jamala1До редакції «Оксамиту» надійшли матеріали від журналіста Імідж-центру Університету "Україна" Світлани Патри. Матеріали не зовсім звичні – це рецензії студентів на пісню "1944", з якою наша співачка Джамала представлятиме Україну на Євробаченні 2016 року.
Тема Євробачення є нині дуже актуальною, оскільки Україна повертається на конкурс після перерви: 2015 року наша держава не брала участі у конкурсі.
Пропонуємо нашим читачам дізнатися думки та враження молодих українців щодо пісні Джамали «1944» та побажати співачці успіху на Євробаченні 2016.

***


Діана ПРОКОПЕНКО


18 травня 1944 року відбулася депортація кримських татар. Як говорив Ернст Кудусов (голова московського земляцтва кримчан): «Сталін вирішив знищити кримських татар тому, що це народ, який не раболіпствує, він ніколи не знав рабства. А Сталін звик керувати рабами. Тому йому дуже подобалися росіяни ‒ колишні раби, спадкові раби. Тисячолітнє рабство, нічого тут не вдієш».
12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом кримчан і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу…Та попри це, біль від втрат, від зневаження татарського народу не зникне ніколи.
Джамала перемогла в українському національному відбірковому турі Євробачення 21 лютого 2016 року. Вона виконала авторську пісню в стилі джазу, world music та ритм-н-блюзу, електронної музики. Вона наважилася закричати про цей геноцид на увесь світ, бо це історія її сім’ї, її народу…
І одразу на шпальтах газет в Росії почали з’являтися статті з заголовками типу: «В Госдуме призывают руководство Евровидения не допустить к конкурсу песню о депортации крымских татар»; «…Вадим Деньгин отметил, что выбор украинцев очень странный и выразил уверенность о специальной накрутке голосов, чтобы еще один раз кольнуть Россию». І що ще абсурдніше, пісню перевіряли на наявність ненормативної лексики! Складається враження, що уряд Росії розлючує все, що стосується України.
Під час перегляду ролика з виступу Джамали в фіналі відбору на Євробачення відчуваються «мурашки по шкірі». Співачка настільки передає своїм голосом, рухами, виразом обличчя той невимовний біль, що я відчула його фізично, а серце й досі тремтить... Джамала змусила мене замислитися: а чи дійсно ті «проблеми», які мене турбують, є вагомими? Тепер я думаю, що ні. Адже всі ці буденні переживання ніщо у порівнянні з, відверто кажучи, винищуванням цілого народу.
Сусанна Джамаладінова (справжнє ім’я співачки) стала для мене прикладом сміливості. Вона не злякалась агресії з боку Росії – це викликає велику повагу. Якби було більше таких же сміливих українців, ситуація в Україні змінилася б на краще…

 

***

Тетяна ВОЛИНЕЦЬ

Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших. (Д. Лихачев)


Джамала – популярна українська естрадна, оперна та джазова співачка і акторка кримськотатарського походження. З раннього дитинства батьки-музиканти розгледіли у ній непересічний талант та прищепили їй любов до музики. З 16 років почала брати участь у різноманітних сольних концертах та конкурсах, на яких отримувала безліч премій та відзнак. Свого часу Джамала планувала присвятити себе класичній музиці, але серйозне захоплення джазом та експерименти з соулом і східною музикою змінили її плани та визначили шлях розвитку її подальшої кар’єри, чому неймовірно раді шанувальники співачки.
Її авторська музика – це щось особливе, рідкісне. Джамала створює унікальне звучання, вміло граючись джазом, соулом, блюзом, етнікою, електронною та популярною музикою. Співачка виконує пісні англійською, українською, російською та кримськотатарською мовами.
21 лютого 2016 року Джамала перемогла у національному відборі пісенного конкурсу «Євробачення». У травні 2016 року у Стокгольмі (Швеція) співачка представить авторську пісню «1944», яка розповідає про трагедію кримськотатарського народу та, зокрема, родини співачки.
«1944» – медитативна пісенна лірика. Її тема – страждання та розпач кримськотатарського народу через трагічні події 18-20 травня 1944 року, коли за безпідставними звинуваченнями у зраді сили НКВС СРСР з неймовірною жорстокістю депортували усіх кримських татар з їхньої Батьківщини. Для Джамали ця тема ще з дитинства є особливо болісною, адже ця кривава історія торкнулася і її родини. Розповіді бабусі виконавиці і стали основою цієї пісні.
Кримських татар депортували переважно до Узбекистану, а також у прикордонні райони Казахстану і Таджикистану. Заселяли татар у спецпоселення, оточені озброєною охороною, блокпостами і огороджені колючим дротом. Якщо зважити на те, що людей використовували як дешеву робочу силу в колгоспах, на підприємствах, на зведенні Фархадської ГЕС, то все це нагадувало трудові табори. Виходити за межі спецпоселень було можна лише з дозволу НКВС, інакше – 20 років в’язниці. Пропаганда налаштовувала місцеве населення проти переселенців. Використовувати кримськотатарську мову в навчанні або пресі було суворо заборонено. Навіть заборонили вписувати в паспорт кримськотатарську національність.
Дослідники та дисиденти вважають, що депортація татар відповідає визначенню геноциду. Вони стверджують, що радянський уряд мав намір знищити кримських татар як етнічну групу і цілеспрямовано йшов до цієї мети. Повернутися татарам в рідний Крим дозволили тільки наприкінці 1980-х років.
Однак, незважаючи на красномовні факти, тільки 12 листопада 2015 року Верховна Рада нарешті визнала трагедію кримських татар геноцидом.
Виконуючи цю композицію на найпопулярнішому пісенному конкурсі, Джамала, окрім того, що розповідає про горе свого народу, ще й застерігає від повторення помилок історії. Це пісня не тільки про минуле, а й про нинішній час. І про майбутнє. Історія має властивість повторюватися, і лише у наших силах змінити її хід.
Виступаючи від України, Джамала гордо і голосно заявляє, що Крим – це частина нашої держави, що справжні кримчани не відмовляться від своєї країни, незважаючи ні на що.
Пісня складається з 2 куплетів англійською мовою та приспіву кримськотатарською. Це не Джамала співає, вона промовляє слова тієї кримської татарки, у якої забрали все: домівку, рідних, надію, життя. Складається враження, наче ця злякана та змучена жінка говорить до мене, довіряє мені свої страхи та переживання.
І музика, і слова розповідають одну й ту ж історію і абсолютно зрозуміло можуть сприйматися окремо. Однак, завдяки майстерності Джамали, яка органічно сплітає їх у єдину композицію, вони утворюють вражаючу єдність, органічно доповнюючи та підсилюючи одне одного. Емоція у пісні розвивається поступово, виливаючись у нелюдський крик розпачу, який є кульмінацією. Перший куплет та приспів – це тривога, нерозуміння причин такого нелюдяного ставлення, всепоглинаючі відчуття безвиході, смутку та страху. Другий же куплет – це опанування себе, наступ на пригноблювача, прояв сили духу, протест проти несправедливості, впевненість у тому, що жоден «бог» не залишиться без покарання. Рядки кримськотатарською мовою видаються чимось сокровенним, складається враження, наче вони до мене лунають з вуст татарки, яка зараз у 1944 році, і я єдина, хто може їй допомогти бути почутою. Кульмінація – це крик розпачу та болю. Це крик не людини, це крик нещасного народу, багатостраждальної землі та пращурів, які ллють гіркі сльози над долею своїх нащадків.
У своїй композиції Джамала зачіпає не тільки проблему вигнання конкретного народу з їхніх домівок, а й антилюдську політику СРСР щодо «неугодних» владі людей, які намагалися відстоювати власні переконання. Крім того, можна простежити протиставлення «Ви думаєте, що ви ‒ боги» та «Людство плаче». Це протиставлення – зображення того, що завжди знаходилися люди, які вважали, що вони кращі за інших, що вони мають більше прав на блага, що вони – обрані, які можуть вирішувати, кому і як жити, а хто мусить померти. Співачка відповідає таким людям однією фразою, яка є одночасно і констатацією факту, і погрозою, і пророцтвом: «Але всі вмирають».
Важливість свого послання, який Джамала передає у пісні, вона підкреслює, відмовляючись від будь-якого антуражу під час виступу. Ті чорні квіти за її спиною, які поступово загоряються, а потім яскраво спалахують, символізують ту рану, яку нанесли події 1944 року кримськотатарському народові. Здавалося б, пройшло більше 70-ти років, рана вже затягнулася і скоро залишиться лише рубець, але вона знов і знов починає кровити, адже неможливо викреслити з пам’яті найжахливіші моменти життя. Також привертає увагу пластика співачки. Її плавні рухи руками – це елементи національних танців кримських татар.
У пісні «1944» можна визначити такі художні засоби: рефрен (Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій світ), риторичні звертання (Людство, процвітай), риторичні питання (Де ваш розум? Де ваші серця?), іронія (Ви думаєте, що ви – боги, але всі вмирають).
Я вважаю, що ця пісня – одна із енергетично найсильніших та ідейно-тематично найсерйозніших українських композицій останніх років. Джамала зуміла не лише привернути увагу до трагедії певного народу, а й змусила замислитися над тим, що всі ми – люди, і необхідно співчувати та підтримувати одне одного, якщо ми хочемо бути цивілізованим суспільством.
Батьківщина – це найцінніше, що у нас є. І хто, як не ми, буде її захищати та відстоювати її свободу та цілісність?

 

***

Дмитро БУРЯК

«Співачка Джамала презентувала пісню про трагедію кримськотатарського народу!» − саме такі новини нещодавно «підірвали» усі ЗМІ України. Напередодні Національного відбору на «Євробачення 2016» співачка Джамала презентувала пісню «1944». Співачка збирається представити її в півфіналі цього конкурсу. За словами Джамали, композиція «1944» стала для неї особистою. Співачка хоче донести до слухачів свій меседж, який міститься в пісні.

«Дуже багато народів пережили свої жахливі трагедії – репресії, депортації і геноцид. І, на жаль, люди досі не навчилися мирного співіснування і толерантності. Для мене це дуже особиста пісня, і мені б дуже хотілося, щоб меседж, який в ній міститься, почуло якомога більше людей і в нашій країні, і за її межами», − розповіла Джамала.

Головною темою пісні є депортація кримських татар. Одна з найтемніших сторінок історії Радянського Союзу і страшна трагедія для цього народу. 18-20 травня 1944 року бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все татарське населення Криму і відправили в бік Узбекистану 70-ма ешелонами. Радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці з нацистами і, як помсту, провела одну з найбільш швидких депортацій у світовій історії.
Однак, незважаючи на красномовні факти, до 12 листопада 2015 року депортація кримських татар не вважалася геноцидом. І тільки минулого року Верховна Рада нарешті визнала трагедію кримських татар геноцидом.
До речі, російська влада 2014 року знову прийшла до Криму, і як 70 років тому, кримські татари знову потрапили в списки неугодних. У мечетях проводяться обшуки, вилучається «неугодна» література, розганяють кримськотатарські мітинги, і навіть без вісти зникають люди.
Про все це співає Джамала. «Біда лише в тому, що навіть в Україні не всі розуміють глибини цієї трагедії. Залишається лише сподіватися, що зрозуміють у Європі».
Відомо, що на написання пісні співачку надихнула розповідь прабабусі, саме тому вона і отримала назву у вигляді дати, коли проходила Друга світова війна. Однак текст пісні сильно перегукується з сучасними подіями в Україні, що робить його ще більш значущим. Пісня виконується двома мовами – англійською та кримськотатарською.
Пісня має складну вокальну партію з багатьма півтонами та муґамами. Згодом співачка планує представити україномовну версію пісні з кримськотатарським приспівом під назвою «Душі». За жанром пісню поділяють на ритм-н-блюз, соул, фолк.
Слова пісні передають крик душі співачки, емоції, які вона відчуває до свого народу, від тих подій, які він пережив. Як і в ті часи, так і зараз, кримський народ потерпає від утисків з боку російської влади.

 

***

Андрій ВИРВА

 

…Они убивают вас всех и говорят:
«Мы не виноваты ... не виноваты»
Где ваш разум?
Человечество плачет.
Вы думаете, что вы боги,
Но все умирают,
Не глотайте мою душу,
Наши души.

Гнобителі не думають, що вони творять, їм начхати на наслідки своїх діянь. Загублені душі, знищені домівки, розділені сім’ї… А людство плаче… Вони гадають, що вони боги і їм усе дозволено. І ці змучені слова: «Не глотайте мою душу, наші душі», вони «беруть за живе», і ці слова, це не тільки крик душі кримськотатарського народу, а й усіх народів, які піддавалися гніту.

…«Коли чужинці приходять...
Вони заходять до вашого дому,
Вони вбиваюсь вас усіх
і кажуть:
«Ми не винуваті,
не винуваті».

Це слова з яких починається пісня, і знову ж таки можна провести паралелі між подіями 1944 року та подіями 2014-2016 років. Як тоді радянська влада казала, що татари самі винні, бо співпрацювали з німцями, так само і зараз російська влада розповідає про співпрацю татар з Україною та підготовку терактів у Криму.
Приспів пісні виконується кримськотатарською мовою, щоб показати всьому світу яку трагедію тоді пережили, саме кримські татари. У приспів Джамала вклала слова своєї бабусі, яка також була депортована і провела своє дитинство та юність на чужині.

«Yaşlığıma toyalmadım
Men bu yerde yaşalmadım
Yaşlığıma toyalmadım
Men bu yerde yaşalmadım»

«Я не могла провести там свою юність,
Бо ви забрали мій світ.
Я не могла провести там свою юність,
Бо ви забрали мій світ».

 


***

Катя ЖДАНОВСЬКА

…Але ця проблема знайома не тільки їм, а й багатьом іншим народам. Тому пісня знайде відгук у майже всіх національностей і всіх небайдужих людей, які розуміють цю складну долю. Текст дуже глибокий і на фоні легкого, ігрового та зазвичай гумористичного тексту інших пісень сприймається серйозно. Особливо коли співачка звертається з питаннями «Де ваш розум?», «Де ваші серця?» і акцентує увагу на несправедливих діях влади «Людство плаче, ви думаєте, що ви боги, але всі помирають, не їжте мою душу, наші душі». У цих словах ми чуємо звернення до людей, які не мають права вирішувати чужу долю але роблять це кожен день.
Після має складну вокальну партію. Перепади з спокійного тону, а потім на гучний і сильний показує, що люди не зламаються, їх вже не вигнати просто так. Вони будуть лишатися на своїх місцях і відстоювати права. На додачу пісня виконана двома мовами: англійською і кримськотатарською.

«Я не могла провести свою молодость там,
потому что вы забрали мой мир
Мы могли бы построить будущее
Где люди свободно живут и любят
Счастливые времена…»

Для мене приспів, написаний рідною мовою, звучить, як спів душі, що закликає відкрити очі і врешті решт подивитися на все прозоро, а не через яскравий туман ЗМІ. Вона співає, що люди вже втомилися і хочуть жити щасливо та без страху. Закликає до кожного з нас, щоб поважали інший «світ» людини не дивлячись на мову, стать, національність. Ми не маємо права судити інших і щось вирішувати за них, а тим паче карати або знищувати те, тому що «воно не таке як моє».
За жанром пісню поділяють на ритм-н-блюз і фолк. Фолк тому, що є мотиви традиційної народної (кримськотатарської) музики, а ритм-н-блюз поєднує в собі особливий ритм та базується на блюзових і джазових напрямках.
Людина починає розуміти наскільки сильно вона любить і потребує тільки коли втрачає це. Багато хто не замислюється над тим, що своя земля, своє місце в світі також відіграє велику роль. І коли в тебе забирають її, починаєш відчувати, що ти там нікому не потрібен, хочеш повернутися до свого дому але його вже нема. Нікуди йти…
Пам’ятаємо трагедії, щоб не повторювати їх, адже хто не знає своєї історії у того немає майбутнього.

***

Юля БОНДАРЕНКО

Я не мала Батьківщини...
Джамала – українська естрадна, оперна і джазова співачка, яка виконує авторську музику в стилі джаз, соул, world music та ритм-н-блюз. Дівчинка народилася в Киргизії. Уже пізніше сім’я переїхала до Криму. Дитинство пройшло під Алуштою в селі Малоріченське. Її батьки ‒ музиканти. Вони почали вчити доньку музиці з раннього дитинства. Ім’я, дане дівчинці від народження ‒ Сусана Джамаладінова.
Цього року Джамала представить Україну на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення 2016» в Стокгольмі з піснею «1944». Співачка розповідає про депортацію кримських татар – це історія її народу. Джамала написала цю композицію зі слів своєї прабабусі, яка пережила цю жахливу трагедію 1944-го року. Пісня звучить двома мовами ‒ англійською і кримськотатарською. Вона вдало зуміла донести свою думку – треба пам’ятати і поважати свою історію. Це лірична пісня, яка пробирає до самої душі. Неперевершений голос талановитої Джамали просто захоплює! Це не просто пісня, це крик душі. Не кожна людина наважиться розкрити свої почуття та переживання піснею, та не кожна людина зможе зробити це так проникливо, як Джамала. Слова композиції також дуже проникливі. Від слів «Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій світ», ‒ просто мурашки по шкірі. Це все несе в собі певну ідею – показати, що люди повинні жити в мирі, бути толерантними одне до одного, незважаючи на світогляд, національність, віру та інші фактори.
Мене дуже вразили аранжування і сам стиль виконання композиції. І я впевнена, що жоден слухач чи глядач не залишився байдужим. Почувши цю пісню, я ледве стримувала сльози, адже уявила собі цих людей, я уявила ці страшні репресії, які довелося пережити невинним людям.
Особисто мне обурює той факт, що дехто бачить в цій пісні суто політичну тему. Згодна, сюжет композиції схожий на ситуацію сьогодення, але ж пісня не політична, вона несе в собі історію про лиху біду цілого народу.
Я вважаю, що ця пісня дуже сильна, вона має бути, її повинні почути у Європі, тому що в ній розкривається тема, яка дуже близька усім народам, які пережили геноцид.

 

***

Кожна війна ‒ це світове горе
Євгенія ЗАГРЕБЕЛЬНА

Джамала (справжнє ім'я Сусана Алімівна Джамаладинова) ‒ українська співачка й акторка кримськотатарського походження. Її дитинство пройшло у Криму, в селі Малоріченське під Алуштою, куди вона разом із сім'єю повернулася з місць колишньої депортації кримськотатарського народу. Представниця України виступить на 61-му пісенному конкурсі Євробачення з піснею «1944».
Основою для пісні «1944» стала історія рідної прабабусі Джамали, яку разом з дітьми депортували з Криму 18 травня 1944 року, і тим самим зруйнували молоді літа юної татарки, якій довелося боротися за життя у тяжких умовах.
Співачка розповідає про те, що є спільним для будь-якої війни, ‒ про страх та біль людей, до рідної домівки яких вдираються незнайомці, руйнуючи звичний світ та назавжди забираючи спокій із їхніх душ.
Пісня надзвичайно мелодійна. Мотив не нав’язливий, проте добре запам’ятовується, а сильний голос Джамали ідеально доповнює ідею, яку співачка намагається донести у своєму виступі.
Пісня складається з двох куплетів, які виконуються англійською мовою, та приспіву, який звучить кримськотатарською. Перший куплет співачка виконує спокійним тоном, майже відсторонено. Промовляючи слова: «Коли приходять незнайомці… Вони приходять до твого дому, Вони вбивають вас всіх і кажуть: «Ми не винні… не винні», ‒ вона ніби констатує сумний факт. Приспів, який складається зі слів «Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій світ», ‒ звучить дуже мелодійно і плавно.
Друга частина пісні звучить набагато різкіше та емоційніше за першу. У ній чується заклик, протест проти недосконалості світу. Джамала вже розповідає не узагальнені факти, а історію близької їй людини, історію власного народу. Крик, який супроводжує останній приспів, йде від самого серця співачки, у нього вона вкладає свої найщиріші емоції та почуття.
Хоча часи сталінських репресій вже минули, проблематика пісні залишається актуальною і у наші часи. Мабуть, на світі завжди будуть люди, які вважають себе «богами», але в останні роки наша країна і, зокрема, кримські татари, знову зіткнулися із описуваною ситуацією ‒ споконвічні землі татарського народу знову роздираються на шматки, а проблеми кримськотатарського народу ігноруються. Замість того, щоб «побудувати майбутнє, Де люди вільно живуть і люблять», ‒ деякі воліють руйнувати чуже сьогодення, як часто робили це у минулому. Проте ми можемо боротися із цим, і виступ Джамали на Євробаченні ‒ це голосний заклик до європейської спільноти не бути байдужими до чужого горя, наполегливе прохання не ігнорувати проблему, а всім разом стати на захист справедливості.

 

***

Ігор ЛАПІЙ


…Джамала – українська співачка кримськотатарського походження. І в пісні «1944» вона співає про трагедію свого народу та, зокрема, своєї сім’ї. 18-20 травня 1944 року радянська влада виселила до Узбекистану майже все татарське населення Криму, а це майже 200 тисяч людей, через начебто співпрацю татар із німцями. І тільки наприкінці 1980-х татарам дозволили повернутися до рідного Криму. Але після окупації та анексії Криму Росією, кримських татар, та цього разу й українців, знову виганяють із Криму. А тих, які залишаються та не погоджуються з окупацією, садять до в’язниць або просто вбивають російські спецслужби.
Джамала прагне показати Україну на «Євробаченні» без «шароварів». У нашої країни своя історія, про яку можна і потрібно розповідати світові. Саме тому вона й вирішила виконати на конкурсі композицію «1944». Ця пісня про історію нашої країни, зокрема, про трагедію кримських татар, які були репресовані. Незважаючи на назву, яка відправляє нас в далекий 1944 рік, пісня про те, що потрібно пам'ятати минуле, щоб не повторювати помилок у майбутньому. Без минулого немає країни і культури.

 

***

Поліна САВЕНКОВА

Джамала – українська співачка та акторка кримськотатарського походження. Має також вірменьке коріння. Переможниця конкурсу «Нова хвиля 2009». Представниця України на 61-му пісенному конкурсі Євробачення з піснею «1944».
«В прошлом году я сочинила «1944», знаковую для меня композицию. На ее написание меня вдохновил рассказ моей прабабушки Назыл-хан о трагедии, которая произошла с нашей семьей и со всем крымско-татарским народом в 1944-м. Я говорю о насильственной депортации. Моя прабабушка потеряла тогда одну из своих дочерей.
На самом деле, тема этой песни близка очень многим людям в самых разных странах мира. Очень многие народы пережили свои ужасные трагедии – репрессии, депортации и геноцид. И, к сожалению, люди до сих пор не научились мирному сосуществованию и толерантности.
Для меня это очень личная песня, и мне бы очень хотелось, чтобы месседж, который в ней содержится, услышали как можно больше людей и в нашей стране, и за ее пределами», – написала співачка у своїх соцмережах.
Эксперты говорят, что главной особенностью песни «1944», которая может принести Джамале победу, это гармоничное сочетание традиционной народной музыки и элементов R&B, поэтому представительница на Евровидении-2016 от Украины может выделяться на фоне других участников не только из-за текста, но и из-за необычной музыки. Более 47 процентов читателей Eurovision Song Contest Blog оценили песню крымской татарки на «отлично». Заговорили также и о политической составляющей, которую и украинцы очень рьяно обсуждают.
Джерело:http://hochu.ua/cat-stars/novosti-shou-biznesa/article-64973-evrovidenie-2016-pesnyu-dzhamalyi-v-germanii-nazvali-luchshey/
Тема пісні «1944» ‒ і особистісно-психологічна, і морально-етична, і суспільно-політична, і історична, і воєнна, і філософська. Ця пісня торкається усього вище зазначеного. Але я можу виділити одну найважливішу – історичну тему. Це тема нашого народу, нашої країни, наших предків.
Джамала співає про свою батьківщину, про те, як прийшли чужинці та почали вирішувати долю її народу. Рядки з пісні краще розкажуть про почуття співачки, аніж будь-хто:

Коли чужинці приходять...
Вони заходять до вашого дому,
Вони вбиваюсь вас усіх
і кажуть,
«Ми не винуваті,
не винуваті».
«Де ваш розум?»
Людство плаче.
Думаєте, що ви є богами.
Але смертні всі.
Не ковтайте мою душу.
Наші душі.

Джамала поводить себе на сцені досить спокійно, стримано. Вона співає, не звинувачуючи, вона розповідає про почуття, про несправедливість. Вона голосом доносить усі тонкощі, емоціі, біль, біль усього народу. Коли чуєш крик Джамали, то усе всередині тремтить. Хочеться плакати, але спочатку не можеш зрозуміти, що викликає сльози – голос чи пісня. Але потім, послухавши ще раз, розумієш, що поєднання голосу, жестів та слів прекрасне. Ти опиняєшся ніби в іншому світі, цей світ тобі невідомий, але викликає хвилю переживань та сліз.
На екранах, позаду Джамали, ми бачимо квіти, квіти у вогні, які, я вважаю, символізують біль і втрату. Цей момент також занурює слухачів у атмосферу пісні.
У пісні «1944» відчувається проблема людства загалом. Люди створюють війни, люди вбивають людей. А навіщо? Невже важко жити мирно? Навіщо вбивати невинних? Для чого це робиться? Невже хтось отримує задоволення від убивств, сліз матерів та дітей? Важко усвідомлювати, що війни будуть завжди і що ТІ, кому це потрібно, ніколи не зрозуміють, що не обов’язково вбивати людей для того, щоб досягти своєї мети.
Джамала намагається донести до нас те, як важко втрачати родину, Батьківщину, як важко втрачати дитинство:

Я не могла провести там свою юність,
Бо ви забрали мій світ
Я не могла провести там свою юність,
Бо ви забрали мій світ
Ми могли б побудувати майбутнє
Де люди є вільними
Жити та любити.
Найщасливіший час.
«Де ваше серце?»
Людство, вставай!
Думаєте, що ви є богами.
Але смертні всі.
Не ковтайте мою душу.
Наші души.

***


Таня САХНО

 

…Виступ Джамали надзвичайно простий, однак, як заявляє сама виконавиця: «Часто музиканти за бутафорним обладнанням губляться, втрачаючи сенс виступу». Дана композиція не потребує пишних декорацій чи надсучасного відеоряду. Усе необхідне криється у словах, у мелодії. Пісня несе у собі гармонійне поєднання традиційної народної музики та елементів R&B. Це виокремлює її з-поміж інших учасників. Не зважаючи на важкий посил тексту, його емоційну насиченість, музика напрочуд легко сприймається, а етнічні елементи надають особливого колоритного присмаку. 

Для мене пісня «1944» є історією дівчини, котрій у дитинстві довелося дізнатися, що таке несправедливість, що таке не мати права на батьківщину. І от зараз вона втілила свої емоції та біль у пісню, аби застерегти нас від повторення історії. Пісня – її маленький світ, у який вона радо запрошує нас. Когось, можливо, чомусь навчитись; когось пробудитись; ще когось надихнути. Однак ніяк не примушує приймати таку точку зору, тим більше, розводити нові чвари.
Ми бачимо все не таким, яким воно є; ми бачимо все, таким, якими ми є.

 

***

Не грайте у Бога
Тамара СКУРСЬКА

 

Суса́на Алі́мівна Джамалади́нова, більш відома, як Jamala ‒ українська співачка й акторка кримськотатарського походження з вірменським корінням. Життя Джамали з дитинства було тісно пов’язане з музикою, адже батьки музиканти ще змалечку розвивали у ній великий талант. З 16-ти років вона бере участь у різних сольних концертах, на яких отримує низку премій та відзнак. Свого часу співачка постала перед тяжким вибором: присвятити себе академічному вокалу та оперній кар’єрі, задля якої навчалась багато років, чи співати те, до чого душа лежить – естрадний джаз. Переважила естрадна музика. У манері виконавиці безліч стилів, таких як: джаз, соул, блюз, електронна музика, поп та інші. Джамала співає англійською, українською, російською та кримськотатарською мовами. Вокальний голос виконавиці ‒лірико-колоратурне сопрано.
26 січня 2016 року Джамала повідомила про те, що братиме участь у національному відборі на пісенний конкурс Євробачення 2016, що відбудеться в травні 2016 року в Стокгольмі, Швеція. Вона представила авторську пісню «1944», у якій розповіла про депортацію кримськотатарського народу 1944 року. Згідно з результатами голосування, Джамала пройшла до фіналу національного відбору, у якому здобула перемогу та представлятиме Україну на пісенному конкурсі.
Пісня «1944» Джамали є відвертою історією про долю кримськотатарського народу. У приспіві Джамала співає: «Yaşlığıma toyalmadım. Men bu yerde yaşalmadım», що означає: «Я не могла жити на своїй землі. Я не могла насолодитись своєю молодістю». У ній ідеться про тяжкі події 18-20 травня 1944 року, депортацію силами НКВС СРСР кримських татар з їхніх рідних земель. За офіційними даними, за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких дорогою померло 191 особа. Ще більша кількість депортованих померла від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944-1945 років. Кримські татари формально отримали право повернутися на рідні землі лише 1974 року, а фактично ‒ 1989-го, коли Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною. Ця подія для всіх жителів півострова стала трагічною, і, як ніхто інший, це відчула Джамала, адже цей трагізм торкнувся і її родини. Історія повертається, і саме тому співачка вирішила голосно заявити про події сучасності і минулого на весь світ. Jamala своєю композицією не лише розповідає про біду кримського народу, а ще голосно заявляє всьому світу на Євробаченні, що Крим – це Україна!
Пісня ділиться на 2 паралельні лінії, які доповнюють одна одну ‒ музика та текст.
У композиції мелодія розвивається як думки і почуття Джамали про цю страшну подію:
1-й куплет та 1-й приспів ‒ ТРИВОГА, НЕРОЗУМІННЯ, ЖУРБА, ПЛАЧ НАРОДУ. Ніжний, журливий голос лягає на тривожну, тиху музику.
2-й куплет та 2-й приспів ‒ НАСТУП, ОБУРЕННЯ, ВІДПОВІДЬ НА ТВАРИННЕ СТАВЛЕННЯ ДО НЕВИННОГО НАРОДУ. У цій частині виконавиця на вищому рівні показала свої вокальні можливості та своє обурення, можливо навіть, ненависть до тих, хто чинить зло над невинними.
КРИК – ПРОБУДЖЕННЯ, КРИК ДУШІ, ДУШЕВНИЙ ПРОТЕСТ.
У тексті Джамала не описує детально тогочасні події, дати, імена, назви, але глибокими словами зі значущим підтекстом вказує на почуття, які переповнюють її зараз та були у кримських татар тоді.
Виконавиця відступає від сучасних канонів сценічної «краси», яскравого макіяжу, відвертих образів та ефектної сценографії, вона «бере» голосом, майстерним та гармоній звучанням, актуальною темою, яка жодного слухача не залишить байдужим.
На мою думку, Jamala ‒ гідний пісенний суперник усьому світові. Цією композицією вона довела, що ми ні про що не забули і так просто не здамося!
(Викладач Н.І. Головченко)



Web Tasarım Ajansı