268768

Тетяна Острікова
Народний депутат України, член партії «Об'єднання «Самопоміч»

Наприкінці минулого року країну накрила хвиля закриття бізнесу фізичними особами-підприємцями, яка продовжилася в січні 2017 р. і триває дотепер. І хоча фіскали переможно рапортують про те, що за минулий рік більше людей відкрили власну справу, ніж закрили, черги в податкових інспекціях не вселяють оптимізму, адже така тенденція може вже незабаром змінитися.
Щодо цифр, то вони ростуть більше ніж на 100 тисяч в місяць. На 10 січня з початку грудня закрилось 178,8 тис., на 13 лютого припинили роботу 330 тисяч ФОПів*.
Чому так відбувається з бізнесом, який можновладці обіцяли носити на руках, оскільки на плечах бізнесу тримається економіка? Тому що, як кажуть, обіцяти — не одружитися, а у виконанні влади ця обіцянка виглядає з точністю до навпаки. Підвищення податкового навантаження по єдиному податку стало першою причиною того, що ФОПи замислились над доцільністю подальшого існування своїх бізнесів. Друга причина — підтягування під ці 3200 грн єдиного соціального внеску, сума якого також зросла, а за відсутності реального реформування пенсійної системи цей платіж поступово перетворився в благодійний внесок підприємців на користь держави. Якби ЄСВ "відв'язали" від мінімальної зарплати, яка зросла вдвічі, такого б не сталось. Третя причина — непомірні штрафи за порушення трудового законодавства.

1До редакції журналу «Оксамит» надійшов лист. Великоформатний конверт мав значний вміст: газетні публікації, буклет та декілька аркушів написаного гарним розбірливим почерком тексту. Це був відгук на статтю «Наймасштабніша трагедія другої світової війни» про події 1-2 березня 1943 року. Тоді місто Корюківка Чернігівської області було знищено до тла, а близько 7-ми тисяч жителів розстріляно й спалено заживо у будівлях, куди їх загнали фашисти.

Авторкою цього листа була Діна Степанівна Корнієвська, жителька Корюківки, свідок отих трагічних подій, про які йшлося у публікації.
Діна Степанівна, зокрема, написала:
«Вельми вдячні Вам за пам'ять про Корюківську трагедію. Ця тема нам, свідкам трагедії 1943 року, болюча й досі. І нас, до слова, залишилося вже небагато...
На жаль, командир партизанського з'єднання О.Ф. Федоров жодним словом не обмовився про жертв Корюківської трагедії у своїх трьох (!) випусках книги «Підпільний обком діє», не зміг своєчасно посприяти будівництву Меморіалу всім спаленим селам України, який планували звести у Корюківці на початку 1980-х років. Навіть було затверджено його проект, але через Чорнобиль так нічого й не відбулося...
А Корюківка підіймалася з попелу важко і довго...»

01Переді мною лежить цікавий «Кобзар» Тараса Шевченка. Це ювілейне видання, яке було здійснене у 1999 році до 185 річниці від дня народження Тараса Григоровича. Цей незвичайний «Кобзар» є факсимільним відтворенням «Кобзаря» виданого у 1960 році у Вінніпегу Канада з поясненнями і примітками Д-ра Василя Сімовича. Зазначене видання було підготовлено Українською Вільною Академією Наук і Інститутом Шевченкознавства та здійснене Клубом приятелів української книжки (видавець Іван Тиктор).

olexander kharchenkoРаніше «Укрінформ» фактично виконував дві функції: обслуговував владу й давав можливість заробити офіційну пенсію журналістам. А нині, за словами Олександра Харченка, агентство стало оперативним, цитованим та конкурентним медіа. «Агентство працювало, по суті, як звичайна совкова контора, до 18:00, а потім усі з гідністю йшли відпочивати, хіба що наперед “закидалися” кілька постів на сайт (начебто вони виходили о 02:00). Тепер реально працюємо цілодобово. Мали чотири мовні версії сайту (українська, російська, англійська, німецька), тепер маємо сім (додались іспанська, французька та китайська), а цього року розраховуємо, що їх буде десять», — каже пан Харченко. Наразі у штаті — понад триста осіб, а на роботу з держбюджету на 2017 рік передбачено близько 79 млн грн.

22 грудня у стінах центрального офісу ГУ ДФС у Київській області відбулася зустріч представників бізнесу, громадськості, ЗМІ з податківцями, митниками та представниками Ради бізнес-омбудсмена в Україні.
Відкриваючи зустріч, заступник начальника ГУ ДФС у Київській області Руслан Гришко окреслив головну мету заходу: почути проблемні питання бізнесу та по можливості їх вирішити. «Діяльність органів ДФС, повнота наповнення бюджету залежить від багатьох чинників, і не в останню чергу від створення сприятливого бізнес-клімату, відкритості та прозорості у відносинах між податківцями та підприємцями», – зазначив посадовець.
З початку року до бюджету усіх рівнів надійшло 13,5 мільярдів гривень, а це майже на 50 % більше, ніж за минулий рік. Для того, щоб зручно і швидко обслуговувати платників в області організовано роботу 22 центрів обслуговування платників податків, проведено понад 600 різноформатних заходів. Та не всі спірні питання вдалося вирішити: кількість скарг порівняно з минулим роком не зменшилася, а зросла на 100 таких звернень, хоча кількість контрольно-перевірочних заходів скоротилася на чверть.

Після відновлення державності у 1991 році, Українська держава існує вже чверть століття, найдовше після неодноразових відновлень протягом останнього століття. І незважаючи на це загроза втрати державності остаточно не зникла, а навпаки, за останні роки посилилася.
Війна Росії проти України ніколи не припинялася, навіть, після підписання договору про дружбу з Україною. До економічної, інформаційної, гуманітарної, політичної, дипломатичної, в останні два роки Росія долучила ще й військову агресію і окупацію українських територій: Криму і частин Донбасу. Хоч цинічно, навіть зараз, заперечує присутність своїх військ в Донбасі.
І це не дивно, бо така політика РФ відповідає неперервності багатосотлітньої стратегії російського та імперського панування, спрямованого на знищення української нації, через комплексну русифікацію українського етносу або фізичне знищення тих українських суспільних верств і елементів, які противились денаціоналізації і русифікації. Ресурс України: людський, економічний, інтелектуальний, природний, географічний був потрібний Росії і успішно використовувався продовж століть для російського імперського експансіонізму.
На відміну від західноєвропейського імперіалізму, який спрямовувався на економічну експлуатацію колоній, і не ставив за мету знищення ідентичності поневолених народів і все таки ніс в колонії елементи просвітянства і гуманізму, російський колоніалізм відзначався особливою жорстокістю і азійським деспотизмом.

Неоднорідне, досі несформоване у єдину політичну націю, українське суспільство збурило повідомлення, що міністр культури Євген Нищук під час ефіру на "Свободі Слова" телеканалу ICTV заявив, що на сході України "немає ніякої генетики".  
Наше видання неодноразово публікувало статті щодо теми Донбасу. Зокрема дослідницький матеріал Лесі Гасиджак «Донбас – справжній український регіон». Тому вважаємо, що зміст, який вклав у це висловлювання Євген Нищук, викликав таку бурхливу реакцію зокрема у тих користувачів соцмереж, хто досі не хоче визнавати переконливі факти української історії.

Ірпінець Іван Рябчук має дивовижну, як для чоловіка, пристрасть – він вишиває. Музикант за фахом, Іван Іванович захопився творчістю Тараса Шевченка, і це стало найголовнішою темою його витворів, на яких голкою і ниткою вишиті не просто тексти Кобзаря, а це – певний настрій-зміст, де складовими також є орнаменти, візерунки, зображення.
Тож маємо справу з вишитим Кобзарем у вигляді своєрідних картин, кожна з яких вирізняється індивідуальним оздобленням, форматом, отже, обличчям.
Загалом Іван Рябчук створив близько ста робіт, з них понад сорок – шевченкіана, решта рушники і серветки.
Звісно, це потягнуло за собою створення буклету, слайд- і відеофільму.
Другим крилом Івана Рябчука є активна участь у двох народних хорових колективах – «Пам’ять» і «Хортиця».

Кожен ювілей початку Революції Гідності в 2013-му році є приводом ставити питання: чи не час нам знову на Майдан.
Давайте подивимось, з чим ми зустрічаємо третій рік від початку Революції Гідності.
1. Реформи зупинено, реформістські спроби на місцях блокуються в центрі, реформістські ініціативи від громади саботуються владою.
2. Люстрація загальмована і її перспективи неясні.
3. Боротьба з корупцією неефективна, почасти фейкова.
4. Війна продовжується, «Мінські домовленості» не працюють.
5. Олігархічний консенсус є основою нинішньої політики центральної влади, плата за кризу перекладається на простих громадян.



Web Tasarım Ajansı