Упрощенная HTML-версия
7
■
Оксамит
запевнив, що в найближчі п’ять років Київ має на-
мір виконати все для відповідності європейським
критеріям.
«Стратегічним орієнтиром у наших намірах
до перетворень перспективи членства України в
Європейському Союзі є ключова мета, заради якої
проводяться реформи, це ключова мета, яка постав-
лена в нашій програмі «Стратегія-2020», – запевнив
Порошенко.
Амбітні твердження українського президента
живого відгуку не отримали. Безумовно, Україну
продовжують іменувати членом європейської сім’ї.
Але посадити родича за спільний стіл в осяжному
майбутньому не готові. Можуть і навіть хочуть до-
помогти матеріально. Готові вкладати великі гроші
– тільки в реформовану країну. «Ви продовжуєте
реформувати країну, а ми продовжуємо допомагати
вам. Реформи мають бути гідними довіри, швидкими
і стабільними», – відзначив Юнкер.
«Але давати просто так гроші – це теж зрозумі-
ло ... для України, які можуть просто розчинитися
або частина яких може розчинитися, або які будуть
неефективно використані, тому що система неефек-
тивна як така», – сказав Олег Устенко, виконавчий
директор Міжнародного фонду Блейзера ,
Але фінансова допомога з боку Євросоюзу –
лише пів справи. Чималі надії українська сторона
покладала на конференцію за участі представни-
ків європейського бізнесу. Президент Порошенко
закликав іноземних інвесторів вкладати кошти в
економіку країни. Переконував: конфлікт на сході
України є безпечним для ведення бізнесу на решті
території.
«Ми хочемо бачити наших європейських друзів
і партнерів як акціонерів. Ми не хочемо стояти з
простягнутою рукою. Ми вважаємо, що шлях ре-
форм має бути підтриманий прямими інвестиціями
в українську економіку», – заявив прем’єр Арсеній
Яценюк.
Однак навіть у кращі роки зі світового потоку
інвестицій в півтора трильйона доларів в Україну
приходило близько десяти мільярдів. Минулий рік
став і зовсім провальним – менше двох. І списати
все на війну навряд чи вийде. Корупція і велике
фіскальне навантаження на бізнес заважають при-
ходу в країну великих інвесторів. «Очевидно, що
Україна могла б претендувати на ці потоки. Пре-
тендувати на ці потоки – означає робити структурні
реформи», – відзначив Устенко.
Структурні реформи – про це йшлося дуже чітко
на конференції – це боротьба з корупцією, але не як
міфічна боротьба з корупцією, а боротьба з коруп-
цією за допомогою дерегуляції бізнесу.
Охочих вкладати гроші в такий ризиковий ак-
тив, як українська економіка виявилося менше
очікуваного. Про конкретні інвестпроекти мова
не йшла – скоріше, про прогнози. Втім, зовсім без
допомоги Україна цього року не залишиться. Ось
тільки основним донором буде МВФ. Крім кредитів
фонду
мільярд доларів у вигляді гарантій і ще мільярд
найближчим часом – за умови проведення реформ
в країні можуть надати США. Японія готова допо-
могти сумою в 1 мільярд 800 мільйонів доларів, з
яких 300 мільйонів – уже цього року. Один мільярд
400 мільйонів євро у вигляді кредитів і грантів ми
отримаємо від Німеччини.
В уряді сподіваються і на зовнішні торговельні
зв’язки. Угода про вільну торгівлю між Україною та
ЄС має запрацювати вже з 1 січня 2016 року. Якщо,
звичайно, Європа не піддасться на спроби Кремля
відтягнути цей момент ще раз. Києву пожвавлення
торгівлі з Європою необхідно як повітря – втрати
від згортання російського ринку, на який припадало
більше третини експорту, занадто великі.
«Наш експорт до Росії випробував реальний
колапс. Він упав торік на 40 %. І не тому, що ми
не хотіли продавати, а тому, що нас витісняли, і
витісняли, і продовжують витісняти з того ринку»,
– сказав Устенко.
І головне розчарування раунду переговорів –
безвізовий режим для наших громадян. Для укра-
їнської влади – це був би той відчутний результат,
який дозволив би відзвітувати і заробити очки на-
передодні виборів. Однак у порядку наближення
Ризького саміту Євросоюзу це питання відсутнє.
В українському МЗС максимум розраховують на
резолюцію про «просування України до безвізо-
вого режиму». Хоча в кулуарах київського самі-
ту подейкували, що дипломати ведуть роботу над
компромісним варіантом – безвізовий режим все ж
запровадять – у пробному варіанті – на обмежений
період часу.
■
події