Радісно, що у нашому літературному полі виростає все більше молодих авторів, які світоглядно мужніють, духовно міцніють, сміливо презентують свій письменницький хист. Серед когорти молодих – письменниця-початківець Оксана Щирба. Її перша книга «Стежка в долонях» композиційно складена із 26 невеликих за обсягом оповідань, виокремлених трьома розділами. Сьогодні після прочитання таких різних за змістом, але об’єднаних філософією добра, справедливості, залюбленості в українську землю творів розумієш, що цей дебют молодої авторки згодом стане для неї широким творчим поступом.
Радісно, що у нашому літературному полі виростає все більше молодих авторів, які світоглядно мужніють, духовно міцніють, сміливо презентують свій письменницький хист. Серед когорти молодих – письменниця-початківець Оксана Щирба. Її перша книга «Стежка в долонях» композиційно складена із 26 невеликих за обсягом оповідань, виокремлених трьома розділами. Сьогодні після прочитання таких різних за змістом, але об’єднаних філософією добра, справедливості, залюбленості в українську землю творів розумієш, що цей дебют молодої авторки згодом стане для неї широким творчим поступом.
Кожне із оповідань – це лише одна життєва стежка серед безлічі стежок її героїв. Письменниця у коротких текстах, ніби магнітом, притягує увагу читача до часом нехитрого, із нотками наївності сюжету, та сміливо веде його лабіринтами щирості, духовної спорідненості зі своїми героями від початку і до фінальної крапки.
Делікатно, тонко, але надто прозоро авторка торкається теми бездуховності сучасного суспільства, національної безпам’ятності, соціальної кризи: оповідання «Картопля в мундирах», «Велике серце дивака», «Від гріха до каяття», «Ключі від вибору», «Майдан сказав». Викликає захоплення емоційно виписаний сюжет фентезійної оповіді «Два вогники під вікном». Ця неймовірно зворушлива історія про стосунки між хижим звіром і людиною мимоволі зволожує очі. Високі за тональністю та нефальшиві почуття молодих людей викликають переживання за їхні долі в оповіді «Я до тебе. Назавжди». Нікого не залишать байдужим «Три зірки до чаю» – «розповідь про дитинство, яке сильно любили, а воно сильно любило нас»…
У кожному реченні відслідковуємо логічний ланцюжок смислів, які стають повноцінними авторськими текстами. Саме у цих текстах прозрів талант молодої письменниці застосовувати механізм селекції словосполучень, які дивують своєю вишуканістю, барвистістю, схожістю з яскравим квітковим суцвіттям чи стиглим виноградним гроном. Письменниця одушевляє вітер, дощ, любов, сміх, сльози. У неї свій унікальний стиль порівнянь, як то: «…мрія – велика, соковита, спіла, схожа на першу полуницю», «напудрений сніг», «каміння злітає з уст», «небо стільки наварило зірок, що мені аж в очах мерехтіло», «у голові билося серце», «булочки кохання» тощо.
Стержнем, перлиною збірки «Стежка в долонях» стало однойменне оповідання. Воно найбільше за обсягом та найскладніше за динамікою. У цьому оповіданні, на моє переконання, авторка заявляє про себе як про майбутнього романіста.
Оксана Щирба – цікавий оповідач, наділений глибокою жіночою інтуїцією, спостережлива, уважна, повсякчас накопичує життєвий досвід, спостерігаючи за подіями, людськими стосунками, цікавими долями, які, певно, вже сьогодні стають основою сюжету нового писемного твору.
Без сумніву, «Стежка в долонях» займе гідне місце в середовищі видавничих новинок, знайде свого зацікавленого читача та може розраховувати на його схвалення. Адже все, про що пише Оксана Щирба, близьке й зрозуміле кожній людині: будь-то чоловік чи жінка, старший чи молодший, заможний чи бідний…
Тамара Маркелова
Leave a Reply