lavr1Відступ третій: Еклесіарх Все. Трошки припорошу землю, прикидаю сіном, травицею, листям – може, ніхто й не здогадається, не знайде казну монастирську, священні посудини. Ніхто не  чекав на  них. Раптом з-за  Дніпра – курява на все небо. Суне прямо на Київ...

lavr3Редакція журналу «Оксамит» має виняткову нагоду знайомити своїх читачів з першими сторінками майбутньої книги «Лаврські історії», присвяченої історії Києва та Києво-Печерської лаври. Її автор – Сергій Грабар, відомий український письменник і перекладач, який упродовж 15 років працював у Києво-Печерській лаврі, і якого лавра, за його ж словами, серйозно змінила.
«Лаврські історії», написані у стилі духовного реалізму, тримають невидимий зв’язок між тим далеким минулим і живим зримим сьогоденням. Занурюєшся у читання і свідомість дарує тобі несподівану радість. Тепло і відрада заповнюють душу, і ти незбагненним способом мовби торкаєшся того сокровенного буття.
Читайте, насолоджуйтеся…
«Свято-Успенська Києво-Печерська Господом Благословенна Антонієва та Феодосієва Лавра» – напис на печатці, що скріпила один із службових паперів монастиря. Час летить невпинно. Монастирю, заснованому в середині ХІ століття не злічити років. Хоча, звичайно, злічити, хоч надто давно він ступив у вічність. Якось мене попросили, розповісти щось невідоме про Лавру. І я розгубився. Монастир – це таємниця. Суцільна. Стільки досліджено. Стільки сказано. Таємниця не зникає. Залишається назавжди…



Web Tasarım Ajansı