що на Подолі.

СТРУМОК, ЩО ЗАТОПИВ КУРЕНІВКУ
підземна-річка-кловЯзичницькою рікою, що потребує жертв, вважається Клов. Щоправда, це лише струмок, назва якого означає «бурхливий, пінний». Він починається біля Арсенальної площі, протікає через Кловський узвіз та зливається з річкою Кловиця і струмком Хрещатик. На початку ХХ століття Клов було взято у колектор по всій довжині, крім витоків. Ще до 1960-х із «непарного» боку Кловського узвозу можна було побачити невеликий струмок, та при забудові вулиці багатоповерхівками цю частину річки теж сховали у колектор.
Одначе Клов і досі нагадує про себе – внаслідок раптового підвищення води через зливу двоє дигерів загинуло у 2003 році, влітку 2008-го трагедія повторилася…
Свідком і навіть причиною трагічних подій у Києві став Кирилівський струмок, який протікає в Бабиному Яру. Анатолій Кузнєцов у документальному романі «Бабин Яр» згадує, як після Другої світової війни струмок вимивав людські кістки та зуби, а деякі місцеві жителі шукали в ньому золоті коронки та прикраси вбитих. Саме Кирилівський струмок спричинив Куренівську трагедію 1961 року, коли селевий потік із Бабиного Яру через прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до чисельних жертв. Потік зносив будинки, перевертав автомобілі, рвав дроти, ніби прагнув знищити цивілізацію, що закувала його у підземну тюрму.
Крім цього, під час підготовки до «Євро-2012» та реконструкції Троїцької площі було знесено історичну ділянку підземного колектора «Прозорівський», який об’єднує в собі
підземні річки Клов, Хрещатик та Кловицю. Щоб потрапити до колектору, достатньо пірнути під люк на станції метро «Олімпійська». За розповідями очевидців, там темно, волого, але тепло завдяки стічним водам…

ЗАСЕКРЕЧЕНА, НАЙТАЄМНИЧІША ДАРНИЦЯ
річка-либідьДотепер через зливи більшість підземних річок, хоч не так трагічно, але підтоплюють Київ. Зокрема річка Либідь через надто вузький колектор ледь не щороку затоплює центр столиці. Прогнози на майбутнє взагалі невтішні – бетонні стіни колектора рано чи пізно зруйнуються і річка затопить місто. Серйозну небезпеку для Києва становить швидка і підступна річка Сирець. У 2012 році під натиском річки труби, в яких вона тече, в кількох місцях прорвало, через що знову затопило Куренівку. А в травні 2014-го під час сильних злив колектор Сирця обвалився, утворивши яму завширшки 6 метрів та завглибшки 10 метрів. Найтаємничіша річка Києва – Дарниця – є ще й найдовшою (протікає через три райони столиці) й теж переважно схована під землею. Витоки Дарниці – за межами міста. А її загадка – в атмосфері суворої секретності. За радянських часів, коли у Ватутінсько-Дніпровській промисловій зоні діяли підприємства військово-промислового комплексу, свої нечистоти вони зливали в цю річку. Навіть тепер проводити хімічний аналіз дарницької води суворо заборонено.
Як же боротися з київськими повенями, і чи потрібно змагатися з річками, заганяючи їх під землю?
У наших предків-язичників був культ води, яку вважали «праматір’ю Всесвіту». Ріка завжди була стрижнем, напрямком, їй приписували як цілющу, так і руйнівну силу. Тим часом підземні ріки Києва ведуть постійну війну за місце під сонцем. Кияни ніби живуть на брудному болоті, яке в будь-який момент може поглинути столицю. То, може, краще илуватися
каскадами з фонтанів? Може, дійсно ліпше перетворити руйнівну силу річок на цілющу, очистивши їх та випустивши «на волю» у вигляді каналів, потічків та ставків? Це не тільки прикрасило б місто, а й уберегло б його від можливих підтоплень та руйнувань. 

Аделіна Бєлінська

Ліна Костенко
Мені відкрилась істина печальна:
життя зникає, як ріка Почайна.
Через віки, а то й через роки,
ріка вже стане спогадом ріки.
І тільки верби знатимуть старі:
киян хрестили в ній, а не в Дніпрі.



http://www.xn--seocanavar-6ub.com/

http://www.xn--saekimimerkezi-hjb.web.tr/sac-nakledilmesi-sac-ekimi-hakkinda/

http://www.xn--burunestetii-nyb.web.tr/12-2/

https://twitter.com/estetik_int

https://plus.google.com/+EstetikInternationalcomtr/

https://plus.google.com/+BahadırBaykalDr/

Burun Estetigi Ameliyati istanbul Turkey - http://www.xn--burunestetiirevizyonu-j4c.web.tr/

Kurumsalseo.web.tr