ЗАЯВИ ЩОДО ОКУПАЦІЇ, ПРАВА ЛЮДИНИ ТА ВОДНІ ПРОБЛЕМИ НА ПІВОСТРОВІ: ЩО ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА ПРО КРИМ

Головною темою згадок про Крим в українському інформаційному полі стали заяви політиків та посадовців, присвячені захопленню півострова. На другому місці – права людини, зокрема арешт фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка.

До сьомої річниці окупації Криму експерти ІМІ проаналізували, як українські онлайн-медіа пишуть на кримську тематику. Зокрема, хто та що пише про Крим.

Кількість матеріалів про Крим зросла в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, 2020 року за п’ять днів моніторингу в лютому зафіксовано 314 новин, а в березні 2021 року за п’ять діб вийшло 469 матеріалів.

КРИМСЬКІ ТЕМИ В ОНЛАЙН-МЕДІА

Заяви української влади

На заяви української влади, присвячені окупації півострова, припадає трохи більш ніж 20 % загальної кількості новин про Крим.

Найбільше українські політики говорили про новий формат деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополя, який назвали “Кримська платформа”. До неї, власне, українська влада і закликала приєднатися міжнародну спільноту.

Згідно із заявою міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, перед Кримською платформою стоять два головних завдання – зробити окупований Росією півострів темою номер один у світі й створити єдиний механізм тиску на агресора. 

Цю ініціативу вже підтримали міністри закордонних справ країн “Великої сімки”:

Натомість окупаційна влада негативно відреагувала на Кримську платформу і сприйняла її як пряме зазіхання на її територіальну цілісність. Так прокоментувала ініціативу речниця МЗС Росії Марія Захарова: “Розглядатимемо участь будь-яких країн і організацій у таких діях, зокрема ініціативу Кримська платформа, як недружній щодо Росії крок, як пряме зазіхання на її територіальну цілісність”, – наголосила Захарова, пише сайт 24 каналу.

Українське МЗС зі свого боку таку реакцію російських колег назвало істерією:

– та політичним булінгом:

Окрім реакції основного спікера щодо теми окупації міністра Кулеби свої заяви зробили президент Зеленський (“Повернути Україні українське”: Зеленський зробив заяву з нагоди річниці “референдуму” в окупованому Криму / Суспільне); віцепрем’єр-міністр і міністр з питань тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков (Резніков Олексій: Україна ніколи не подарує Росії окуповані Крим і Донбас / “Цензор”); голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров (Чубаров: Віримо, що рясним дощем змиє російських окупантів із Криму  / “Гордон”) та посол України в Німеччині Андрій Мельник (Німеччина несе особливу відповідальність за звільнення Криму / “Українська правда”).

Права людини

На тему порушень прав людини на окупованому півострові припало 18 % новин зі згадками про Крим. Левову частку цих новин становили повідомлення про затримання та арешт журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка, якого окупанти називали “українським агентом”:

Вимогу звільнити журналіста окрім української влади висловили правозахисники:

– та Посольство США в Україні:

А українська прокуратура відкрила провадження:

ФСБ окупанта заявила навіть, що журналіст мав із собою вибуховий пристрій, проте про це повідомив лише сайт “Страна” з посиланням на російські медіа: ФСБ заявила о задержании в Крыму россиянина с бомбой, который “шпионил для украинской разведки.

І лише цей сайт написав, що журналіст працював на СБУ, і навіть виніс це твердження російських спецслужб у заголовок:

Слова ФСБ про “шпигунську діяльність” Єсипенка спростувала українська служба розвідки, а затримання журналіста назвала “пропагандистською акцією напередодні річниці окупації”:

Та порушення прав людини стосувалися не лише ситуації з українським журналістом. У Криму окупанти порушують права і корінних жителів півострова – кримських татар. Частина новин на цю тему стосувалася справи членів організації “Хізб ут-Тахрір”. За інформацією Крим.Реалії, на півострові під підозру в причетності до терористичних організацій потрапили переважно кримські татари. Про це ми писали в статті “Транспортний колапс” та “водна блокада”: що писали російські медіа про Крим”. Згідно з цим дослідженням ІМІ, 10% матеріалів про Крим у російських медіа стосувались арешту членів організації “Хізб ут-Тахрір”.

В українських медіа цій організації присвячено менше новин, проте і поза їхньою увагою ця справа не пройшла:

Акції, заяви, хроніки окупації

16 % матеріалів про окупований півострів пов’язані із заявами, акціями та хроніками окупації. І більшість матеріалів у цій категорії стосується хронік окупації.

Частина цих матеріалів подавалась у ракурсі “здавання” півострова українською владою ще задовго до самої окупації. Військові експерти зазначали, що росіяни зайшли вже на ґрунт, підготовлений гуманітарною політикою української влади під впливом Росії:

Протягом десятиліть з моменту відновлення незалежності України Росія прийняла стратегію і робила в Україні все, щоб зробити нашу державу своїм сателітом. Фактично їй це успішно вдавалося. На цьому рівні відпрацьовувалися церква, знищення мови, культури, викривлення історії. Йшла інформаційна війна: ми бачили, які були телеканали, які на них були спікери та що вони намагалися довести про дружбу з Росією.

Тобто української політики в Україні фактично не відбувалося, а почала вона відбуватися з 2014 року. Коли ми говоримо, чи можна було щось у Криму зробити, я кажу, що перший російський БТР заїхав у Крим уже на підготовлений ґрунт. Цей ґрунт підготувала ця гуманітарна складова”, – сказав каналу “Україна 24” координатор проєкту “Стоп терор” Семен Кабакаєв, пише “Сегодня”.

Ексголова СБУ Валентин Наливайченко відповідальність за “здавання” Криму покладає на президента-втікача Віктора Януковича:

“Тоді Янукович, його партія разом з компартією захопили всі керівні посади в парламенті й уряді АРК. Президент Янукович призначив керівниками СБУ, Міноборони, МВС та інших силових органів в Києві та в АРК проросійських службістів та агентуру РФ. Вони відновили співпрацю з ФСБ РФ та повернули офіцерів ФСБ в Крим”, – зазначає політик ІА Інтерфакс Україна, це передрукував і сайт “Сегодня”.

Дипломат Олександр Левченко зі свого боку зазначає, що окупація півострова сталася через “відсутність належної реакції 2728 лютого 2014 року”, про це пише сайт “Політека”. “Якби діяли 2728-го, я думаю, що ось цього розвитку подій, напевно, не було”, – каже Левченко і стверджує, що “якби в Криму все це зупинилося, то, звичайно, не було б Донбасу”. Адмірал ВМС України Ігор Воронченко теж вважає, що діяти варто було б рішучіше: “Ігор Воронченко пропонував узяти штурмом захоплені адміністративні будівлі в Криму та діяти рішуче”, – пише 24 канал з посиланням на Крим.Реалії. Цю позицію ретранслював і сайт “Гордон”: У 2014 році треба було дати команду на штурм захопленого парламенту Криму – Воронченко. Експерти ІМІ зауважують, що ця позиція не була належно збалансована.

Свої причини окупації висловили й колишній мер Севастополя (Перший мер Севастополя Семенов: Причина окупації Криму – військово-морська база Чорноморського флоту РФ. Для росіян це стратегічно важливий об’єкт / “Гордон”), і генерал ЗСУ Сергій Кривонос (Вони були зроблені озброєними рабами, не більше, ніж по ментальності, які неспроможні приймати рішення, поки старший бог не скаже, –  Кривонос / “Політека”).

Міжнародні заяви

10,5 % матеріалів кримської тематики припало на заяви іноземних політиків:

Майже всі медіа, які підлягали моніторингу, розмістили новину про виступ Президента Литви Гітанаса Науседи у Верховній Раді. Цим виступом Науседа викликав овації українських нардепів, оскільки виголосив свою промову українською мовою, якою, на жаль, володіють не всі народні обранці в Україні:

Водопостачання Криму

Водним проблемам окупованого півострова присвячено 9% матеріалів. Тоді як у російських медіа цій темі в середньому приділялося 16% матеріалів на кримську тематику, про це писав ІМІ у своєму дослідженні.

Головним ньюзмейкером у темі водопостачання півострова став глава української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук. На думку Кравчука, проблеми водопостачання на півострові можуть стимулювати окупанта вчергове напасти на Україну:

“Я думаю, що питання води для Криму буде загострюватися, я думаю, що це буде один з поштовхів для Росії пробити дорогу звідти в Україну. Херсон, Маріуполь – цю частину вони хочуть якось пробити в Крим, щоб забезпечити Крим водою. Ось одна з причин великих атак або великих агресивних кроків Росії”, – сказав Кравчук. Про це писали сайти “Гордон”, “Корреспондент”, “24 канал”, “Страна” та інші.

Окупаційна влада навіть планує подати міжнародні позови проти України через припинення водопостачання півострова. Цю ініціативу висміюють українські посадовці: Резніков – про воду для Криму: Погрози Росії подати позови викликають сміх (Укрінформ).

Окрім цього, влада Росії планує подолати водну кризу в Криму за допомогою буріння свердловин в Азовському морі: Росія буритиме дно Азова заради води для Криму (“Корреспондент”).

Цікаво, що проблеми з водопостачанням на манір пропагандистських російських медіа “водною блокадою” називає сайт “Страна”: В аннексированном Крыму хотят отсудить у Киева за водную блокаду до 7,5 годовых бюджетов Украины.

Інші теми

Окрім вищеописаних у висвітленні Криму були новини на теми:

життя на півострові:

святкування окупації:

тролінгу російських дипломатів:

маєтку Медведчука та Марченко:

Висновки 

Кримська тематика залишається актуальною для українських ЗМІ. Однак висвітлення ситуації на півострові є радше ситуативним, ніж запланованим. Рівень матеріалів обмежений малою кількістю правдивої інформації з Криму і небезпекою роботи на півострові українських журналістів, яких арештовують і називають шпигунами.

Моніторинг проходив протягом 15–19 березня 2021 року.  Аналізувалися 19 популярних онлайн-видань: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, zn.ua, censor.net.ua, bykvu.com, znay.ua, politeka.ua, suspilne.media, korrespondent. Під моніторинг потрапили всі інформаційні повідомлення, що стосувалися Криму та кримської тематики.  

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

  

  

  

*

code