tamaramarkelova Відкидаю зайві думки і вкотре поринаю у спогади про події Майдану. Сьогодення переплітається з недавнім ще зовсім свіжим революційним минулим і утворює певний логічний ланцюг. Після марних сподівань на прекрасне майбутнє помаранчевого кольору народ вже не мав жодних ілюзій щодо блискавичних змін. Він заснув, зневірився, здавалося надовго. Бо ворог нашіптував – схиляйте голови нижче, підставляйте шиї зручніше в януківсько-путінське ярмо. На цьому пропагандистському полі шаманили свої й чужі, спотворюючи світогляд, принижуючи самооцінку українців, маніпулюючи історичними фактами. Але радію, що не занапастила ворожа пропаганда свідомості простого  українця. Він знову піднявся. Це сталося набагато раніше на зло ворогам.
      Пливе мільйонна лава бульваром Шевченка, благословенна самим Тарасом, переливається в Хрещатик, а далі заливає кожну шпаринку Майдану. Я піднесено щаслива. Поряд друзі й такі рідні незнайомі люди – однодумці. На повні груди вигукуються гасла, гаряча кров зігріває бунтівним теплом і ніхто не відчуває холоду. Підкреслено святково звучить українська мова.
      У мене майнула думка, що, можливо, наш «Оксамит» в українському медіапросторі не буде таким самотнім. Потяглися тривожні дні протистоянь – будні Майдану, недільні Віча – як свято. Полум’я визвольної боротьби за відновлення незалежності, честі й гідності перекинулося на всю країну і не згасає донині.
      Чергове число «Оксамиту» присвячено цим подіям. Серед відомих українців, що діляться своїми спогадами про Майдан, – Василь Шкляр, Мустафа Джемілєв; про боротьбу з окупантами із зони АТО розповідають поет і воїн Борис Гуменюк, голова ГО «Товариство ветеранів АТО» Кирило Сергєєв. Вірю, наші герої не дозволять, щоб українцям перекрили дорогу в майбутнє. Разом ми не пропустимо туди брехню політиків, корупцію, хамство і чванство чиновників та інший злочинний арсенал ворога. Сподіваюся, що прийдешній рік принесе Україні мир, повну та остаточну перемогу над агресором.

Тамара Маркелова,
головний редактор



Web Tasarım Ajansı